Порядок виконання роботи. Помістити у сегменти (data1, data2) даних два тексти відповідно

Помістити у сегменти (DATA1, DATA2) даних два тексти відповідно.

Очистити екран засобами рядкових команд.

Вивести на екран обидва тексти засобами рядкових команд.

У першому тексті підрахувати кількість слів, які починаються з букви “М”.

У другому тексті підрахувати кількість слів, які починаються з букви “Н”.

Вивести слова яких більше.

Знайти та вивести однакові слова.

Замінити усі точки (“.”) на знаки “!”.

Вивести на екран обидва тексти.

ЗМІСТ ЗВІТУ

Постановка задачі.

Текст програми, вихідні дані.

Тести та результати відладки.

Блок схема програми.

Результати рішення на ЕОМ.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

Пояснити роботу команд:

STOS, STOSB, STOSW;

LODS, LODSB, LODSW;

MOVS, MOVSB, MOVSW;

SCAS, SCAB, SCAW;

CMPS, CMPSB, CMPSW.

Описати роботу префіксів:

REP, REPZ, REPNZ, REPE, REPNE.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5

Робота з клавіатурою та дисплеєм через BIOS

Мета роботи: Вивчити роботу клавіатури та відео-адаптера.

ТЕОРІЯ

Розширений Графічний Адаптер (Enhanced Graphics Adapter – EGA) фірми ІВМ являє собою графічний контролер, який забезпечує можливість роботи у різних відеорежимах сумісно з кольоровими чи монохромними моніторами з цифровими входами. Крім цього, адаптер забезпечує можливість роботи зі світовим пером. Адаптер може функціонувати у декількох графічних режимах (використовуються 4 бітові площини) та володіє можливістю завантаження у відеопам’ять шрифтів у алфавітно-цифрових режимах.

Адаптер містить у собі 64Кбайт пам’яті, оформленої у вигляді 4 бітових площин по 16Кбайт. Крім того, забезпечується можливість розширення пам’яті адаптера до 128 чи 256 Кбайт.

Відеобуфер (Display Buffer)

Розмір відео буфера (який має назву також відеопам’ять чи пам’ять адаптера) дорівнює 64 Кб. Відеобуфер доступний з боку процесора як на читання так і на запис та складається з 4 бітових площин по16 Кб. Існує можливість розширення відеобуфера до 128 Кб. На платі розширення встановлені слоти для підключення ще 128 Кб пам’яті, що дозволяє довести розмір відеобуферу до 256 Кб. При цьому у кожну бітову площину додається два додаткових банка пам’яті по 16 Кб. З метою сумісності з моделями відеоадаптерів, які існували раніше, адреси відеобуфера можуть змінюватися. Можливі 4 варіанта. Відеобуфер може бути встановлено довжиною 128 Кб та починатись з сегментної адреси А0000, довжиною 64 Кб та починатись з адреси А0000, довжиною 32 Кб та починатись з адреси В0000 чи довжиною 32 Кб з початком по адресі В8000.

Базова система вводу/виводу (BIOS)

Базова система вводу/виводу відеоадаптера знаходиться у пам’яті спеціального ПЗУ встановленого на платі адаптера. Відео BIOS об’єднується з системною базовою системою вводу/виводу. Тут розташовуються шрифти, які використовуються для генерації символів та керуючі програми відеоадаптера. Розмір ПЗУ – 16 Кб, початкова адреса – С0000.

У приведеній нижче табл. 5.1 подано список та характеристики доступних режимів при використанні стандартного монітору ІВМ.

Таблиця 5.1 – Список та характеристики доступних режимів при використанні стандартного монітору ІВМ

Режими з 0 по 6 відповідають режимам кольорового графічного адаптера (CGA).

Режими 0, 2 та 5 ідентичні режимам 1, 3 та 4 відповідно по вихідному інтерфейсу.

