ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ

1. Іван Франко назвав повість «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького:

а) всеобіймаючим оком Правобережної України;

б) найкращою оздобою українського письменства;

в) ареною людських пристрастей;

г) світлою незайманою квіткою народної поезії.

2. Темою повісті «Кайдашева сім’я» є зображення:

а) життя нетипової для України селянської родини;

б) життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини;

в) родинних перипетій в українському селі в добу кріпацтва;

г) сімейного селянського побуту до закріпачення українських земель.

3. Про двоїсту натуру Кайдашихи свідчить характеристика в рядку:

а)...свекруха люта змія: ходить по хаті, полум’ям на мене дише, а з носа гонить дим кужелем.

б) Вона не злюбила Мелащиних батьків і як тільки бралась за тім’я, то згадувала Западинці і свої розглядини в Балашів.

в) Кайдашиха почала свариться й стала дуже лайлива та опришкувата. Вона нападала на Мелашку сливе кожного дня, точила її, як вода камінь.

г) На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне.

4. Прочитайте рядки з повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького.

Не чорна хмара із синього моря наступала, то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину. Не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока Кайдашиха, а за нею вибігла з хати Мелашка з Лавріном, а за ними повибігали всі діти. У цьому уривку комічний ефект досягається через:

а) надуживання старослов’янізмів в описі побутової сцени;

б) надмірне використання зниженої лексики;

в) змішування стилів — високого епічного з побутовим;

г) гротескні характеристики членів родини.

5. Події в повісті «Кайдашева сім’я» розгортаються в такій послідовності:

а) одруження Лавріна — одруження Карпа — смерть Кайдаша — всихання груші;

б) смерть Кайдаша — одруження Карпа — одруження Лавріна — всихання груші;

в) одруження Карпа — одруження Лавріна — смерть Кайдаша — всихання груші;

г) одруження Карпа — одруження Лавріна — всихання груші — смерть Кайдаша.

6. До композиційних особливостей повісті «Кайдашева сім’я» НЕ НАЛЕЖИТЬ:

а) поділ твору на дев'ять частин;

б) нагнітання сцен сварок, колізій;

в) розгортання подій переважно в одному селі;

г) детальний опис весілля Карпа і Лавріна.

7. За способом зображення дійсності повість «Кайдашева сім’я» — яскравий приклад:

а) класицизму;

б) сентименталізму;

в) реалізму;

г) модернізму.

8. За способом зображення дійсності повість «Кайдашева сім’я» — яскравий приклад:

а) соціально-психологічна;

б) пригодницька;

в) соціально-побутова;

г) авантюрна.

9. Родина Кайдашів жила:

а) у Западинцях;

б) у Семигорах;

в) у Вільшаниці;

г) у Біївцях.

10. Укажіть справжнє прізвище І. Нечуя-Левицького:

а) Нечуй;

б) Левицький;

в) Рудченко;

г) Левченко.

Панас Мирний

1. Укажіть справжнє прізвище Панаса Мирного:

а) Павло Губенко;

б) Іван Білик;

в) Григорій Квітка;

г) Панас Рудченко.

2. Вкажіть подію і твір, що передували задуму роману-епопеї «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»:

а) Реформа 1861 р. і повість «Лихо давнє й сьогочасне»;

б) мандрівка навесні 1872 р. та враження від неї, описані Панасом Мирним у нарисі «Подоріжжя від Полтави до Гадячого»;

в) життя с. Піски як типовий зразок безвиході, до якої потрапили селяни після реформи, що знайшло своє відображення у повісті «Голодна воля»;

г) особисті враження та переживання автора, відображені в повісті Панаса Мирного «Чіпка».

3. Прочитайте рядки («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика).

Як же дійшов до літ та убрався у силу, — біда з ним та й годі! Високого зросту, бравий, широкоплечий, як із заліза збитий, а до того ще меткий, як заєць, співун-реготун... Хороший з лиця — повновидий, рум’янець па всю щоку, з чорними, веселими очима, лискучим усом, — він був перший красень на селі... У цьому уривку описано:

а) Чіпку Варсниченка;

б) Тимофія Лушню;

в) Максима Ґудзя;

г) Грицька Чупруненка.

4. Прочитайте рядки («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика).

Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Одно тільки в нього неабияке — дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою... У цьому уривку описано:

а) Чіпку Варсниченка;

б) Тимофія Лушню;

в) Максима Ґудзя;

г) Грицька Чупруненка.

