Декоративно-ужиткове мистецтво Київської Русі

Декоративно-ужиткове мистецтво було найпоширенішим видом мистецтва у Київській Русі. Воно охоплювало усі верстви населення і тому увібрало в себе і місцеві багатовікові традиції, і народні риси, і стилістичні тенденції світового художнього процесу, оскільки Київська Русь вела широкий торгівельний та Культурний обмін з іншими народами. Найрозвиненіші види мистецтва: металообробка, гончарство, різьблення по дереву, ткацтво, склоробство.

Вироби з дерева, металу, каменю та клини не просто задовольняли потреби людей, а й прикрашали їх життя. Характерними творами мистецтва був рослинний орнамент.

Металообробка включала в себе ювелірне ремесло та художнє литво. Ювеліри Київської Русі були надзвичайно майстерні. Існувало не лише багато ювелірних технік, а й велика кількість ювелірних виробів, де ці техніки використовувались: діадеми, пікторалі, браслети тощо. Також ці техніки використовувались в оздобленні посуду та предметів побуту.

Також розвинутим було художнє ливарство. Давньоруські майстри відливали безліч різноманітних предметів – від ґудзиків до церковних дзвонів.

Майстри Київської Русі доволі рано оволоділи технікою склоробства. Цьому сприяло широке будівництво кам’яних будівель, для внутрішнього опорядження яких використовували смальту, керамічні плитки, покриті різнокольоровою поливою.

Поширеним видом мистецтва на Русі була різьба по дереву і кості. Різьбярі прикрашали фасади будівель, одвірки, речі домашнього вжитку, човни тощо. Різьба по кості давньоруських майстрів здобула широке міжнародне визнання. Особливо славились різьблені шкатулки, руків’я ножів, ложки, шахові фігури.

Вироби художнього ремесла Київської Русі відзначалися високим технічним і технологічним рівнем і користувалися попитом не лише на внутрішньому, а й зовнішньому ринку. Речі, що вийшли із майстерень Київської Русі зустрічаються майже в усіх археологічних розкопках європейських країн.