Короткі теоретичні відомості

Практична робота № 2

Надзвичайні ситуації

Мета: ознайомитись з класифікацією та видами надзвичайних ситуацій

Завдання до роботи:

1. Ознайомитись з теоретичними відомостями

2. Дати письмові відповіді на контрольні запитання.

3. Проаналізувати результати роботи.

4. Оформити звіт до роботи.

Короткі теоретичні відомості

Відповідно доПоложення про класифікацію надзвичайних ситуацій. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. “Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій”

Небезпечне природне явище – подія природного походження або результат природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть уражати людей, об'єкти економіки та довкілля

Потенційно небезпечний об'єкт – об'єкт, на якому використовуються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові речовини та біологічні препарати, гідротехнічні й транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об'єкти, що створюють реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації.

Аварія – подія техногенного характеру, що створює на об'єкті або території загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа – великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких трагічних наслідків.

Надзвичайні ситуації в залежності від типів і видів надзвичайних подій, що лежать у їх основі, класифікуються:

Природного характеру небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація ґрунтів, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

Техногенного характеру - транспортні аварії пожежі, неспровоковані вибухи чи загрози, аварії з викидом небезпечних чинників, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

Соціально-політичного характеру, пов'язані з протиправними діями терористичного і анти конституційного спрямування: утримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, повітряного чи морського судна, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, крадіжка зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

Воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних та гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних й токсичних речовин і відходів, нафтопродуктів, вибухових, сильнодіючих ядучих речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

За швидкістю і раптовістю протікання надзвичайної події надзвичайні ситуації класифікуються на:

· раптові (вибухи, транспортні аварії, землетруси і т.д.);

· з небезпекою, яка швидко розповсюджується (аварія з викидом СДОР(сильнодіючими активними речовинами), гідродинамічні аварії з утворенням хвиль прориву, пожежі тощо);

· з небезпекою, яка поширюється з помірною швидкістю (аварія з викидом радіоактивних речовин, аварія на комунальних системах, виверження вулканів, повені тощо);

· з небезпекою, яка повільно поширюється (аварії на промислових очисних спорудах, посухи, епідемії, екологічні небезпечні явища тощо).

Надзвичайні ситуації у своєму розвитку проходять п'ять умовних етапних фаз:

1. нагромадження відхилень від нормального стану або процесу.

2. ініціювання надзвичайної події (аварії чи стихійного лиха).

3. процес надзвичайної події, під час якого відбувається вплив на людей, об'єкти і природне середовище. Практично третя фаза є наслідком і розвитком другої.

4. дії вторинних вражаючих факторів під впливом можливих надзвичайних умов.

5. ліквідація наслідків надзвичайної ситуації.

Причина виникнення надзвичайних ситуацій в Україні є:

· надзвичайне техногенне навантаження території;

· значний моральний та фізичний знос основних виробничих фондів більшості підприємств України;

· погіршення матеріально-технічного забезпечення, зниження виробничої і технологічної дисципліни;

· незадовільний стан збереження, утилізації та захоронення високотоксичних, радіоактивних та побутових відходів;

· ігнорування економічних факторів, вимог, стандартів;

· недостатня увага керівників відповідних органів державного управління до проведення комплексу заходів, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям природного і техногенного характеру та зниження їх наслідків;

· відсутність сучасних систем управління небезпечними процесами;

· низька професійна підготовка персоналу та населення до дій в екстремальних умовах;

· дефіцит кваліфікованих кадрів;

· низький рівень застосування прогресивних ресурсозберігаючих і екологобезпечних технологій.