Тести з курсу макроекономіка

1. До чистих інвестицій відносяться:

1. Заміна зношеного обладнання новим.

2. Купівля домашнім господарством легкового автомобіля.

3. Будівництво складу готової продукції.

4. Купівля фірмою земельної ділянки.

2. Попередньо створена вартість не повинна враховуватися при визначенні сукупної виготовленої вартості у національній економіці для того, щоб:

1. Уникнути подвійного рахунку.

2. Уникнути інфляційних процесів.

3. Виключити витрати попереднього циклу.

4. Усі відповіді правильні.

3. Сукупний обсяг товарів та послуг, виготовлених в країні упродовж року - це:

1. Національне багатство.

2. Національний дохід.

3. Чистий економічний добробут.

4. Валовий внутрішній продукт.

4. Як від’ємний чистий експорт впливає на товари споживання в

межах країни?

Споживання:

1. Зменшується.

2. Збільшується.

3. Не змінюється.

4. Стає від’ємним.

5. Яке співставлення існує між доходом (у), споживанням (с) та заощадженням (s)?

1. у=8-С.

2. у=с+1.

3. у=с+з.

4. у=с-s.

6. До трансфертних платежів належать:

1. Субсидії.

2. Шкільне будівництво.

3. Заробітна плата державних службовців.

4. Податки.

7. Чистий експорт є позитивним, коли:

1. Експорт більший за імпорт.

2. Експорт та імпорт зменшуються.,

3. Експорт зменшується, імпорт зростає.

4. імпорт більший за експорт.

8. Підприємницькі заощадження - це:

1. Частина прибутку, яка залишається на підприємстві.

2. Прибуток, який витрачається на особисте споживання підприємця.

3. Частина прибутку, яку підприємець заощаджує на особисті потреби.

4. Прибуток, який підвищується внаслідок зростання цін.

9. Прямий податок - це:

1. Податок на додану вартість.

2. Прибутковий податок.

3. Специфічний акцизний збір.

4. Митні платежі.

10. Дохід від власності містить надходження від:

1. Перерозподілу прибутку акціонерних компаній.

2. Праці по найму.

3. Валового доходу індивідуальних домашніх господарств.

4. Передбачених законом і добровільних соціальних виплат

підприємців.

11. Чисті інвестиції - це:

1. Вартість використаних засобів виробництва.

2. Величина чистого прибутку.

3. Відновна вартість виробничих потужностей мінус амортизація.

4. Збільшення основних фондів.

12. Номінальний ВНП визначається за цінами:

1. Поточного року.

2. Попереднього року.

3. Наступного року.

4. Базового року.

13. У народному господарстві ВНП у ринкових цінах збільшився на 9% порівняно з попереднім роком. За цей час рівень цін зріс на 4%. Яким буде реальне зростання, %?

1. 5.

2. 13.

3. 4.

4. 9.

14. Дохід кінцевого використання - це:

1. Заробітна плата основна та додаткова.

2. Заробітна плата плюс поточні заощадження.

3. Особистий дохід мінус індивідуальні податки та неподаткові платежі.

4. Сума коштів, яка складається із зарплати, ренти та доходу у формі проценту за капітал.

15. Якщо обсяг реального ВНП знизився на 7%, а чисельність населення на 5%, то:

1. Реальний ВНП на душу населення зменшився.

2. Реальний ВНП на душу населення збільшився.

3. Номінальний ВНП не змінився.

4. Реальний ВНП збільшився, а номінальний зменшився.

16. Які із запропонованих заходів Ви вважаєте найбільш прийнятними для стимулювання заощаджень?

1. Зниження податків на доходи.

2. Збільшення процентної ставки.

3. Збільшення допомоги на дітей.

4. Підвищення премій на заощадження, які йдуть на будівництво.

17. Які із запропонованих варіантів, на Вашу думку, найбільш повно розкривають суть поняття „гранична схильність до споживання”?

1. Зміна у споживчих витратах, викликана зміною доходів.

2. Відношення приросту споживчих витрат на одиницю приросту доходу кінцевого використання.

3. Крива, що характеризує величину споживчих витрат при даному рівні доходу.

