Перелік питань для підготовки студентів до підсумкового модульного контролю

Модуль 1: ЗАГАЛЬНА ФІЗІОЛОГІЯ

Змістовий модуль 1: Введення в фізіологію

1. Фізіологія як наука. Поняття про функції. Методи фізіологічних досліджень.

2. Становлення й розвиток фізіології у XIX столітті

3. Внесок робіт І.М.Сєченова, І.П.Павлова, П.К.Анохіна, П.Г.Костюка в розвиток світової фізіології

4. Українська фізіологічна школа.

Змістовий модуль 2: Загальна фізіологія збудливих структур

1.Потенціал спокою, механізми походження, його параметри, фізіологічна роль.

2.Потенціал дії, механізми походження, його параметри, фізіологічна роль.

3.Збудливість. Критичний рівень деполяризації, поріг деполяризації клітинної мембрани.

4.Зміни збудливості клітини при розвитку одиночного потенціалу дії.

5.Значення параметрів електричних стимулів для виникнення збудження.

6.Механізми проведення збудження нервовими волокнами.

7.Закономірності проведення збудження нервовими волокнами.

8.Механізми передачі збудження через нервово-м'язовий синапс.

9.Спряження збудження і скорочення. Механізми скорочення і розслаблення скелетних м'язів

10.Типи м'язових скорочень: одиночні і тетанічні; ізотонічні та ізометричні.

Змістовий модуль 3. Нервова регуляція функцій організму

1. Біологічна регуляція, її види та значення для організму. Контури біологічної регуляції. Роль зворотного зв'язку в регуляції.

2. Поняття про рефлекс. Будова рефлекторної дуги та функції її ланок.

3. Рецептори, їх класифікація, механізми збудження.

4. Пропріорецептори, їх види, функції. Будова і функції м'язових веретен.

5. Механізми і закономірності передачі збудження в центральних синапсах.

6. Види центрального гальмування. Механізми розвитку пресинаптичного та постсинаптичного гальмування.

7. Сумація збудження і гальмування нейронами ЦНС.

Змістовий модуль 4: Роль ЦНСв регуляції рухових функцій

1. Рухові рефлекси спинного мозку, їх рефлекторні дуги, фізіологічне значення.

2. Провідникова функція спинного мозку. Залежність спінальних рефлексів від діяльності центрів головного мозку. Спінальний шок.

3. Рухові рефлекси заднього мозку, децеребраційна ригідність.

4. Рухові рефлекси середнього мозку, їх фізіологічне значення.

5. Мозочок, його функції, симптоми ураження.

6. Таламус, його функції.

7. Лімбічна система, гіпоталамус, їх функції.

8. Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження.

9. Сенсорні, асоціативні і моторні зони кори головного мозку, їх функції.

10. заємодії різних рівнів ЦНС у регуляції рухових функцій. Локомоції, їх регуляція. Функціональна структура довільних рухів. Вікові зміни рухових функцій.

Змістовий модуль 5: Роль автономної нервової системи в регуляції вісцеральних функцій

1. Загальний план будови автономної нервової системи. Автономні рефлекси, їх рефлекторні дуги.

2. Синапси автономної нервової системи, їх медіатори, циторецептори та блокатори передачі збудження в синапсах.

3. Вплив симпатичної нервової системи на вісцеральні функції.

4. Вплив парасимпатичної нервової системи на вісцеральні функції.

5. Роль метасимпатичної системи в регуляції вісцеральних функцій

6. Єдність симпатичної й парасимпатичної систем в регуляції функцій

Змістовий модуль 6. Гуморальна регуляція вісцеральних функцій та роль ендокринних залоз в регуляції

1. Гуморальна регуляція, її відмінності від нервової. Характеристика факторів гуморальної регуляції.

2. Властивості гормонів, їх основні впливи. Механізм дії гормонів на клітини - мішені.

3. Контур гуморальної регуляції. Регуляція секреції гормонів ендокринними залозами.

4. Роль гіпоталамо-гіпофізарної системи в регуляції функції ендокринних залоз.

5. Роль соматотропіну, тироксину та трийодтироніну, інсуліну в регуляції процесів психічного, фізичного розвитку організму та лінійного росту тіла.

6. Роль кальцитоніну, паратгормону, кальцітріолу у регуляції сталості концентрації іонів кальцію та фосфатів у крові.

7. Роль гормонів підшлункової залози в регуляції функцій організму.

