Кров, її склад і функції

Кров являє собою тканину, що складається із клітинних елементів і рідкої плазми. Вивчення функцій крові неможливо за відношенням до крові тільки як до тканини організму. У 1939 р. Г. Ф. Ланг запропонував об'єднати кров і органи, в яких відбувається утворення клітин крові і їхня руйнація – кістковий мозок, тимус, лімфатичні вузли, селезінку і печінку, а також регулюючий нейрогуморальний апарат під загальним поняттям – система крові. Компоненти цієї системи здійснюють безпосередній контакт із кров'яним руслом. Таке взаємовідношення забезпечує не тільки транспорт клітин, але і надходження різних гуморальних речовин із крові до кровотворних органів.

Основною функцією крові є транспорт різноманітних речовин, але в залежності від характеру речовин, що переносяться і їхньої природи, виконує ще й такі функції: дихальну, трофічну, екскреторну, гомеостатичну, регуляторну, терморегуляторну, захисну, транспортну тощо.

Дихальна функція. Ця функція являє собою процес транспорту кисню із органів дихання до тканин і вуглекислого газу у зворотному напрямку. У зябрах і тканинах обмін газів заснований на різниці парціальних тисків, в результаті чого відбувається їхня дифузія. Кисень і вуглекислий газ знаходяться, в основному, у зв'язаному стані і лише у невеликих кількостях у вигляді розчиненого газу. Кисень обернено зв'язується із дихальним пігментом – гемоглобіном, вуглекислий газ – із водою, лугами і білками крові. Азот знаходиться в крові тільки у розчиненому стані.

Трофічна функція. Трофічна функція крові полягає в тому, що кров переносить поживні речовини від травного тракту до клітин організму, а також здійснює транспорт метаболітів від одного органа або тканини до інших.

Екскреторна функція. Екскреторна функція виявляється у видаленні непотрібних і шкідливих для організму кінцевих продуктів обміну речовин, наприклад води, мінеральних і органічних речовин, що надійшли із їжею або утворилися в організмі в процесі метаболізму.

Гомеостатична функція. Кров бере участь у підтриманні сталості внутрішнього середовища організму (наприклад: сталості рН, водного балансу, вмісту глюкози та інших метаболітів тощо).

Регуляторна функція крові. Деякі тканини в процесі життєдіяльності виділяють в кров хімічні речовини із високою біологічною активністю. Знаходячись постійно в стані руху в системі замкнених судин, кров тим самим здійснює зв'язок між різними органами. В результаті організм функціонує як єдина система, що постійно пристосовується до мінливих умов зовнішнього середовища.

Терморегуляторна функція крові. У результаті безупинного руху і великої теплоємності кров сприяє перерозподілу тепла в організмі, а у деяких риб і у підтриманні температури тіла.

Захисна функція. Її виконують різні складові частини крові, які забезпечують вироблення антитіл і фагоцитів. Імуннокомпетентні органи – тимус, селезінка, нирки, печінка, лімфо-мієлоїдна тканина черепної коробки. До захисних функцій відноситься також згортання крові. При будь-якому, навіть незначному пораненні виникає тромб, що закупорює судину і припиняє кровотечу.

Всі ці функції кров може здійснювати шляхом перенесення різних речовин, виконуючи і транспортну функцію.

Кількість крові в риб у середньому складає 1 – 2 %, у костистих риб вона коливається від 0,9 до 3,7 %. У морських риб кількість крові в середньому (4,1 %) вище, ніж у прісноводних (2,7 %); в активних пелагічних риб кількість крові досягає 7,3 %, а у малорухомих донних риб – від 0,9 до 1,9 % до маси тіла. Для порівняння – у ссавців кількість крові в середньому 6 – 7 %.