4. Відношення сукупного споживання до сукупного попиту.

18. Використовуючи наведені варіанти відповідей, визначте зв'язок між граничною схильністю до споживання та граничною схильністю до заощадження:

1. Відношення між ними характеризує середню схильність до споживання.

2. Точка на кривій, у якій вони урівноважуються, відповідає порговому рівню доходу.

3. Сума даних показників дорівнює 1.

4. Сума показників граничної схильності до споживання та заощадження дорівнює доходу кінцевого зростання.

19. Використовуючи наведені приклади, дайте визначення індивідуальних заощаджень:

1. Загальна сума всіх активів господарюючого субєкта за мінусом суми його фінансових зобовязань.

2. Доход, отриманий за якийсь період і не використаний ні на споживання, ні на придбання цінних паперів, а також не вміщений до банку.

3. Доход, отриманий за певний період і не використаний повністю на споживання.

4. Загальна сума всіх активів родини.

20. Яка з наведених відповідей розкриває особливості точки „порогового рівня” індивідуального споживання?

1. Гранична схильність до споживання дорівнює 1.

2. Заощадження дорівнюють споживанню.

3. Заощадження дорівнюють інвестиціям.

4. Дохід дорівнює споживанню.

21. За теорією Дж. Кейса обсяг споживчих витрат у країні залежить, перш за все, від:

1. Пропозиції грошей.

2. Рівня розвитку країни.

3. Рівня доходу кінцевого зростання.

4. Кількості резидентів.

22. Яке із перерахованих відношень, Вашу думку, характеризує пряму залежність?

1. Відношення між заощадженнями та індексом цін.

2. Відношення між споживчими витратами та рівнем процентної ставки.

3. Відношення між споживчими витратами та дохдом кінцевого використання.

4. Відношення між граничною схильністю до споживання та граничною схильністю до заощадження.

23. Яке твердження є правильним: „Пи зменшенні доходу кінцевого використання...”

1. Споживчі витрати скорочуються, а заощадження зростають.

2. Споживчі витрати та заощадження зростають.

3. Скорочуються як споживчі витрати, так і заощадження.

4. Споживчі витрати зростають, а заощадження скорочуються.

24. Виходячи із теоретичних розробок кейнсіанської теорії, дайте відповідь на запитання: що відбувається векономіці, коли обсяг доходу кінцевого використання збільшується?

1. Середня схильність до споживання та заощадження зменшується.

2. Зростають середня схильність до споживання та заощадження.

3. Середня схильність до споживання збільшується, а до заощадження зменшується.

4. Середня схильність до споживання знизиться, а до заощадження зросте.

25. Дефляційний розрив знаходить своє відображення у:

1. Недостатньому попиті.

2. Недостатності заощаджень.

3. Дефіциті товарів.

4. Недостатній пропозиції.

26. Кейнсіанська теорія споживчих витрат стверджує:

1. Якщо дохід кінцевого використання зростає, то споживчі витрати зменшуються.

2. Якщо дохід кінцевого використання зростає, то гранична схильність до споживання зростає.

3. Споживчі витрати не мають безпосереднього відношення до доходу кінцевого використання.

4. Якщо дохід кінцевого використання зростає, то його частка, спрямована на споживання, знижується.

27. У моделі „сукупний попит – сукупна пропозиція” зростання рівня цін обумовлюють:

1. Зниження впливу мультиплікатора на дохід.

2. Не впливає на дію мультиплікатора на дохід.

3. Зростання впливу мультиплікатора на дохід.

4. Зростання граничної схильності до споживання.

28. Розширення виробництва відбувається, коли:

1. Чисті інвестиції дорівнюють амортизації.

2. Мультиплікатор дорівнює 1.

3. Фактичні (заплановані) заощадження перебільшують фактичні (заплановані) інвестиції.

4. Всі відповіді правильні.

29. Якщо реальний ЧНП зменшиться на 50 ум. грош. од., то споживчі витрати:

1. Не зміняться.

2. Знизяться на 50 ум. грош. од.

3. Знизяться менше ніж на 50 ум. грош. од.

4. Знизяться більше ніж на 50 ум. грош. од.