8. Роль гормонів щитовидної залози (Т₃-Т₄) в регуляції функцій організму.

9. Фізіологія жіночої статевої системи, її функції, роль статевих гормонів.

10. Фізіологія чоловічої статевої системи, роль статевих гормонів.

11. Загальне уявлення про неспецифічну адаптацію організму до стресової ситуації. Роль гормонів у неспецифічній адаптації.

12. Роль симпато-адреналової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації.

13. Роль гіпофізарно-наднирникової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації. Основні впливи глюкокортикоїдів і мінералокортикоїдів на організм.

Модуль 2. ФІЗІОЛОГІЯ ВІСЦЕРАЛЬНИХ СИСТЕМ: крові, кровообігу, дихання

Змістовий модуль 7. Система крові

1. Загальна характеристика системи крові. Склад і функції крові. Поняття про гомеостаз.

2. Електроліти плазми крові. Осмотичний тиск крові та його регуляція.

3. Білки плазми крові, їх функціональне значення. ШОЕ.

4. Онкотичний тиск плазми крові та його значення.

5. Кислотно-основний стан крові, роль буферних систем крові в підтриманні його сталості.

6. Еритроцити, їх функції. Регуляція еритропоезу.

7. Види гемоглобіну і його сполук, їх фізіологічна роль.

8. Лейкоцити, їх функції. Регуляція лейкопоезу. Фізіологічні лейкоцитози.

9. Тромбоцити, їх фізіологічна роль.

10. Судинно-тромбоцитарний гемостаз, його та механізми фізіологічне значення.

11. Коагуляційний гемостаз, його механізми та фізіологічне значення.

12. Коагулянти, антикоагулянти, фактори фібринолізу, їх фізіологічне значення.

13. Фізіологічна характеристика системи АВО крові. Умови сумісності крові донора та реципієнта. Проби перед переливанням крові.

14. Фізіологічна характеристика резус-системи крові. Значення резус-належності при переливанні крові та при вагітності.

Змістовий модуль 8. Система кровообігу

1. Загальна характеристика системи кровообігу. Фактори, які забезпечують рух крові по судинах, його спрямованість та безперервність.

2. Автоматизм серця. Градієнт автоматизму. Дослід Станіуса.

3. Потенціал дії атипових кардіоміоцитів сино-атріального вузла, механізми походження, фізіологічна роль.

4. Провідна система серця. Послідовність і швидкість проведення збудження по серцю.

5. Потенціал дії типових кардіоміоцитів шлуночків, механізми походження, фізіологічна роль. Співвідношення в часі ПД і одиночного скорочення міокарда.

6. Періоди рефрактерності під час розвитку ПД типових кардіоміоцитів, їх значення.

7. Спряження збудження і скорочення в міокарді. Механізми скорочення і розслаблення міокарда.

8. Векторна теорія формування ЕКГ. Електрокардіографічні відведення. Походження зубців, сегментів, інтервалів ЕКГ..

9. Серцевий цикл, його фази, їх фізіологічна роль.

10. Роль клапанів серця. Тони серця, механізми їх походження. ФКГ, її аналіз.

11. Артеріальний пульс, його походження. СФГ, її аналіз.

12. Міогенні механізми регуляції діяльності серця.

13. Характер і механізми впливів симпатичних нервів на діяльність серця. Роль симпатичних рефлексів у регуляції серцевої діяльності.

14. Характер і механізми впливів парасимпатичних нервів на діяльність серця. Роль парасимпатичних рефлексів у регуляції серцевої діяльності.

15. Гуморальна регуляція діяльності серця. Залежність діяльності серця від зміни іонного складу крові.

16. Особливості структури і функції різних відділів кровоносних судин, основний закон геодинаміки.

17. Значення в'язкості крові для кровообігу.

18. Лінійна і об'ємна швидкості руху крові у різних ділянках судинного русла. Фактори, що впливають на їх величину.

19. Кров'яний тиск і його зміни в різних відділах судинного русла.

20. Артеріальний тиск, фактори, що визначають його величину. Методи реєстрації артеріального тиску.

21. Кровообіг у капілярах. Механізми обміну рідини між кров'ю і тканинами.

22. Кровообіг у венах, вплив на нього гравітації. Фактори, що визначають величину венозного тиску.

23. Тонус артеріол і венул, його значення. Вплив судинно-рухових нервів на тонус судин.