Поля “Максимальна кількість сторінок для режимів D та Е вказують кількість сторінок, які підтримуються при наявності графічної пам’яті розміром у 64 Кб, 128 Кб чи 256 Кб відповідно.

При використанні удосконаленого кольорового монітору зберігається сумісність з усіма раніше переліченими відеорежимами. Крім того, припускається використання додаткових відеорежимів, табл. 5.2, які підтримуються програмами базової системи вводу/виводу EGA.

Таблиця 5.2 – Список та характеристики додаткових відеорежимів, які підтримуються програмами базової системи вводу/виводу EGA

Режими 0, 1, 2 та 3 приведені також і у таблиці режимів для кольорового монітора ІВМ. Відео-BIOS забезпечує підвищену якість виводу при використанні удосконаленого кольорового монітору.

У полі “Кольори” визначається кількість одночасно поданих на екрані кольорів у тому чи іншому відеорежимі та кількість кольорів у палітрі. Для 10h відеорежиму у полі “Кольори” та полі кількість сторінок приведено два варіанта значень, які відповідають об’єму встановленої пам’яті – 64 Кб чи більш 64 Кб.

ЗАВДАННЯ

Написати програму яка виконує наступні дії:

При натисненні клавіші “Т”:

Перейти у текстовий режим 80х25 16 кольорів;

Очистити екран, фон синього кольору;

Вивести своє ім’я у лівому верхньому куту красним кольором на зеленому фоні з атрибутом мигання символів;

Виведений напис плавно переміщувати у правий нижній кут.

При натисненні клавіші “G”:

Перейти у графічний режим 320х200 16 кольорів;

Очистити екран, фон чорного кольору;

Вивести малюнок PCX формату на екран;

При натисненні будь-якої клавіш крім “G” та “T” змінювати окремі кольори малюнка.

При повторному натисненні клавши “G” чи “T” виконувати відповідно пункти 1, 2.

ЗМІСТ ЗВІТУ

Постановка задачі.

Текст програми, вихідні дані.

Тести та результати відладки.

Блок схема програми.

Результати рішення на ЕОМ.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

Які типи відеоадаптерів ви знаєте, опишіть їх роботу?

Режими які підтримуються цими адаптерами.

Організація відеопам’яті у текстовому та графічному режимах адаптера EGA (Enhanced Graphics Adapter)/

Три режиму роботи клавіатури та їх різниця.

Функції BIOS для роботи з клавіатурою (16h, 15h, 9h, 8h).

Функції BIOS для роботи з відеоадаптером (10h, 15h).

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Абель П. Язык Ассемблера для IBM PC и программирования. /Пер. с англ. –М.:Высш.шк., 1992. - 447с.

2. Ларионов А.М., Майоров С.А., Новиков Г.И. Вычислительные комплексы, системы и сети: Учебник для вузов. – Л.: Энергоиздат, Ленингр. отд-ние, 1987.

3. Ивенса Д.И. Система параллейной обработки: Пер.с англ. – М.: Под ред. Мир, 1985.

4. Івенса д.і. Система параллейной обробки: Пер.с англ. – М.: Під ред. Мир, 1985.

5. Моотока Т, Томита О., Танака X. и др. Компьтеры на СБИС: в 2-х кн.: Пер. с япон. – М.: Мир, 1988.

6. Фути К. Сутзуки Н. Языки программирования и схемотехника СБИС: Пер. с япон. – М.: Мир, 1988.

7. Гамкрелидзе С.А., Завьялов А.В. и др. Цифровая обработка информации на основе быстродействующих БИС. – М.: Энергоатомиздат, 1988.

8. Вайцер Б. Микроанализ производительности вычислительных систем. – М.: Радио и связь, 1983.

Додаткова

1. Головкин Б.А. Параллейные вычислительные системы. – М.: Наука, 1980.

2. Ферради Д. Оценка производительности вычислительных систем. – М.: Мир, 1981.

3. Хорошевский В.Г. Инженерный анализ функционирования вычислительных машин и систем. – М.: Радио и связь

Додаток А