Сутруктура суспільствоа Київської Русі 9 – 13 ст.

Тема5: Розвиток української соціальної системи.

План:

1. Структура суспільства Київської Русі.
2. Формування в Українському суспільстві станової організації 14 – 17 ст.
3. Суспільство Речі Посполитої
4. Суспільство Козацької Держави (Геьманщини).
5. Українське суспільство під владою Рос. Та Австро-Угорських імперій кін. 18 – поч. 20 ст.
6. Суспільство радянської доби 1917 – 1991 рр.
7. Суспільство незалежної України з 1991 рр.

Мета:

ü простежити зародження та розвиток української соціальної системи;

ü продовжити формування і розвиток вмінь, навичок самостійної роботи, роботи по складанню таблиці;

ü продовжити формування і розвиток громадянської компетенції.

Знати:

історію формування українського суспільства.

Вміти:

аналізуючи історичну інформацію, визначати закономірності життя українського суспільства та його перспективу.

Література: Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. – К., 2002.; Чушенко К. Проблеми формування соціально-організованого суспільства в Україні. Право України. №4, 2005

Сутруктура суспільствоа Київської Русі 9 – 13 ст.

Все населення Київської Русі поділялося на три категорії:

вільні, невільні напіввільні люди.

Серед вільного населення існувала також своя ієрархія:

князі,

дружинники,

бояри,

священики,

мешканці міст,

смерди.
Найбільшим феодалом був великий князь. Маючи великі приватні володіння (домен), він розпоряджався общинними землями, які вважалися державними, роздаючи їх своїм дружинникам.
“княжа дружина” - існував поділ на:

“ дружину старшу ” — бояри “більші”, “старійші”, бояри “думаючі”

на “ дружину молодшу ” — бояри менші.

(В церковному уставі Ярослава честь дружин і дочок бояр захищалася штрафом у 5 гривень золота, а простих людей — в 1 гривню срібла).

Верхівка духовенства — чорне (ченці) і біле (церковники) —

До класу феодалів належав і верхівка міст — купці, які здебільшого або виключно займалися торгівлею. Вони об’єднувалися в окремі корпорації (сотні), мали свої двори, озброєні дружини для охорони їхніх караванів.
Купці-іноземці називалися “гостями” і мали інший правовий статус. “Гості” користувалися деякими привілеями.

Решта населення міст складала середню групу вільних людей “чорні гродські” люди, ремісники, майстри. Вони були юридично вільні, навіть рівноправні з боярами, але фактично залежали від феодальної верхівки.

Нижчу групу вільного населення - селяни-смерди.

Напіввільні люди в Київській Русі називалися закупами.

Закупи — це смерди, які з різних причин тимчасово втрачали свою особисту волю, але могли знову її здобути. Частіше смерд ставав закупом за борги

Невільні люди в історичних джерелах називалися челяддю і холопами. Челядь — це, як правило, раби з полонених. Холопи — це раби-соплемінники.
Холоп був позбавлений будь-яких прав.