Дитина і її роль у сім’ї, проблеми соціалізації дитини в сім’ї

Згідно з Законом України "Про загальну середню освіту" (1999). соціалізація шкільної молоді відображає низку об'єктивно визрілих у суспільстві потреб і проблем, для розв'язання яких створено передумови.

Провідне місце у процесі соціалізації дітей відіграють загальноосвітні заклади завдяки своїй багатофункціональності та різноманітності. Соціалізуючий процес в умовах загальноосвітніх закладів характеризується появою різноманітних проблем у школярів, пов'язаних з усвідомленням та розумінням ними власного "Я"-образу.

Основними функціями соціального педагога в школі є: організаторська, консультативна, захисна, прогностична, діагностична.

Організаторська — забезпечення змістовного дозвілля дітей і підлітків у школі та соціальному середовищі, залучення сім'ї та представників громадськості до соціально-педагогічного процесу у навчальному закладі.

Консультативна — надання порад, рекомендацій учням, батькам, вчителям та іншим особам, які звертаються до соціального педагога.

Захисна — забезпечення дотримання норм охорони та захисту прав дітей і підлітків, представлення їх інтересів у різноманітних інстанціях (службі у справах неповнолітніх, міліції, суді тощо).

Діагностична — вивчення та оцінювання реальних особливостей діяльності особистості, мікроколективу (класу або референтної групи), шкільного колективу в цілому, неформальних молодіжних об'єднань; спрямованості впливу мікро-середовища, особливостей сім'ї і сімейного виховання, позитивних сил в мікрорайоні та джерел негативного впливу на дітей і підлітків.

Прогностична — прогнозування на основі спостережень та досліджень посилення негативних або позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості чи групи.

Оскільки сім'я вважається найважливішим соціальним інститутом виховання підростаючого покоління, то саме вона має бути під пильним наглядом соціального педагога.

27.Сімейне виховання як система. Сучасні форми соціально-педагогічної допомоги сім’ї.

Сімейне виховання - це система виховання і навчання, що складається в умовах конкретної сім'ї силами батьків і родичів. Сімейне виховання - складна система. На нього впливають спадковість і біологічне здоров'я дітей і батьків, матеріально-економічна забезпеченість, соціальний стан, уклад життя, кількість членів сім'ї, місце проживання, ставлення до дитини. Зміст сімейного виховання охоплює всі напрями. У сім'ї здійснюється фізичне, естетичне, трудове, розумове, моральне виховання дітей, формуються ціннісні відносини в усіх напрямках. У міру сил батьки та близькі в родині дають знання про природу, суспільство, виробництві, професіях, техніці; формують досвід творчої діяльності; виробляють деякі інтелектуальні навички; нарешті, виховують ставлення до світу, людям, професії, житті. Привести у відповідність моральні норми з педагогічними ідеалами - означає правильно визначити гармонію між метою, змістом і засобами виховання в сім'ї. Не можна вселяти дитині: «Будь добрим», - і при цьому принижувати його. Дисгармонія цілі та засоби неминуче призведе до негативного результату. Щоб визначити міру оптимальних, тобто гармонійних, рішень, треба знати ті крайнощі, якими грішать багато батьків.

Освітня Форми соціально - педагогічної допомоги сім'ї. Одна з форм роботи соціального педагога з сім'єю - соціальний патронаж, що є відвідування сім'ї вдома з діагностичними, контрольними, адаптаційно - реабілітаційними цілями, що дозволяє встановити і підтримувати тривалі зв'язки з родиною, своєчасно виявляючи її проблемні ситуації, надаючи негайну допомогу.

Патронаж дає можливість спостерігати сім'ю в її природних умовах. Що дозволяє виявити більше інформації, ніж лежить на поверхні. Проведення патронажу вимагає дотримання ряду етичних принципів: принципу самовизначення сім'ї, добровільності прийняття допомоги, конфіденційності, тому слід знаходити можливості інформувати сім'ю про майбутній візит і його цілі.

Патронаж може проводитися з наступними цілями:

діагностичні: ознайомлення з умовами життя, вивчення можливих факторів ризику (медичних, соціальних, побутових), дослідження сформованих проблемних ситуацій;

контрольні: оцінка стану сім'ї та дитини, динаміка проблем (якщо контакт з сім'єю повторний); аналіз ходу реабілітаційних заходів, виконання батьками рекомендацій та ін;

адаптаційно - реабілітаційні: надання конкретної освітньої, посередницької, психологічної допомоги.

Регулярні патронаж необхідні щодо неблагополучних і перш за все асоціальних сімей, постійне спостереження за якими в якійсь мірі дисциплінує їх, а так само дозволяє своєчасно виявляти і протидіяти виникають кризових ситуацій.

Поряд з патронажем, що займає важливе місце в діяльності соціального педагога, слід виділити консультаційні бесіди як одну з форм роботи з сім'єю. Консультування, за визначенням, призначений в основному для надання допомоги практично здоровим людям, які відчувають труднощі при вирішенні життєвих завдань.

Соціальний педагог, працюючи з сім'єю, може використовувати найбільш поширені прийоми консультування: емоційне зараження, навіювання, переконання, художні аналогії, міні - тренінги та ін

Поряд з індивідуальними консультативними бесідами, можуть застосовуватися групові методи роботи з сім'єю (сім'ями) - тренінги.

Соціально - психологічний тренінг визначається як галузь практичної психології, орієнтована на використання активних методів групової психологічної роботи з метою розвитку компетентності в спілкуванні.

Групові методи роботи дають можливість батькам обмінюватися один з одним досвідом, задавати питання і прагнути отримати підтримку і схвалення в групі. Крім того, можливість приймати на себе роль лідера при обміні інформацією розвиває активність і впевненість батьків.

Ще одна форма роботи соціального педагога з сім'єю - соціально - педагогічний моніторинг сім'ї - це науково обгрунтована система періодичного збору, узагальнення та аналізу соціально - педагогічної інформації про процеси, що протікають у сім'ї, і прийняття на цій основі стратегічних і тактичних рішень.

Сутність соціально - педагогічного моніторингу сім'ї полягає в комплексному використанні всіх джерел даних про процеси і події сімейного життя, як носять природний характер (інформація, пропонована членами сім'ї за власною ініціативою; безпосереднє й опосередковане спостереження, твори і графічні роботи дітей про сім'ю і т. д.), так і отриманих в ході спеціально організованого дослідження (опитування, анкетування, метод експертних оцінок, біографічний метод, психологічні методики на виявлення показників внутрісімейних відносин і т. д.)