5. «Будинок з багатьма прибудовами і надбудовами» — цю характеристику роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» дано за:

а) розмаїтість ідей;

б) складну композицію;

в) багато сюжетність;

г) жанрові особливості.

6. Прочитайте рядки («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика).

Пуста городина, лихий тин, криві ворота, не обмазана хата... кинулись в вічі й образили Грицькову хазяйливу натуру... Він з докором і разом з жалем дивився на Чіпчине добро...

— Господи, Боже! доживеться ж чоловік от до сього? А все — своя воля...

У виділених в уривку словах ідеться про:

а) волю після скасування кріпосного права;

б) причину деградації Чіпки, його слабку силу волі;

в) звільнення Чіпки на волю після перебування в чорній;

г) наслідки залежності кріпаків і волі козаків.

7. До українського театру корифеїв НЕ НАЛЕЖАВ:

а) Микола Кропивницький;

б) Панас Саксаганський;

в) Іван Карпенко-Карий;

г) Іван Котляревський.

8. Справжнє прізвище І. Карпенка-Карого:

а) Саксаганський;

б) Тобілевич;

в) Садовський;

г) Карпенко.

Іван Франко

1. Іван Франко за походженням:

а) волинянин;

б) галичанин;

в) слобожанин;

г) буковинець.

2. До збірки «З вершин і низин» І. Франка належить твір:

а) «Мойсей»;

б) «Чого являєшся мені у сні?..»;

в) «Захар Беркут»;

г) «Гімн».

3. Вірш «Чого являєшся мені у сні?..» І. Франка написаний у формі:

а) монологу;

б) діалогу;

в) сну;

г) молитви.

4. Прочитайте рядки з поеми «Мойсей» Івана Франка.

...Се дідусь слабосилий.

Що без роду, без стад і жінок

Сам стоїть край могили.

Все, що мав у життю, він віддав

Для одної ідеї...

У цьому уривку йдеться про:

а) Датана;

б) Єгошуа;

в) Авірона;

г) Мойсея.

5. Прочитайте рядки з поеми «Мойсей» І. Франка.

Ті слова про обіцяний край

Для їх слуху — се казка;

М’ясо стад їх, і масло, і сир —

Се найвищая ласка.

У цьому уривку йдеться про:

а) єгиптян;

б) старе покоління євреїв;

в) нове покоління єврейського народу;

г) дерева, які обирали собі короля.

6. Азазель у поемі «Мойсей» — це:

а) пророк;

б) темний демон пустелі;

в) князь конюхів;

г) кочівник.

7. Прочитайте рядки з поеми «Мойсей» 1. Франка.

Маловіре, ще ти не почавсь

В материнській утробі,

А я кожний твій віддих злічив,

Кожний волос на тобі.

Твір написаний віршовим розміром:

а) ямбом;

б) амфібрахієм;

в) хореєм;

г) анапестом.

8. Події в поемі «Мойсей» розгортаються в такій послідовності:

а) заклик Єгошуа до бою — притча про дерева, що обирали собі короля — вигнання Мойсея з табору — спокуса Азазеля;

б) вигнання Мойсея з табору — притча про дерева, що обирали собі короля — спокуса Азазеля — заклик Єгошуа до бою;

в) притча про дерева, що обирали собі короля — спокуса Азазеля — вигнання Мойсея з табору — заклик Єгошуа до бою;

г) притча про дерева, що обирали собі короля — вигнання Мойсея з табору — спокуса Азазеля — заклик Єгошуа до бою.

9. До композиційних особливостей поеми «Мойсей» належать:

а) чотири частини, епілог;

б) пролог, двадцять пісень;

в) зміщення часових площин, рефрен;

г) притча в поемі, обрамлення.

10. Головна ідея поеми «Мойсей» — це:

а) засудження пророка за недотримання даного народові слова;

б) оспівування славного минулого єврейського народу;

в) заклик вірити у свій народ, позбутися рабської психології й будувати нове життя;

г) засудження молодого покоління через його недалекоглядність.

М. Коцюбинський

1. В українській літературі М. Коцюбинський відомий передусім як:

а) романтик;

б) символіст;

в) імпресіоніст;

г) експресіоніст.

2. Новела «Intermezzo» М. Коцюбинського присвячена:

а) «Тіням забутих предків»;

б) «Цвітові яблуні»;

в) кононівським полям;

г) Лесі Українці.

3. Новела «Intermezzo»:

а) пригодницька;

б) фантастична;

в) автобіографічна;

г) документальна.