30. Якщо припустити, що гранична схильність до споживання становить 0.5, то якого значення, на Вашу думку, досягне мультиплікатор?

1. 2.

2. 1.

3. 0,5.

4. 5.

31. Рівновага на ринку грошей зберігається, якщо:

1. Уповільнення швидкості обігу грошей супроводжується зниженням мінімальної норми резервного покриття.

2. Одночасно із збільшенням грошової бази буде знижуватися облікова ставка.

З. При збільшенні реального доходу зростає попит на гроші як майно.

4. При зростанні реального доходу знижується ставка процента.

32. На фінансовому ринку відбувається:

1. Забезпечення підприємців засобами платежу.

2. Трансформація заощаджень в інвестиції.

3. Перерозподіл НД з метою зниження диференціації індивідуальних доходів.

4. Зменшення швидкості обігу грошей.

33. На ринках товарів та послуг, грошей та цінних паперів не досягається рівновага, якщо:

1. S=І.

2. Значення НД та ставка процента не відповідають точці перетину ліній IS та LМ.

З. C=S.

4. Усі відповіді неправильні.

34. З моделі IS-LM випливає, що ставка процента визначається в результаті взаємодії:

1. Ринку товарів та послуг з фінансовим ринком.

2. Попиту та пропозиції на ринку товарів та послуг.

3. Грошового ринку з ринком цінних паперів.

4. Попиту і пропозиції на грошовому ринку.

35. Кейнсіанська модель макрорівноваги має за основу таке припущення:

1. Обсяг інвестицій залежить від розміру амортизації.

2. Заощадження є функцією ставки податків.

3. Рівень цін не змінюється за умов неповної зайнятості.

4. Обсяг споживання визначається лише номінальним доходом.

36. Саморегулююча ринкова система гарантує:

1. Можливість стійкого та довготривалого дефіциту товарів.

2. Відсутність дефіциту товарів.

3. Дефіцити та надлишки товарної маси, що швидко зникають внаслідок дії цінового механізму.

4. Неможливість надлишку товарів.

37. Попит на працю:

1. Безпосередньо пов’язаний з пропозицією продукту

робленого цією працею.

2. Безпосередньо пов’язаний з рівнем заробітної плати.

3. Визначається попитом на продукт, який виробляється цієюпрацею.

4. Визначається попитом на засоби виробництва.

38. Якщо люди стають менш заощадливими, то при інших

незмінних умовах:

1. Ціна кредиту буде знижуватись.

2. Буде зростати попит на кредит.

3. Величина заощаджень буде зростати при кожному даному рівні процентної ставки

4. Крива заощаджень зрушиться вліво.

39. Які з перерахованих концепцій класичної макроекономічної

теорії критикував Дж. Кейнс?

1. Всі відповіді правильні.

2. Кількісну теорію грошей.

3. Теорію ринкового саморегулювання економіки,

4. Закон Сея.

40. Згідно з кейнсіанською теорією споживчих витрат:

1. Якщо дохід кінцевого використання зростає, то знижуєтьсягранична схильність до заощадження.

2. Якщо дохід кінцевого використання зростає, споживчі витратизнижуються.

З.Якщо дохід кінцевого використання зростає, то граничнасхильність до споживання знижується.

4. Споживчі витрати не мають безпосереднього відношення додоходу кінцевого використання.

41. Державний борг - це сума попередніх:

1. Бюджетних дефіцитів за відрахуванням бюджетних надлишків.

2. Бюджетних дефіцитів.

3. Державних витрат.

4. Бюджетних надлишків за відрахуванням бюджетних дефіцитів.

42. Інфляція - це податок на:

1. Уряд; вона скорочує розміри бюджетного дефіциту.

2. Уряд; вона збільшує розміри бюджетного дефіциту.

3. Власників державного боргу; вона збільшує розміри бюджетного дефіциту.

4. Власників державного боргу; вона скорочує розміри бюджетного дефіциту.

43. Ефект витіснення, пов’язаний з державним боргом, який виник внаслідок зростання державних витрат:

1. Призводить до зростання виробничого потенціалу в майбутньому.

