Висновок до розділу 1.1

Не дівлячись на відмінності визначення поняття «тривожності», більшість вітчизняних дослідників схиляються до того, що тривожність слід розглядати і як рису темпераменту, і як ситуативне явище. Тривога сприймається як емоційний стан гострого внутрішнього болісного беззмістовного хвилювання, що пов'язується у свідомості індивіда із прогнозуванням невдачі, небезпеки або ж очікуванням чогось важливого, значущого в умовах невизначеності. Тривожність опосередковує поведінку людини або у конкретних, або в широкому діапазоні ситуацій.

У вітчизняній психології тривожність також традиційно розглядалася як прояв неблагополуччя, викликане нервово-психічними і важкими соматичними захворюваннями, або представляє собою наслідок перенесеної психічної травми. Проте в сучасній психології тривожність перестали розглядатися як негативну рису. Вона є цілком природньою реакцією суб'єкта по відношенню до певної ситуації.

Незважаючи на те що існування феномену тривожності у психологів не викликає сумнівів, її прояви у поведінці простежити досить складно. Це пов'язано з тим, що тривожність часто маскується під поведінкові прояви інших проблем, такі як агресивність, залежність і схильність до підпорядкування, брехливість, лінь як результат: помилкова гіперактивність, відхід у хворобу і т.д. В свою чергу, тривожність розглядаеться як основний фактор впливу на якість виконання людиною особистісно значимих видів діяльності.

Також відчизняні психологи відокремлюють поняття «стресу» і «тривожності», так само як і поняття «тривога» і «тривожність».

Тривожність вивчається як один з основних параметрів індивідуальних відмінностей, і являє собою і як індивідуальну, так і особистісну властивість людини. В свою чергу багато вчених вказують на зв'язок стану тривоги із силою нервової системи.

Завдяки дослідженню багатьох вчених, зокрема А. Качаєва, та А. Прихожан, визначеенно, що тривога, як тимчасовий стан, може сприяти виконанню поставленного завдання, так і навпаки, при ускладненні умов завдання – блокує пошук конструктивних рішень. Існує так звана корисна тривожність, яка необхідна людині для оцінки ласного стану, та самоконтролю.