Економічна та соціальна сутність зайнятості

Економічна сутність зайнятості полягає в тому, що це — діяльність зі створення суспільного продукту (національного доходу). Отже, чим більше зайняті трудові ресурси, тим краще використовується трудовий потенціал країни, а також окре­мих регіонів, галузей, підприємств, тим більше виробляється суспільного продукту. Це першооснова, на якій має базуватись Державна програма зайнятості населення.

Соціальна сутність зайнятості полягає в тому, що вона ві­дображає не тільки потребу людей у прибутках, а й необхід­ність особи в самовираженні через суспільно корисну працю, а також відображає ступінь задоволення своїх потреб при певно­му рівні соціально-економічного розвитку суспільства. Отже, якщо суспільство націлене на подальший соціальний і еконо­мічний розвиток, воно не може байдуже ставитися до кількості громадян, не зайнятих суспільно корисною працею. Отже, без­робіття понад його природну норму має знижуватись за допо­могою конкретних державних заходів впливу на співвідношен­ня попиту і пропозиції робочої сили. І це має бути другою осно­вою, на якій будується Державна програма зайнятості насе­лення і загалом державна політика в цій галузі.

Зайнятість наочно визначає, як працездатне населення за­безпечене робочими місцями.

Головними принципами зайнятості населення в ринковій економіці соціального спрямування є:

1) виключне право громадян розпоряджатись своїми здіб­ностями до праці;

2) відповідальність держави за створення умов для реаліза­ції права громадян на працю. Це головний принцип діяльності Міністерства праці та соціальної політики України через органи Державної служби зайнятості. В основі політики зайнятості лежить відмова від жорсткої регламентації форм і режимів зайнятості, вимушеної обов'язковості праці в суспільній сфері та сприяння розкриттю інтересів і потреб людини через віль­ний вибір будь-якої сфери суспільно корисної діяльності.