Вирощування Schizandra chinensis

Успіх вирощування лимонника в значній мірі залежить від правильного вибору місця. Культура потребує родючих, добре дренованих легких ґрунтів з нейтральною реакцією. На важких глинистих ґрунтах (наприклад, в Донбасі) лимонник росте повільно, має кущувату форму, не в'ється.

Кращий спосіб вирощування культури - вертикальний, на П-подібних шпалерах заввишки два-три метри. Можна вести посадку під стінами споруд, уздовж огорож. Використовують лимонник і для озеленення арок, альтанок і ін. На великій площі лимонник садять рядами з відстанню між ними 3-4, а у ряді 1,0-1,2 м. Для кожного саджанця викопують яму діаметром 60-70 см і завглибшки не менше 50 см. На дно укладають 8-12-сантиметровий шар дренажу з керамзиту, гравію, щебню, битої цегли або грубозернистого піску. Після цього яму на 1/2 - 2/3 глибини заповнюють родючим ґрунтом, перемішаним з 10-15 кг перегною або торфокомпосту і 150-200 г нітрофосу. На важких ґрунтах бажано до цієї суміші додати 10-15 кг піску під кожен саджанець. Перед посадкою, бажано занурити в розчин глини з коров'яком. А ще краще висаджувати рослини з грудкою землі або ж в спеціальних контейнерах (пакетах). Після посадки поливають, а потім мульчують ґрунт навколо саджанця. Впродовж перших 15-20 днів після посадки рослини доцільно злегка притінити.

Лимонник краще садити по кілька рослин у віці двох-трьох років в траншею шириною 50 см і завглибшки не більше 6 см. По середині на відстані 1,5 м один від одного забивають металеві стержні для кріплення опори. На дно траншеї кладуть дренаж: щебінь, гравій, биту цеглу, будівельне сміття шаром 30 см і злегка ущільнюють. Можна висаджувати рослини в два ряди з відстанню в рядку 60 -70 см при ширині міжрядь 1 м. При посадці обрізають на три бруньки, коріння укорочують на 20 - 25 см. Коріння занурюють в глиняну посудину з коров'яком (1 л на 10л). Саджанець ставлять на конусоподібний горбок, розпрямляють коріння на всі боки і присипають ґрунтом, потім ущільнюють. Зверху коріння засипають грунтом, змішаним з 34 гноєм (8 - 10 кг на 1 м2, піском (три-чотири відра), потім на кожен 1 м2 додають 150 г фосфору, 40 - 50 г азоту. Час посадки - весна або осінь. Замість суперфосфату можна вносити фосфатну муку. На деревну золу лимонник реагує дуже добре, краще росте і плодоносить.

Догляд

Мінеральні добрива слід вносити щорічно: на 1 м2 дають 30 г суперфосфату, 10 г хлористого калію, 3 г сірчанокислого калію, 20 г деревної золи, 20 г аміачної селітри. Добрива розсипають поверхнево у вигляді мульчі, спушують ґрунт неглибоко, оскільки коріння знаходиться на глибині 8-10 см. Обрізання проводять взимку і пізньою осінню. Діаметр крони не повинен перевищувати 1 м. Іноді на лимонник нападає лимонна галиця, яка губить квіткові бруньки. Листя і насіння можуть пошкоджувати клопи. Молодим сходам іноді загрожує фузаріозне в'янення. Рясний осінній полив і мульчування торфом або сухим листям рятує коріння від сильного промерзання.

Підживлювання

Перші два-три роки лимонник росте повільно. Для активізації його зростання і виводу на шпалеру регулярно проводять полив, живлення, спушення ґрунту і прополку. Необхідно враховувати, що коренева система у цієї рослини розташована поверхнево, тому ґрунт спушують на глибину не більше 5-7 см, а добрива вносять у вигляді мульчі. Ґрунт під кущами протягом всієї вегетації доцільно розміщувати під мульчою з листового компосту. Вона зменшує активність зростання бур'янів, служить добривом і зберігає вологу, а також оберігає кореневу систему від осінніх заморозків.

Шпалеру, як правило, встановлюють на третій рік після посадки. Саме у цей період починається інтенсивний ріст пагонів.

Основні агротехнічні прийоми вирощування лимонника.