4. До «мінорних» дійових осіб новели «Intermezzo» належить (належать):

а) Жайворонки;

б) Залізна рука города;

в) Зозуля;

г) Ниви у червні.

5. Прочитайте рядки з новели «Intermezzo» М. Коцюбинського.

Врешті стаю. Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл. Просто під ноги лягла співуча арфа й гуде на всі струни. Стою і слухаю.

Наявність зорових, нюхових і слухових образів в уривку — яскрава ознака:

а) реалізму;

б) романтизму;

в) імпресіонізму;

г) експресіонізму.

6. Композиційною особливістю новели «Intermezzo» М. Коцюбинського є:

а) розповідь від третьої особи;

б) розповідь від першої особи;

в) кульмінація на початку твору;

г) перебіг подій новели впродовж однієї доби.

7. Прочитайте уривок із новели «Intermezzo» М. Коцюбинського.

Прощайте. Йду поміж людьми. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає...

Цей епізод твору є:

а) експозицією;

б) зав’язкою;

в) кульмінацією;

г) розв’язкою.

8. Ознакою драматичного твору в новелі «Intermezzo» є:

а) розповідь селянина про п’ять голодних діток;

б) розгортання дії переважно в одному місці;

в) образ «тисяч чорних ротів»;

г) перелік дійових осіб на початку твору.

9. Прочитайте уривок із новели «Intermezzo» М. Коцюбинського.

Сіра маленька пташка, як грудка землі, низько висіла над полем. Тріпала крильми на місці напружено, тяжко і важко тягнула вгору невидиму струну від землі аж до неба. Струна тремтіла й гучала. Тоді, скінчивши, падала тихо вниз, натягала другу з неба на землю...

У цьому описі пташка «єднала небо із землею» у:

а) арфу;

б) кобзу;

в) цимбали;

г) бандуру.

10. На початку новели «Intermezzo» і в її фіналі наявний такий образ:

а) Моя утома;

б) Жайворонки;

в) Три білих вівчарки;

г) Залізна рука города.

11. Повість «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського екранізував:

а) Юрій Іллєнко;

б) Олександр Довженко;

в) Сергій Параджанов;

г) Іван Миколайчук.

12. У повісті «Тіні забутих предків» події розгортаються в:

а) Поділлі;

б) Покутті;

в) Буковині;

г) Гуцульщині.

13. За ідейно-тематичним спрямуванням повість «Тіні забутих предків» близька до твору:

а) «Лісова пісня» Лесі Українки;

б) «Наталка Полтавка» Івана Котляревського;

в) «Людина» Ольги Кобилянської;

г) «Чорна рада» Пантелеймона Куліша.

14. Прочитайте рядки з повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського.

Ласкаво слухало небо простосердечну молитву, добродушно хмурився Бескид, а вітер, пролітаючи далі, старанно вичісував трави на полонині, як мати дитячу голівку...

У цьому уривку використано художній засіб:

а) метонімію;

б) синекдоху;

в) анафору;

г) персоніфікацію.

15. Злим духом, що править усім, у віруваннях героїв повісті «Тіні забутих предків» постає:

а) щезник;

б) чугайстер;

в) арідник;

г) нявка.

16. Повість «Тіні забутих предків» закінчується реченням:

а) Другої днини знайшли пастухи ледве живого Івана.

б) Так Палагна стала любаскою Юри.

в) Під вікнами сумно ридали трембіти.

г) Для праці — будні, для ворожіння — свято.

17. Як композиційний елемент М. Коцюбинський уводить у повість «Тіні забутих предків»:

а) русальні пісні;

б) колядки;

в) щедрівки;

г) коломийки.

18. Події в повісті «Тіні забутих предків» розгортаються в такій послідовності:

а) танок із чугайстром — Марічка ділиться цукеркою з Іваном — Іван на полонині — одруження з Палагною;

б) Марічка ділиться цукеркою з Іваном — Іван на полонині — одруження з Палагною — танок із чугайстром;

в) Іван на полонині — одруження з Палагною — танок із чугайстром — Марічка ділиться цукеркою з Іваном;

г) Марічка ділиться цукеркою з Іваном — одруження з Палагною — Іван на полонині — танок із чугайстром.

19. Повісті «Тіні забутих предків» властиві ознаки:

а) реалізму і класицизму;

б) сентименталізму й бароко;

в) романтизму й неокласицизму;

г) неоромантизму й імпресіонізму.

