та форми їх співробітництва з Україною.

1. Короткостроковий ринок, на якому фінансові посередники (банки) зводять між собою кредиторів і позичальників, — це ринок:

а) міжнародний;

б) фінансовий;

в) міжнародний грошовий;

г) грошовий.

2. Дії, спрямовані на вирішення певного завдання з організації та управління грошовими відносинами, що виникають під час формування та використання відповідних коштів, — це операції:

а) фінансові;

б) економічні;

в) грошові;

г) кредитні.

3. Різноманітні фінансові активи, до яких належать національні гроші, іноземна валюта, цінні папери, дорогоцінні метали, нерухомість, охоплюють:

а) суб’єкти економічних операцій;

б) суб’єкти фінансових операцій;

в) об’єкти фінансових операцій;

г) об’єкти господарських операцій.

4. Вирізняють такі види фінансових операцій:

а) операції з переказу грошей;

б) інвестиційні операції;

в) спекулятивні операції та операції з капіталом;

г) операції з переказу грошей, інвестиційні операції, спекулятивні операції та операції з капіталом.

5. Яка функція міжнародних фінансів ґрунтується на тому, що міжнародні фінанси відображають рух суспільного продукту в грошовій, тобто універсальній (зіставлюваній), формі (це дає можливість здійснювати у будь-який час, на будь-якому етапі облік та аналіз руху світового суспільного продукту в грошовій формі):

а) інформаційна;

б) організаційна;

в) контрольна;

г) аналітична.

6. Міжнародна фінансова політика держави має ґрунтуватися на:

а) аналітичних даних фахівців у цій галузі;

б) вимогах поточного і стратегічного соціально-економічного роз витку країни;

в) наукових концепціях у галузі міжнародних фінансів;

г) наукових концепціях у цій галузі, аналізі попередньої практики та вимогах поточного і стратегічного соціально-економічного розвитку як окремої країни, так і всього світу.

7. Сукупність заходів і рекомендацій держави в галузі міжнародних фінансів – це:

а) фінансова функція держави;

б) державна політика;

в) міжнародна фінансова політика;

г) функція держави.

8. Що таке знецінення курсу національної валюти у формі зниження її курсу (ціни) відносно іноземних валют, міжнародних розрахункових грошових одиниць (раніше – золота):

а) ревальвація;

б) валютна інтервенція;

в) девальвація;

г) політика валютних обмежень.

9. Що відображає можливість обміну (конверсії) валюти однієї країни на валюти інших країн за діючим валютним курсом:

а) конвертованість валют;

б) валютні обмеження;

в) оборотність валют;

г) правильні відповіді а і в.

10. Повне котирування – це:

а) курс продавця та покупця, згідно з яким банк купує або продає іноземну валюту за національну;

б) курс, згідно з яким банк-резидент купує іноземну валюту за національну;

в) курс, згідно з яким банк продає валюту.

11. Курс «спот» – це:

а) обмінний курс продажу чи купівлі, який використовується для валютних операцій без будь-якої угоди про здійснення майбутньої купівлі чи продажу;

б) курс, згідно з яким банк-резидент купує іноземну валюту за національну;

в) співвідношення між двома валютами, визначене через їхній курс до третьої валюти.

12. Крос-курс – це:

а) співвідношення між двома валютами, визначене через їхній курс до третьої валюти;

б) різниця між курсами продавця та покупця;

в) курс, згідно з яким банк продає валюту.