24. Міогенна і гуморальна регуляція тонусу судин. Роль речовин, які виділяє ендотелій судин, у регуляції судинного тонусу.

25. Гемодинамічний центр. Рефлекторна регуляція тонусу судин. Пресорні і депресорні рефлекси.

26. Рефлекторна регуляція кровообігу при зміні положення тіла у просторі (ортостатична проба).

27. Регуляція кровообігу при м'язовій роботі.

28. Особливості кровообігу в судинах головного мозку та його регуляція.

29. Особливості кровообігу в судинах серця та його регуляція.

30. Особливості легеневого кровообігу та його регуляція.

31. Механізми утворення лімфи. Рух лімфи по судинах.

Змістовий модуль 9. Система дихання

1. Загальна характеристика системи дихання. Основні етапи дихання. Біомеханіка
вдиху і видиху.

2. Еластична тяга легень, негативний тиск у плевральній щілині.

3. Зовнішнє дихання. Показники зовнішнього дихання та їх оцінка.

4. Анатомічний і фізіологічний "мертвий простір", його фізіологічна роль.

5. Дифузія газів у легенях. Дифузійна здатність легень і фактори, від яких вона залежить.

6. Транспорт кисню кров'ю. Киснева ємність крові.

7. Крива дисоціації оксигемоглобіну, фактори, що впливають на її хід.

8. Транспорт вуглекислого газу кров'ю. Роль еритроцитів у транспорті вуглекислого газу.

9. Фізіологічна роль дихальних шляхів, регуляція їх просвіту.

10. Дихальний центр, його будова, регуляція ритмічності дихання.

11. Механізм першого вдиху новонародженої дитини.

12. Роль рецепторів розтягування легень і блукаючих нервів у регуляції дихання.

13. Роль центральних і периферичних хеморецепторів у регуляції дихання. Компоненти крові, що стимулюють зовнішнє дихання.

14. Регуляція зовнішнього дихання при фізичному навантаженні.

Модуль 3. ФІЗІОЛОГІЯ ВІСЦЕРАЛЬНИХ СИСТЕМ. ВИЩІ ІНТЕГРАТИВНІ ФУНКЦІЇ

Змістовий модуль 10. Енергетичний обмін

1. Джерела і шляхи використання енергії в організмі людини.

2. Методи визначення енерговитрат людини. Дихальний коефіцієнт.

3. Основний обмін і умови його визначення, фактори, що впливають на його величину.

4. Робочий обмін, значення його визначення.

Змістовий модуль 11. Терморегуляція

1. Температура тіла людини, її добові коливання.

2. Фізіологічне значення гомойотермії. Центр терморегуляції, терморецептори.

3. Теплоутворення в організмі, його регуляція.

4. Тепловіддача в організмі, її регуляція.

5. Регуляція сталості температури тіла при різній температурі навколишнього середовища.

6. Фізіологічні основи загартування

Змістовий модуль 12. Система травлення

1. Загальна характеристика системи травлення. Травлення у ротовій порожнині. Жування, ковтання.

2. Склад слини, її роль у травленні.

3. Механізми утворення слини, первинна та вторинна слина.

4. Регуляція слиновиділення. Вплив властивостей подразника на кількість і якість слини.

5. Методи дослідження секреторної функції шлунку у людини. Склад і властивості шлункового соку. Механізми секреції хлористоводневої кислоти.

6. Складно-рефлекторна ("цефалічна") фаза регуляції шлункової секреції.

7. Нейрогуморальна ("шлункова і кишкова") фаза регуляції шлункової секреції. Ентеральні стимулятори та інгібітори шлункової секреції.

8. Нервові і гуморальні механізми гальмування шлункової секреції.

9. Рухова функція шлунку та її регуляція. Механізми переходу шлункового вмісту в дванадцятипалу кишку.

10. Методи дослідження секреції підшлункового соку в людини. Склад і властивості підшлункового соку.

11. Фази регуляції секреторної функції підшлункової залози.

12. Методи дослідження жовчовиділення у людини. Склад і властивості жовчі.

13. Регуляція утворення і виділення жовчі. Механізми надходження жовчі у дванадцятипалу кишку.

14. Склад і властивості кишкового соку. Регуляція його секреції. Порожнинне і мембранне травлення.

15. Всмоктування в травному каналі. Механізми всмоктування іонів натрію, води, вуглеводів, білків, жирів.