2. Скорочує приватні інвестиції.

3. Призводить до зменшення податкових надходжень.

4. Призводить до зменшення ставки процента.

44. Якщо уряд щорічно буде прагнути до збалансованогобюджету, то цей бюджет:

1. Буде посилювати коливання у межах економічного циклу.

2. Буде стимулювати сукупний попит.

3. Буде вирівнювати коливання у межах економічного циклу.

4. Буде сприяти послабленню інфляції.

45. Відносні витрати по обслуговуванню державного боргувимірюються:

1. Відношенням розміру боргу до обсягу ВНП.

2. Сумою процентних сплат за боргом.

3. Сумою державного боргу,

4. Відношенням суми процентних сплат за боргом до обсягуВНП.

46. Ефект витіснення передбачає, що:

1. Споживання товарів і послуг зростає, а обсяг інвестиційскорочується.

2. Зростання державних витрат призводить до зменшенняприватних інвестицій.

3. Імпорт витісняється вітчизняними товарами.

4. Зростання приватних інвестицій призводить до зменшення державних витрат.

47. Дефіцит державного бюджету утворюється, коли:

1. Витрати держави зменшуються,

2. Сума податкових надходжень скорочується.

3. Сума витрат держави перебільшує суму податкових надходжень.

4. Сума активів держави перебільшує розміри її зобов’язань.

48. Однією з реальних проблем державного боргу є:

1. Зростання частки заощаджень при всіх рівнях доходу кінцевого використання.

2. Зростання стимулів підвищення ефективності виробництва.

3. Відтік частини національного продукту за межі країни.

4. Зменшення диференціації у доходах населення.

49. Урядова політика в галузі витрат і оподаткування називається:

1. Монетарною політикою.

2. Політикою розподілу доходів.

3. Фіскальною політикою.

4. Політикою, заснованою на кількісній теорії грошей.

50. Якщо уряд передбачає підвищити рівень реального ЧНП, він може:

1. Знизити рівень бюджетного дефіциту.

2. Знизити податки.

3. Знизити державні закупівлі товарів та послуг.

4. Зменшити трансфертні платежі.

51. Норма обов’язкових резервів:

1. Вводиться як засіб, що охороняє від вилучення вкладів.

2. Складає середню величину маси грошей, необхідної для задоволення потреб населення.

3. На сьогодні не використовується.

4. Вводиться, насамперед, як засіб обмеження грошової маси.

52. Комерційні банки падають гроші у позику, створюючи поточні рахунки. У результаті грошова маса:

1. Зростає на величину, більшу, ніж загальна сума депозитів.

2. Не змінюється.

3. Зменшується на загальну величину готівкових грошей табанківських депозитів.

4. Збільшується на величину, меншу, ніж загальна сума депозитів.

53. Загальна грошова маса зростає кожного разу, коли комерційні банки:

1. Вилучають частину своїх грошей у центральному банку.

2. Збільшують свої вклади у центральному банку.

3. Збільшують обсяги позик, які надаються населенню.

4. Зменшують свої зобов’язання за поточними рахунками, сплачуючи готівкові чи безготівкові гроші по внесках.

54. У банку X, який є одним з багатьох банків, є депозит величиною 10000 доларів. Норма обов’язкових резервів - 25%. Цей депозит здатний збільшити суму наданих позик мінімум на:

1. 30000 доларів.

2. Більше за 30000 доларів.

3. 7500 доларів.

4. 10000 доларів.

55. Надлишкові резерви комерційного банку складаються з:

1. Різниці між величиною активів і сумою внесків за поточними рахунками.

2. Різниці між величиною фактичних резервів та величиною обов’язкових резервів.

3. Активів, які не є грошима, але, при необхідності, можуть швидко перетворюватись на гроші.

4. Грошових і майже грошових активів, які зберігаються у банку та перевищують 100% обсяг банківських депозитів.

56. При збільшенні норми обов’язкових резервів з 20% до 30% з’ясувалося, що система комерційних банків відчуває нестачу резервів у розмірі 60 млн. доларів. Якщо суму резервів збільшити неможливо, то грошову масу слід скоротити на:

1. 350 млн. доларів

2. 180 млн. доларів.

