Фізіологічні зміни при захворюваннях і при дії токсинів

Краснуха коропів — інфекційне захворювання, що протікає в теплий час року, навесні і влітку. Загибель коропів від краснухи досягає 50—90%. Захворювання краснухою широко поширено. Іноді краснухою хворіють і інші риби — лящ, судак, карась.

Краснуха коропів виявляється в двох основних формах: 1) у формі водянки і 2) у вигляді виразок (Ляйман). Зовнішній прояв захворювання починається із фази черевної водянки, ерошення луски і витрішкуватості. Потім червоніють покриви й утворяться відкриті виразки. Виразкова форма краснухи триває 1,5—2,5 місяці, а іноді і більш, і тому плин її вважають хронічним. Хронічний плин краснухи спостерігається в коропів при повторному захворюванні. Гинуть риби при цьому менше, ніж при гострому перебігу хвороби.

Таблиця 15.3. Лейкоцити коропа на різних стадіях захворювання хронічною краснухою, %

За краснухи змінюється лейкоцитарна формула крові риб. Докладно досліджували картину крові за краснухисі Ляйман і Шполянська. Було встановлено, що за краснухи коропів, яка протікає хронічно, різко збільшується відсоток нейтрофілів — досягає 5—6 при нормі 0,2—0,5. Такі великі розходження в лейкоцитарній формулі хворих і здорових коропів дозволяють використовувати їх при діагностиці зазначеного захворювання. Зміна лейкоцитарної формули наводиться в таблиці 15.3.

Почервоніння тіла коропа при механічних ушкодженнях протікає без зміни лейкоцитарної формули крові коропів.

Ассман також відзначає різке зменшення вмісту гемоглобіну в крові коропа, що захворів краснухою. Зменшується число еритроцитів і лімфоцитів, збільшується відсоток нейтрофілів, моноцитів і поліморфноядерних лейкоцитів.

Найбільш різкі порушення в складі крові спостерігаються у фазі відкритих кровоточащих виразках.

Злоякісна анемія була виявлена у плідників лосося різного віку, одноліток, молоді й у личинок (Султанів). У хворих риб були мляві рухи, риба не бере корм. Шкірні покриви темніють, починають руйнуватися спинний і хвостовий плавці. У риби з'являються судорожні рухи, риба починає метатися із боку в бік, утрачає нормальну координацію рухів. У деяких випадках риба гине через 2 – 4 години, іноді ж важкий стан риби може тривати 1 – 3 місяці. У черевній порожнині хворих риб міститься жовто-коричнева рідина, селезінка зменшена, темно-вишневого кольору. Печінка має жовтий або сіро-жовтий кольори. Експериментальні зараження показали, що зазначене захворювання має інфекційну природу і є контагіозним. Крім лосося до захворювання сприйнятлива струмкова форель. Відтворення хвороби шляхом парентерального введення фільтратів суспензій із внутрішніх органів хворих риб здоровим приводить автора до висновку, що, очевидно, захворювання викликається вірусом. Захворювання викликає різка зміна картини крові куринського лосося і струмкової форелі, згортається кровдуже повільно, колір її блідо-червоний.

У таблиці 16.4 приведені зміни деяких показників крові при захворюванні риб.

Таблиця 16.4. Показники крові здорових і хворих злоякісною анемією лососів і струмкової форелі

З даних таблиці помітні дуже різкі зміни показників крові. Особливої уваги заслуговує швидкість падіння гемоглобіну за експериментального зараження: за 5 днів і в лосося й у форелі вміст гемоглобіну падає відповідно із 10,8 до 0,13 г/л і із 10,3 до 1,7 г/л. Незвичайно високе і ШОЕ. Такої швидкості осідання еритроцитів (до 41 мм/годину) у риб ніхто не спостерігав за інших захворювань.

Пыд час зазначеного захворюванні змінюється і лейкоцитарна формула крові риб. У здорових риб у крові знаходиться 95—96% лімфоцитів, 3—5% моноцитів і 0,5—2% полиморфноядерних лейкоцитів. У крові ж хворих риб лімфоцитів міститься 30— 32%, моноцитів 45—50% і полиморфноядерних лейкоцитів 18— 25%. Кількість незрілих форм еритроцитів у хворих риб підвищується до 24—48%, тоді як у здорових лососів воно коливається близько 0—0,2%. У крові з'являються патологічні форми еритроцитів.