1. Необхідно зробити дренаж. Склад ґрунту при посадці лимонника в саду повинен бути максимально наближений до природного Тому вода на поверхні ґрунту і у коріння лимонника ніколи не повинна застоюватись.

Якщо таких природних умов не має то перед посадкою саджанців потрібно створити їх штучно насипавши високу грядку.

2. Чистий пісок малородючий, а коренева система у лимонника розташовується в основному поверхнево. Тому для активного зростання ліан у молодому віці, до початку плодоношення всі добрива вносимо в рідкому вигляді - добре розведеною органікою. Одночасно це є і поливом саджанців. Цей агротехнічний прийом для лимонника потрібно проводити весь сезон до серпня, кожні 7-10 днів.

3. Особливо потрібно звернути увагу на колір листків лимонника: якщо листя набуває світлого відтінку, то рослині потрібна на півтінь Чим світліше листя, тим більше повинно бути тіні. В наших широтах лимонник добре росте на сонці, проте лимонник повинен рости в напівтіні, щоб ґрунт в кореневому шарі ліани не висихав, її потрібно замульчувати або притіняти.

4. З початком плодоношення потрібно припинити підживлювання лимонника. Для лимонника не є небезпечним навіть слабке в'янення. Всі добрива зводяться до мульчування осінню (листям шаром 15-20 см або збірним компостом шаром 5 см). Такі спартанські умови життя не дають рослинам перенасичуватись поживними речовинами, і примушують закладати кращу завязь, утворюючи більше маточкових квіток. Тоді ліани лимонника, які спочатку були чисто тичинковими, можуть стати ліанами змішаного типу

5. Необхідно робити обрізання. Надмірна загущеність лимонника знижує плодоношення. У нашій кліматичній зоні немає комах, які б запилювали квітки лимонника, в яких відсутній нектар. Тому запилення квіток лимонника китайського відбувається за рахунок вітру. Тичинкові квітки лимонника в основному розташовані в нижньому ярусі ліан, тому пилку ще потрібно піднятися вгору. Без проріджуючого обрізання ліани такі умови запилення квіток отримати неможливо.

6. Обов'язково потрібно обмежувати ширину шпалери лимонника. Уздовж шпалери ліана може статися за рахунок садків, але по ширині її нікуди пускати не можна, фрезеруючи або перекопуючи доріжку.

Розширення і збільшення площі живлення негативно позначається на плодоношенні ліани.

7. При посадці саджанців лимонника потрібно висаджувати на відстані 50 см один від одного не менше двох ліан, вирощених з насіння або узятих з різних місць, -щоб в цих ліанах були присутні різні сортові ознаки. Даний прийом дозволяє значно збільшити врожайність цих ліан. Якщо вдалося придбати садові форми лимонника, то можна посадити ліани одного типу, оскільки вони самозапильні. Але як показала практика, такі ліани менш зимостійкі і в суворі зими часто вимерзають.

8. Лимонник можна розмножувати садками для подальшої посадки, але тільки навесні, коли відтане ґрунт. Коренева система у садків лимонника надзвичайно слабо розвинена, ниткоподібна, легко пересихає. Тому потрібно захистити її від загибелі. У решті всіх випадків переважає посадка лимонника саджанцями, їх садять не глибше, ніж вони росли раніше. Плодоношення лимонника починається через 2-3 роки. Спочатку у саджанця повинна вирости ліана не менше 1,5 м, що в перший рік посадки неможливе.

Від цієї ліани повинні вирости сходи другого порядку, на яких утворюються квіткові бруньки, і вперше у лимонника вони в основному тичинкового типу. Тобто, перше плодоношення саджанця буде не раніше, ніж через чотири роки після посадки.

9. Без шпалери ягід у лимонника практично не буде, тому опора ліані потрібна обов'язково. Основна маса ягід розміщується на висоті більше 2,5 м, де розташовані в основному жіночі квіти. Нижче здебільшого тільки чоловічі квіти.

10. Чисто маточкові ліани лимонника зустрічаються рідше, ніж чисто тичинкові. Найбільший відсоток ліан лимонника - змішаного типу. Це суперечить багатьом джерелам, де пишуть, що в основному зустрічаються чисто маточкові і чисто тичинкові ліани, а лимонник змішаного типу зустрічається рідко.