3. 200 млн. доларів.

4. 60 млн. доларів.

57. Максимально можливе збільшення суми безстрокових внесків дорівнює:

1. Надлишковим резервам, поділеним на величину грошового мультиплікатора.

2. Різниці між активами та зобов’язаннями плюс власний капітал.

3. Надлишковим резервам, помноженим на величину грошового мультиплікатора.

4. Різниці між фактичними резервами та надлишковими резервами.

58. Яке з наведених тверджень є неправильним?

1. Банківські активи плюс власний капітал дорівнюють зобов’язанням.

2. Фактичні резерви комерційного банку дорівнюють сумі надлишкових резервів та обов’язкових резервів.

3. Власний капітал дорівнює різниці між сумами активів і зобов’язань.

4. Окремий комерційний банк може надавати позики обсягом, який дорівнює величині надлишкових резервів.

59. Яке з наведених тверджень складає фундаментальну основу балансових зв'язків?

1. Сума активів та резервів дорівнює власному капіталу.

2. Сума зобов’язань і власного капіталу дорівнює активам.

3. Сума активів та зобов’язань дорівнює власному капіталу.

4. Сума власного капіталу та активів дорівнює зобов’язанням.

60. Якщо ліквідність банку дорівнює 100%, то:

1. Прибутковість банку висока.

2. Норма обов’язкових резервів низька.

З. Усі відповіді неправильні.

4. Прибутковість банку нульова.

61. Кон’юнктура - це:

1. Напрямок та ступінь зміни сукупності макроекономічних показників, які характеризують розвиток народного господарства.

2. Співвідношення між граничною схильністю до споживання та граничною схильністю до заощадження.

3. Послідовний зв’язок між різними точками рівноваги економіки.

4. Усі відповіді неправильні.

62. Матеріальною основою періодичності середніх циклів є:

1. Процеси, що відбуваються на грошовому ринку.

2. Необхідність відновлення рівноваги на споживчому ринку.

3. Необхідність оновлення основного капіталу.

4. Необхідність оновлення об’єктів інфраструктури.

63. Матеріальною основою малих циклів є:

1. Процеси, що відбуваються на грошовому ринку.

2. Необхідність оновлення об’єктів інфраструктури.

3. Усі відповіді неправильні.

4. Необхідність оновлення основного капіталу.

64. Матеріальною основою великих циклів є:

1. Необхідність оновлення основного капіталу.

2. Процеси, що відбуваються на грошовому ринку.

3. Усі відповіді правильні.

4. Необхідність зміни базових технологій і поколінь машин та оновлення об’єктів інфраструктури.

65. Значення якого з наступних показників знижується після настання фази підйому і зростає після настання фази падіння?

1. Курси цінних паперів.

2. Обсяг товарних запасів в обробній промисловості.

3. Обсяг ВНП.

4. Середня тривалість робочого тижня.

66. У період депресії найбільше скорочується:

1. Витрати споживачів на купівлю ліків.

2. Рівень зарплати.

3. Величина підприємницького прибутку.

4. Державні закупки товарів та послуг.

67. Економічний цикл, за кейнсіанською моделлю, пов’язаний з:

1. Дією тільки внутрішніх факторів.

2. Факторами, які переважно впливають на динаміку сукупного попиту.

3. Дією тільки зовнішніх факторів.

4. Факторами, які переважно впливають на динаміку пропозиції.

68. Теорія, згідно з якою розвиток економічного циклу викликаний дією політичних факторів, виходить з того, що:

1. У рік проведення виборів нерідко спостерігається високе економічне зростання.

2. Усі попередні відповіді правильні.

З. Антиінфляційні заходи приймаються на урядовому рівні.

4. Періодичність виборів може впливати на періодичність економічних циклів.

69. Найбільш сильний вплив па хід економічних циклів здійснює динаміка:

1. Чистих інвестицій, спрямованих на збільшення товарно-матеріальних запасів.

2. Споживчих витрат.

3. Чистих інвестицій, спрямованих довготривалого використання.

4. Державних витрат.

