Продовольче ембарго Росії виявилося не по зубах Євросоюзу

Як європейці з росіянами домовляються, або Трохи про користь антисанкцій

(опубліковано на 112. ua 05 серпня 2016)

Серпня набуває чинності указ президента РФ Володимира Путіна, що продовжить ще на півтора року дію спеціальних економічних заходів (торгове ембарго) з метою забезпечення безпеки Росії. Зазначене обумовило паніку в Старій Європі й підштовхнуло німців і французів до активних дій. Минулого тижня вони у відкриту почали домовлятися із Кремлем, у т. ч. про відновлення торгових відносин. Цей вчинок навряд чи можна назвати толерантним, адже ще 1 липня Рада ЄС одноголосно продовжила санкції проти Росії до 31 січня наступного року. "Після бійки кулаками ж не махають". Чи не так?

Нанесений Москвою свого часу удар у відповідь на європейські санкції нині приносить росіянам свої плоди. Минулого тижня деякий політикум країн-членів ЄС віддав "данину пошани" своїм російським колегам. Одразу на декількох рівнях динозаври Європи, Німеччина та Франція, провели переговори з російськими високопосадовцями, ключовою темою яких стало відновлення двосторонньої економічної співпраці. Сміливості окремим європейським політикам додає ще й те, що вже незабаром розклад сил в істеблішменті Старої Європи може кардинально змінитися, оскільки наступного року Францію очікують президентські вибори, а ФРН – парламентські. І хтозна, яких змін тоді зазнає загальноєвропейська політика на російському напрямку. А домовлятися краще заздалегідь!

Продовольче ембарго Росії виявилося не по зубах Євросоюзу

Після того як Євросоюз 22 червня 2015 р. на півроку продовжив термін дії санкцій щодо Росії, у відповідь на це 25 червня того ж року російський уряд продовжив своє ембарго ще на один рік, до 6 серпня 2016 р.

Тоді цього вистачило, щоб ряд європейських експертів, в числі яких представник бельгійського Центру агрономічних досліджень Філіп Берні, дійшли висновку, що загальна європейська політика в галузі сільського господарства виявилася провальною. Всі заходи Євросоюзу, спрямовані на підвищення доходів робітників сектора й стабілізацію ринку, виявилися марними. Європа далі поглинається кризою, що в числі іншого обумовлено перевиробництвом молока й свинини через втрату російського ринку.

Обурені такими песимістичними прогнозами, не забарилися й фермери Євросоюзу, що під егідою профспілкових організацій влаштували протести по всій Європі, відлуння яких доносяться і до цього часу. Вони масово охопили ФРН, Францію, Фінляндію, Молдову. В кожному випадку сільгоспвиробники вимагали скасування санкцій щодо Росії, відновлення торгових відносин й збільшення дотацій в аграрний сектор. На фоні цього звідусіль почастішали критичні заяви з боку європейських політиків. Вони, знову ж таки, вимагали скасування обмежувальних заходів проти Росії. Найбільш неочікуваною виявилась активність німецького міністра закордонних справ Франка-Вальтера Штайнмайєра, який неодноразово виступав всупереч офіційній позиції канцлера А. Меркель. Остаточно ж Європа почала вистрибувати зі штанів після 23 червня цього року, коли британці – головний рупор американської зовнішньої політики в Європі - на референдумі висловилися за свій вихід із Євросоюзу. А після того як 29 червня В. Путін підписав указ, яким продовжив дію торгового ембарго до 31 грудня 2017 р., в Європі все почало відбуватися за прислів’ям: "кіт з хати - миші на стіл". І вже за місяць європейці перейшли від гучних заяв до конкретних дій.