Особливості функціонування статевої системи самців

Тип виметування статевих клітин у самців завжди порціонний. Серед прісноводних видів риб відмічають чотири функціональних типи сім'яників за засобом утворення насінної рідини: 1) тільки в сім'япроводі, що характерно для риб із розтягнутим нерестом – йорж, сазан, лящ, головень і ін.; 2) крім сім'япроводу в сім^'явиносних канальцях за рахунок апокринової або голокринової секреції клітин фолікулярного епітелію – окунь, міньок, волзький оселедець; 3) у сім^’явиносних канальцях і сім'япроводі за рахунок секреції ліпідів без руйнації клітин епітелію – щука, лососеві, осетрові; 4) крім сім'япроводу в сім^'явиносних канальцях за рахунок ексудативних процесів – судак.

Об’єм еякуляту у риб значно різниться. У осетра російського об’єм еякуляту досягає 1000 мл, у веслоніса – 75 мл, сазана – 0,5-5,0 мл, товстолобиків – 8-25мл.

Об’єм сперматозоїдів в еякуляті (сперматокрит) теж різний. У лососевих сперматозоїди складають 25 % сперми, у коропа – 45, у морського карася – 77, у деяких камбал до 97 %.

Зрілий сперматозоїд являє собою клітину із малою кількістю плазми. У нього розрізняють голівку, середню частину і хвіст. Сперма, яка виділяється самцем, складається зі сперматозоїдів, занурених у сперміальну рідину, подібну за складом із фізіологічним розчином. У момент виходу із організму сперматозоїди ще нерухомі, обмін речовин їх знижений.

У сперміальній рідини сперматозоїди нерухомі. При зіткненні із водою їхня активність різко зростає: поглинання кисню збільшується більше чим удвічі, вміст АТФ потроюється; сперматозоїди починають бурхливо рухатися зі швидкістю 164 – 330 мкм/с. Зустрівши ікринки, вони проникають у них через мікропіле (отвір чи отвори в оболонці ікринки), після чого відбувається запліднення. Однак активність сперматозоїдів недовга. Енергетичні ресурси їх витрачаються, первісний поступальний рух сповільнюється, стає коливальним, потім припиняється і вони гинуть. Тривалість активності залежить від солоності і температури води. У солоній воді вона значно довше – до декількох діб у тихоокеанського оселедця. У прісній воді в більшості риб (коропових, лососевих, окуневих) – не більше 1 – 3 хв.