70. Відповідно до принципу акселератора індуційовані інвестиційні витрати мають місце у випадку:

1. Якщо ВНП чи споживання знаходяться на високому рівні.

2. Якщо ВНП чи споживання зростають.

3. Якщо ВНП чи споживання знаходяться на низькому рівні.

4. Якщо ВНП чи споживання знижуються.

71. Інфляція попиту виникає в умовах:

1. Повної зайнятості.

2. Які наближаються до повної зайнятості.

3. Неповної зайнятості.

4. Зростання граничної схильності до споживану.

72. Інфляція витрат обумовлена:

1. Зростанням інвестиційних витрат.

2. Зростанням собівартості продукції.

3. Зростанням споживчих витрат.

4. Зростанням сукупних витрат.

73. Інфляційний розрив обумовлюється:

1. Зростанням сукупного попиту в умовах повної зайнятості.

2. Зростанням сукупного попиту в умовах, які наближаються до повної зайнятості.

3. Усі відповіді неправильні.

4. Зростанням сукупного попиту в умовах неповної зайнятості.

74. Інфляційний податок - це:

1. Різниця між дефлятором та індексом цін.

2. Втрата капіталу власниками грошових коштів внаслідок інфляції.

3. Різниця між номінальним та реальним доходом.

4. Усі відповіді неправильні.

75. Більша крутизна кривої Філіпса у довгостроковому періоді, порівняно з короткостроковим свідчить про те, що:

1. У короткостроковому періоді відсутній зв’язок інфляції та безробіття.

2. Зв’язок між інфляцією та безробіттям існує лише у довгостроковому періоді.

3. У довгостроковому періоді відсутній зв’язок рівня ставки процента і безробіття.

4. У короткостроковому періоді спостерігається більш тісний зв’язок інфляції та безробіття.

76. Згідно з поглядами Мілтона Фрідмена:

1. Зростання грошової пропозиції не викликає інфляції.

2. У короткостроковому періоді відсутній зв’язок між рівнем ставки процента та інвестиційними витратами.

3. Зв’язок між рівнем інфляції та безробіттям у довгостроковому періоді відсутній.

4. Фіскальна політика впливає на економіку відчутніше, ніж кредитно-грошова політика.

77. У наш час більшість економістів вважає, що у короткостроковому періоді конфігурація кривої Філіпса залежить від:

1. Природного рівня безробіття.

2. Рівня інфляції, що очікується.

3. Рівня ставки процента.

4. Рівня оподаткування в країні.

78. Інфляцію, яка викликана надлишковим попитом, можна проілюструвати:

1. Зрушенням кривої сукупного попиту вправо.

2. Зрушенням кривої сукупного попиту вліво.

3. Зрушенням кривої сукупної пропозиції вліво.

4. Зрушенням кривої сукупної пропозиції вправо.

79. Інфляцію па боці пропозиції можна проілюструвати:

1. Зрушенням кривої сукупного попиту вправо.

2. Зрушенням кривої сукупної пропозиції вправо.

3. Зрушенням кривої сукупної пропозиції вліво.

4. Зрушенням кривої сукупного попиту вліво.

80. Зростання сукупних витрат приводить до інфляції якщо:

1. Фактичний обсяг ВНП менший за потенціальний обсяг ВНП.

2. Чисельність робочої сили не зростає.

3. Економіка розвивається у стані неповної зайнятості.

4. Економіка розвивається у стані повної зайнятості.

81. Той, хто втратив роботу внаслідок спаду в економіці, потрапляє до категорії безробітних, які охоплені:

1. Фрикційною формою безробіття.

2. Кон’юнктурною формою безробіття.

3. Структурною формою безробіття.

4. Перманентною формою безробіття.

82. Робітник, який звільнився за власним бажанням і входить до складу робочої сили, але поки що не знайшов роботу, потрапляє до категорії безробітних, які охоплені:

1. Перманентним безробіттям.

2. Фрикційною формою безробіття.

3. Структурною формою безробіття.

4. Кон’юнктурною формою безробіття.

83. Якщо людина хвора і не може працювати, то вона:

1. Належить до безробітних.

2. Належить до розряду незайнятих у виробництві.