16. Рухова функція кишок, види скорочень, їх регуляція.

17. Фізіологічні механізми голоду та насичення.

Змістовий модуль 13. Система виділення

1. Загальна характеристика системи виділення. Роль нирок у процесах виділення. Особливості кровопостачання нирки.

2. Механізми сечоутворення. Фільтрація в клубочках та фактори, від яких вона залежить.

3. Реабсорбція і секреція в нефроні, їх фізіологічні механізми.

4. Поворотно - проти поточна - множинна система нефронів, її фізіологічні механізми та роль.

5. Регуляція реабсорбції іонів натрію і води в канальцях нефронів.

6. Роль нирок у забезпеченні ізоосмії. Механізми спраги.

7. Роль нирок у забезпеченні ізоволюмії.

8. Роль нирок у забезпеченні сталості кислотно-основного стану крові.

9. Сечовипускання та його регуляція.

Змістовий модуль 14. Фізіологія сенсорних систем

1. Сенсорні системи, їх будова і функції.

2. Смакова сенсорна система, її будова, функції, методи дослідження.

3. Нюхова сенсорна система, її будова і функції.

4. Сомато-сенсорна система, її будова і функції.

5. Фізіологічні механізми болю.

6. Опіатна та неопіатна антиноцицептивні системи організму, їх значення.

7. Фізіологічні механізми знеболення.

8. Слухова сенсорна система, її будова і функції.

9. Функції зовнішнього і середнього вуха. Внутрішнє вухо, частотний аналіз звукових сигналів.

10. Зорова сенсорна система, її будова і функції.

11. Основні зорові функції та методи їх дослідження.

Змістовий модуль 15. Фізіологічні основи поведінки

1. Біологічні форми поведінки. Вроджені форми поведінки. Інстинкти, їх фізіологічна роль.

2. Набуті форми поведінки. Умови утворення умовних рефлексів, їх відмінності від безумовних.

3. Пам'ять, види і механізми утворення.

4. Потреби та мотивації, їх роль у формуванні поведінки.

5. Емоції, механізми формування, біологічна роль.

Змістовий модуль 16. Особливості вищої нервової діяльності людини

1. Функції нової кори головного мозку й вища нервова діяльність людини.

2. Біологічна та інформаційна теорії емоцій, їх роль у формуванні поведінки людини.

3. Функціональна асиметрія кори великих півкуль головного мозку, його інтегративна функція.

4. Мова, її функції, фізіологічні основи формування

5. Мислення. Розвиток абстрактного мислення в людини. Роль мозкових структур у процесі мислення.

6. Типи вищої нервової діяльності людини. Темпераменти і характер людини.

7. Вікові аспекти вищої нервової діяльності у людини.

Змістовий модуль 17. Фізіологічні основи трудової діяльності і спорту

1. іологічні основи трудової діяльності людини.

2. Особливості фізичної і розумової праці.. Оптимальні режими праці.

3. Фізіологічні механізми втоми. Активний відпочинок і його механізми.

4. Вікові зміни працездатності людини.

5. Фізіологічні основи спорту. Принципи побудови оптимальних режимів тренувань.

6. Сон, його види, фази, електрична активність кори, фізіологічні механізми

Форми контролю

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям теми, під час індивідуальної роботи викладача зі студентом для тих тем, які студент опрацьовує самостійно і вони не входять до структури практичного заняття. Рекомендується застосовувати иди об'єктивного стандартизованого) онтролю теоретичної та практичної підготовки студентів. Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні коленого модулю (залікового кредиту) - 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність - 120 балів, за результатами модульного підсумкового контролю -80 балів. Оцінювання поточної навчальної діяльності: При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студента виставляються оцінки за 4-ри бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі. В програмі була застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бали:

Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці "5" на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу і дорівнює 100 балам. Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці "3", на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу

Оцінювання індивідуальної самостійної роботи: Кількість балів за індивідуальну самостійну роботу студента (СРС) вираховується як різниця між максимальною кількістю балів за поточну навчальну діяльність і максимальною кількістю балів за поточну успішність студента при засвоєнні тем модуля. Бали за індивідуальну СРС нараховуються при успішному її захисті.

Модульний підсумковий контроль: Модульний підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового контролю має бути стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми контролю з фізіології визначаються у робочій навчальній програмі.

Максимальна кількість балів підсумкового контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав на менше 50 балів.