20. У повісті «Тіні забутих предків» порушені всі названі проблеми, КРІМ:

а) язичництва і християнства;

б) митця і суспільства;

в) людини й природи;

г) кохання і ненависті.

Ольга Кобилянська

1. Ольга Кобилянська перші свої твори писала мовою:

а) українською;

б) румунською;

в) німецькою;

г) російською.

2. Повість «Земля» О. Кобилянської належить до творів:

а) класицизму;

б) реалізму;

в) сентименталізму;

г) модернізму.

3. Повість «Земля» О. Кобилянська присвятила:

а) Наталі Кобринській;

б) Лесі Українці;

в) своєму батькові;

г) буковинській землі.

4. Словами «Він роботи боїться, йому танець у голові. Зо стрільбою ходив би день і ніч по полі й по лісі» охарактеризовано героя повісті «Земля» Ольги Кобилянської:

а) Тодорику;

б) Василя Чоп’яка;

в) Михайла Федорчука;

г) Саву Федорчука.

5. Словами «нічого не мала, була убога, а лиш виставлена па гнів матері і штовханці брата» охарактеризовано героїню повісті «Земля» Ольги Кобилянської:

а) Докію;

б) Рахіру

в) Парасинку;

г) Анну.

6. Головна ідея повісті «Земля» О. Кобилянської:

а) порушення проблеми батьків і дітей;

б) роль землі в житті селянина;

в) оспівування почуття кохання;

г) з’ясування причин братовбивства.

7. Сусідній ліс, теля, місяць та зорі, обірвана струна на весіллі, закривавлені вогняні шмати з розжареними очима — усі ці поняття в повісті «Земля» є:

а) авторськими епітетами;

б) елементами пейзажу;

в) основними символами;

г) плодами фантазії героїв.

8. Біблійний образ Каїна втілює у собі герой повісті «Земля» Ольги Кобилянської:

а) Тодорика;

б) Івоніка;

в) Григорій;

г) Сава.

9. Події в повісті «Земля» розгортаються в такій послідовності:

а) пригода з марищем з розжареними очима — випробовування наметів на морозі — пригода із Сойкою і телям — одруження Анни з Петром;

б) пригода з марищем з розжареними очима — випробовування наметів на морозі — одруження Анни з Петром — пригода із Сойкою і телям;

в) випробовування наметів на морозі — пригода з марищем з розжареними очима — пригода із Сойкою і телям — одруження Анни з Петром;

г) одруження Анни з Петром — пригода з марищем з розжареними очима — випробовування наметів на морозі — пригода із Сойкою і телям.

Леся українка

1. Справжнє прізвище Лесі Українки:

а) Вілінська;

б) Кобринська;

в) Косач;

г) Барвінок.

2. Прочитайте уривок із вірша «Contra spem spero!» Лесі Українки.

В довгу, темную нічку невидну

Не стулю ні на хвильку очей,

Все шукатиму зірку провідну,

Ясну владарку темних ночей.

Віршовий розмір твору:

а) ямб;

б) дактиль;

в) амфібрахій;

г) анапест.

3. Прочитайте уривок із вірша «І все-таки до тебе думка лине...» Лесі Українки.

Сі очі бачили скрізь лихо і насилля,

А тяжчого від твого не видали,

Вони б над ним ридали,

Та сором сліз, що ллються від безсилля.

Тип римування вірша:

а) перехресне;

б) суміжне;

в) кільцеве;

г) монорим.

4. «Чи не одиноким мужчиною на новочасну соборну Україну» Лесю Українку назвав:

а) Іван Карпенко-Карий;

б) Іван Франко;

в) Василь Стефаник;

г) Михайло Драгоманов.

5. Провідним мотивом вірша «Contra spem spero!» є:

а) сумніви щодо можливості одужання хворої молодої людини;

б) любов до рідного краю, його історії, традицій, культури;

в) місце митця в суспільному житті;

г) заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості.

6. Вірш «Contra spem spero!» побудований на:

а) оксиморонах;

б) порівняннях;

в) паралелізмі;

г) риторичних запитаннях.

7. Назва вірша «Contra spem spero!» Лесі Українки в перекладі з латини означає:

а) без надії сподіваюсь;

б) мовчати — кричати;

в) надія помирає останньою;

г) боротися до кінця.

8. У драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки оспівано красу:

а) Поділля;

б) Полісся;

в) Слобожанщини;

г) Галичини.

9. Суперницею Мавки в драмі-феєрії «Лісова пісня» виступає:

а) Доля;

б) мати Лукаша;

в) Килина;

г) Русалка.