3. Розглядається як не повністю зайнята.

4. Не входить у склад робочої сили.

84. Дж. Кейнс вважав, що:

1. У ринковій системі є механізми, які здатні самостійно, у короткий термін забезпечити високий рівень зайнятості.

2. Економіка повинна розвиватися на основі централізованого планування.

3. Уряд повинен використовувати державні закупки і податки для зниження безробіття.

4. Приватна власність сприяє високому рівню зайнятості.

85. В умовах повної зайнятості рівень фрикційного безробіття становить величину, що дорівнює:

1. Усі відповіді неправильні.

2. 0.

3. Менше за рівень кон’юнктурного безробіття.

4. Менше 1%.

86. Недостатній сукупний попит призводить:

1. До зростання рівня структурного безробіття.

2. До зростання рівня прихованого безробіття.

3. До зростання рівня кон’юнктурного безробіття.

4. До зростання рівня фрикційного безробіття.

87. Згідно з законом Оукена двопроцентне підвищення фактичного рівня безробіття над його природним рівнем означає, що відставання фактичного обсягу ВНП від реального складає:

1. 5%.

2. 4%.

3. 2%.

4. Значно більше за 5%.

88. Якщо номінальний дохід кінцевого використання підвищився на 8%, а рівень цін зріс на 10%, то реальний дохід кінцевого використання:

1. Знизився на 2%.

2. Збільшився на 18%.

3. Знизився на 18%.

4. Збільшився на 10%.

89. Якщо реальна зарплата збільшується швидше, ніж номінальна, то:

1. У процентному вираженні рівень цін підвищується швидше, ніж зарплата.

2. Рівень життя домашніх господарств знижується.

3. Рівень життя домашніх господарств підвищується.

4. Рівень цін залишається незмінним.

90. Крива Філіпса фіксує зв’язок між безробіттям та:

1. Рівнем споживчих витрат,

2. Зайнятістю.

3. Рівнем інфляції.

4. Економічним циклом.

91. Країна А може виробляти 1 т пшениці чи 4 т вугілля, використовуючи одну одиницю ресурсів. Країна Б може виробляти 2 т пшениці чи 5 т вугілля, використовуючи також одну одиницю ресурсів:

1. Країна А не буде експортувати та імпортувати пшеницю.

2. Країна А буде експортувати пшеницю та імпортувати вугілля.

3. Країна Б буде експортувати пшеницю та імпортувати вугілля.

4. Країна Б не буде експортувати та імпортувати вугілля.

92. Різниця між імпортним митом та квотою у тому, що лише мито:

1. Приносить доходи до державного бюджету.

2. Призводить до скорочення міжнародної торгівлі.

3. Призводить до підвищення цін.

4. Призводить до зростання чистого експорту.

93. Принцип порівняльної переваги вперше сформулював:

1. Томас Мальтус.

2. Давід Рікардо.

3. Альфред Маршал.

4. Пол Самуельсон.

94. Прихильники протекціонізму стверджують, що мито, квоти та інші торговельні бар'єри необхідні для:

1. Захисту молодих галузей від іноземної конкуренції.

2. Запобігання демпінгу.

3. Збільшення внутрішньої зайнятості.

4. Усі відповіді правильні.

95. Складова частина платіжного балансу країни - рахунок поточних платежів - не включає:

1. Зміни в активах країни за кордоном.

2. Транспортні послуги іноземним державам.

3. Товарний експорт.

4. Чисті доходи від інвестицій.

96. Найбільш суттєва причина економічного зростання у розвинутих країнах -це:

1. Зростання кваліфікації робочої сили.

2. Збільшення обсягу капіталу, що застосовується.

З. Технологічні зміни у виробництві.

4. Реалізація грошово-кредитної та фіскальної політики, що сприяє економічному зростанню.

97. Основним інструментом неокласичного аналізу економічного зростання є:

1. Виробнича функція.

2. Ех роst аналіз.

3. Економічна система.

4. Індекс цін.

98. За основу зростання в моделі Р. Солоу приймається:

1. Зростання рівня цін.

2. Зростання продукту.

3. Зростання зайнятості.

4. Зростання продуктивності праці.