Легеня. Топографія,іннервація,кровопостачання

Виділяють праву і (pulmo dexter) і ліву легеню (pulmosinister). Легені займають більшу частину грудної порожнини, розміщуючись і правій та лівій її половинах, збоків від середостіння.

Права легеня ширша і коротша, ніж ліва.В ній виділяють верхівку легені (apex pulmonis), яка виступає на 2-3см вище рівня ключиці, і основу легені (basis pulmonis), що прилягає до діафрагми. Кожна легеня має триповерхні і два краї.Зовнішня опукла поверхня легені прилягає до ребер, називається ребровою поверхнею (fades costalis).

Задньо-присередній відділ ребрової поверхні прилягає до тіл грудних хребців, тому її називають хребтовоючастиною (pars vertebralis). Реброва поверхня позаду і присередньо плавно переходить на середостінну по-верхню (fades mediastinalis). На ній помітне серцеве втиснення (impressio cardiaca), яке краще виражене на лівійлегені. Нижня, ввігнута поверхня легені, прилягає до діафрагми, називається діафрагмовою поверхнею (facies diaphragmatica).

Легеня має гострі передній і нижній краї. Передній край (margo anterior) відмежовує попереду ребровуповерхню легені від середостінної поверхні, проходить від верхівки легені донизу. В нижній частині переднього краю лівої легені є серцева вирізка лівої легені (incisura cardiaca pulmonis sinistri). Знизу ця вирізка обмежована виступом - язичком лівої легені (lingula pulmonis sinistri). Нижній край (margo inferior) відмежовує діафрагмову поверхню легені від ребрової та середостінної поверхонь.

Легеня складається з часток (lobi), які розділені глибокими щілинами. Поверхня частки легені, що розташована в глибині такої щілини, називається міжчасточковою поверхнею (facies interlobaris). Частка легені - це окрема анатомічна ділянка легені, що вентилюється одним частковим бронхом і має власний частковий судинно- нервовий комплекс.

Права легеня складається з трьох часток: верхньої частки (lobus superior), середньої частки правої

легені (lobus medius pulmonis dextri) і нижньої частки (lobus inferior).

Ліва легеня має тільки дві частки: верхнючастку (lobus superior) і нижню частку (lobus inferior).

Коса щілина (fissura obliqua) наявна на обох легенях івідокремлює верхню частку легені.

На правій легені є ще горизонтальна щілина правої легені (fissura horizontalis pulmonis dextri), вона мілкіша і коротша. Ця щілина відходить від косої щілини на задній ділянці ребрової поверхні правої легені, йде вперед майже горизонтально на рівні IV ребра аж до переднього краю легені, потім переходить на її середостінну поверхню, де закінчуєтьсяпопереду від воріт легені. Ця щілина відокремлює середню частку правої легені від верхньої частки.

Нижньою межею середньої частки є коса щілина.

На ввігнутій середостінній поверхні кожної легені є видовжена вертикальна заглибина - ворота легені (hilum pulmonis). Угорі ворота легені ширші, а донизу звужуються.

У ворота легені входять головний бронх, легенева артерія, по якій надходить у легеню венозна кров, бронхові гілки грудної аорти, нерви, а виходять дві легеневі вени, по яких тече артеріальна кров до лівого передсердя, та лімфатичні судини.

. Висота воріт легені дорівнює 5-9 см, а їх верхня межа розташована на рівні V грудного хребця. Перелічені структурні компоненти, що галузяться в ділянці воріт легені, утворюють корінь легені (radix pulmonis). У ділянці кореня легені розташовано декілька внутрішньолегеневих лімфатичних вузлів.

Ворота правої та лівої легень топографічно різні.

У воротах правої легені найвище розташований головний бронх, під ним і дещо попереду проходить легенева артерія, під нею залягає верхня легенева вена, а ще нижче іпозаду нижня легенева вена (абревіатура БАВВ).

У воротах лівої легені найвище проходить легенева артерія, під нею розташований головний бронх, попереду від головного бронха залягає верхня легенева вена, а найнижче розміщена нижня легенева вена (абревіатура АБВВ).

Межі легень:

Межі легені визначають не тільки відносно поруч розташованих органів, але й у проекції її країв на зо-внішню поверхню тіла людини. Проектуючи передній край легені, мають на увазі її передню межу, а проекція нижнього краю визначає нижню межу легені. Верхівки правої та лівої легень попереду виступають на 2-3 см над ключицями, а позаду верхівка проектується на рівні остистого відростка VII шийного хребця. Від верхівки легені починається її передня межа. Задня межа обох легень проходить з боків грудного відділу хребта вздовж відповідно правої та лівої прихребтових ліній, починаючи від рівня головки II ребра до рівня шийки XI ребра.

Межі правої легені

Передня межа правої легені бере початок від верхівки легені (на 2-3 см над ключицею), йде вниз і присередньо до рівня правого груднинно-ключичного суглоба, потім опускається до рівня II ребрового хряща на 5-10 мм присередньо від правої груднинної лінії. Від цієї точки передня межа правої легені йде вертикально вниз до рівня IV ребрового хряща, потім, відхиляючись вбік і донизу, закінчується на рівні верхнього краю VI ребрового хряща по правій груднинній лінії. Від цієї точки починається нижня межа правої легені, яка йде на рівні VI ребра і перетинає його нижній край по середньоключичній лінії, по передній пахвовій лінії - VII ребро,