10. За дядька Лева й Лукаша («Лісова пісня» Лесі Українки) заступається через наміри Русалки їх залоскотати:

а) Перелесник;

б) Лісовик;

в) Водяник;

г) Мавка.

11. Бездуховність й обивательську обмеженість («Лісова пісня» Лесі Українки) утілено в образі:

а) «Того, що в скалі сидить»;

б) дядька Лева;

в) Лукаша;

г) Килини.

12. Слова Я маю в серці те, що не вмирає! належать («Лісова пісня» Лесі Українки):

а) Лукашу;

б) Перелеснику;

в) Мавці;

г) Русалці Польовій.

13. Прочитайте уривок із драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки.

І снилися мені все білі сни:

на сріблі сяли ясні самоцвіти,

стелилися незнані трави, квіти...

У цих рядках використано художній засіб:

а) анафору;

б) синекдоху;

в) алітерацію;

г) метонімію.

14. Перетворення людини на рослину (Мавки на вербу, Лукаша на вовкулаку) властиве фольклорному жанру:

а) думі;

б) баладі;

в) билині;

г) колядці.

15. Жанр феєрія можна означити словами:

а) музичний, музикальний, ритмічний;

б) чарівний, казковий, міфічний;

в) фантастичний, химерний, непересічний;

г) пригодницький, авантюрний, гострий.

16. Композиційну особливість драми-феєрії «Лісова пісня» вказано в рядку:

а) розгортання подій упродовж трьох років, кожен з яких різний за настроєм;

б) поділ на три дії, кожна з яких починається пейзажем відповідної пори року;

в) порушення хронологічної послідовності в розгортанні подій;

г) перехід із світу людей у світ природи через сни дійових осіб.

17. У драмі-феєрії «Лісова пісня» порушені всі названі проблеми, КРІМ:

а) краси людських взаємин;

б) сутності щастя;

в) історичної правди;

г) людини й мистецтва.

18. Драма-феєрія «Лісова пісня» — зразок:

а) сентименталізму;

б) бароко;

в) реалізму;

г) неоромантизму.

Василь Стефаник

1. Василь Стефаник — представник:

а) Харківської школи романтиків;

б) «Руської трійці»;

в) Кирило-Мефодіївського братства;

г) «Покутської трійці».

2. Василь Стефаник прославився в українській літературі як майстер:

а) соціально-психологічної повісті;

б) психологічної новели;

в) історичного роману;

г) притчового оповідання.

3. Події в новелі «Камінний хрест» В. Стефаника відбуваються:

а) за часів кріпаччини;

б) після скасування кріпосного права;

в) наприкінці XIX — на початку XX ст.;

г) після більшовицького перевороту.

4. Репліка За цим краєм не варт собі туск до серця брати! Ця земля не годна кілько народа здержати та й кількі біди вітримати належить:

а) Іванові Дідуху;

б) Катерині;

в) кумові Михайлу;

г) одному з односельців.

5. Новела «Камінний хрест» закінчується словами:

а) А Михайло ймив Івана за барки, і шалено термосив ним, і верещав як стеклий;

б) [Іваниха] все рукою показувала в повітрю, як глибоко вона той поріг виходила;

в) Люди задеревіли, а Іван термосив жінкою, як би не мав уже гадки пустити її живу з рук;

г) Видиш, стара, наш хрестик? Там є відбито і твоє намено. Не біси, є і моє, і твоє...

6. Символом розпачу від прощання з рідним краєм у новелі «Камінний хрест» є:

а) горб;

б) хрест;

в) танець;

г) камінь.

7. Кульмінацією новели «Камінний хрест» є:

а) пісня про загублені молоді літа;

б) розповідь Івана односельцям по хрест;

в) звернення Івана Дідуха до дружини;

г) танець Івана Дідуха з дружиною.

8. Композиційною особливістю новели «Камінний хрест» НЕ Є:

а) поділ на сім частин;

б) діалоги;

в) розповідь від першої особи;

г) розповідь про минуле Івана Дідуха.

9. Темою новели «Камінний хрест» В. Стефаника є:

а) смерть селянина від тяжкої праці на землі;

б) еміграція західноукраїнської родини;

в) тяжке життя селян в умовах кріпацтва;

г) доля жінки-матері в еміграції.

10. Новела «Камінний хрест» — твір:

а) реалістичний;

б) неоромантичний;

в) імпресіоністичний;

г) експресіоністичний.