Поради, пам'ятки, рекомендації по екологічному вихованню

ЗАКОНИ ОХОРОНИ ПРИРОДИ

Запам'ятайте і завжди виконуйте їх!

Закон співучого соловейка - оспівуємо красу рідної землі, як соловейко.
Червоної калини - прикрашаймо землю добрими справами, як калина гай.
Дбайливої білочки - беремо від природи те, що необхідне, дбаючи про відновлення скарбів.
Мудрої сови - спостерігаємо, навчаємось, діємо і несемо відповідальність за вчинки.
Золотого соняшника - кожна істота, що живе на Землі, є також незамінна і має право на сонце, повітря і воду.
Доброго дельфіна - приходимо на допомогу кожному, хто її потребує, як дельфін у морі.
Наполегливого дятлика - будемо наполегливі й невтомні, як дятлики, тоді побачимо свою землю квітучою і здоровою.
Священної індійської корови - поступитися місцем тваринам і рослинам, без потреби не будемо їх брати до рук.
Вічнозеленого барвінка - як вічнозелене листя барвінка, завжди пам'ятайте про велич законів природи над законами людськими.

ДОБРІ ПОРАДИ

• Вчіться розуміти природу, станьте її другом та захисником.
• Радійте красі природи, не зашкодьте їй своїм недбалим ставленням.
• На лоні природи поводьтеся тихо і непомітно: дивіться, слухайте, не галасуйте.
• Користуйтеся будь-якою нагодою, щоб зробити для природи що-небудь корисне.
• Будьте другом усіх живих істот; не мордуйте і не вбивайте тварин.
• Охороняйте чистоту води, турбуйтеся про криниці та джерела.
• Стежте за чистотою природного середовища і не залишайте після себе слідів перебування у ньому.
• Допомагайте тим, хто турбується про природу, захищайте її від шкідників та несвідомих туристів.

Пам'ятка для батьків

Природа - не лише джерело здоров'я і радості. Вона - найбільший друг, неоціненне багатство.

Навчіться бачити красу природи і розкривайте її дітям.

Візьміть за правило: жодного дня без милування природними явищами.

Якомога більше бувайте на лоні природи.

Любіть своє природне довкілля, бережіть його.

Нехай ваша рука ніколи не підніметься, щоб знищити красу.

Хай милосердним буде ваше серце до братів менших.

Будьте добрим прикладом для дітей. Навчившись милуватися, любити і берегти природне довкілля, ваша дитина буде милосердною, доброю, співчутливою до всіх і до всього.

Вивчить з дітьми

прислів'я, приказки

• Природа одному - мати, другому - мачуха.

• Заступи природу дверима, то вона тобі вікном ввійде.

• Від природи бери те, що вона дає, та й за те дякуй.

• З природою живи у дружбі, то й буде вона тобі у службі.

• До природи не неси шкоди.

• Доглядай землю плідну, як матір рідну.

• До землі з ласкою - будеш з паскою.

• Зруйнував гніздо пташине - не буде в тебе ні дітей, ні родини.

• Зіпсував воду - не буде честі твоєму роду.

"Охорона природи повинна стати моральною категорією і користуватися пріорітетом за будь-яких політичних ситуацій та компромісів" М.Амосов

1. Кожний зелений листочок, кожна травинка виділяє кисень. Ним ми дихаємо. Без нього немає життя. Не топчи, не зривай рослину.
2. Найкраща квітка та, яку квітує там, де зросла. Не губи її.
3. Гриби, отруйні для людини, для лісових мешканців ліки і харч. Чим більше в лісі різних грибів, тим він затишніший. В ньому краще ростуть дерева. Не знищуй отруйних грибів.
4. Не галасуй у весняному лісі. Не включай надто голосно музику. Ти злякаєш пташку, вона злетить з гнізда. Яєчка захолонуть і з них ніколи не виведуться пташенята. Краще послухай голос лісу.
5. Не лови барвистих метеликів, що літають над квітами. Вони схожі на казкові літаючі квіти. Вони нікому не завдають шкоди. Не завдавай шкоди і ти їм.
6. Найчистіша і найсмачніша вода - джерельна. Подивись, як над джерелом схиляються квіти, кущі, дерева. Вони оберігають його від посухи, від пилових бур. Не скаламути і ти її джерело.

7. Ти хочеш принести додому лісові квіти? Зривай їх перед тим, як ітимеш додому і пам'ятай: скромний невеличкий букет ознака гарного смаку, свідомості людини, бережливості, доброти. А про що свідчить оберемок лісових квітів?
8. Щоб згубити молоде дерево - потрібні хвилини, а виростити - роки. Не ламай черемхи, не каліч інших квітучих дерев та кущів.
9. Рана на рослині - рана на живому. Не зашкодь корі дерева.
10. Ніщо так згубно не впливає на все живе, як вогонь. Байдужість, що призвела до пожежі - злочин перед природою і перед людьми. Простеж, щоб у лісі не залишилось навіть іскри від багаття.
11. Покинута консервна банка, скло, можуть поранити лісового звіра. Нагріте сонцем скло може стати причиною пожежі. Не залишай після себе сміття в лісі. Нехай твоє місце відпочинку буде чистим. Рештки їжі лиши для пташок на сухих стручках, для звірів - на пеньку. Для комах - на землі.

На жаль, сьогодні для дитини довкілля досить часто обмежується телевізором, відеомагнітофоном, ігровими приставками. Що ж, це відповідає сучасності, але чомусь пригадуються слова художника Миколи Реріха: «Вмикаючи телевізор, ми вимикаємо свідомість». І справді, світ електронної техніки загрожує витіснити з поля зору дитини світ живої природи. Ця проблема найактуальніша для мегаполісів.
У великому місті жива природа наче відступає на другий план. Землю вкриває асфальт і бетон, дерева та кущі губляться поміж будинками, нічних зірок на небі майже не видно через електричні вогні... та й вічно заклопотані дорослі не завжди вміють зацікавити дітей об'єктами та явищами живої природи, бо вони не такі динамічні, як технічний прогрес. Отож, дорослим теж треба вчитися бачити природу.
Як відомо, мислення актуалізується, якщо поставлена мета. Якщо батьки прагнуть навчити дитину бачити красу, розуміти її, вони повинні скерувати доньку чи сина на це щодня. Звичайно, не нав'язливо, а у формі гри. Наприклад, йдучи з дитячого садка, запропонуйте малому знайте найвище, найнижче, найстрункіше або найпишніше дерево. Наступного разу - найяскравіше або найпривабливіше. Розглядаючи рослини, порівнюйте форми, кольори квітів і листя, запропонуйте таку гру: спершу назвіть ви три ознаки дерева (куща, квітки), а дитина буде вгадувати назву.

Потім загадуватиме вона вам.
Діти дошкільного віку дуже часто звертаються до дорослих із запитаннями часто звертаються до дорослих із запитаннями, але не завжди вислуховують відповіді. Проте неуважність дитини до відповідей дорослого здебільша має і об'єктивні підстави. Ви можете розповідати зі знанням предмета, однак не цікаво, занадто складно.
Буває, що дитяче запитання є просто вербальним формулюванням проблеми, яку дитина вирішує для себе особисто. В такому разі дозвольте їй самій знайти відповідь, бо то є рух по спіралі розвитку, і ніхто інший за неї цей рух не здійснить. Як не може людина дихати за іншого, так само не можна розвиватися дорослому замість дитини. Зрозуміло, це не означає, що батьки повинні обмежуватися фразами на зразок: «Сам поміркуй». Ні, дитині завжди потрібна допомога у вирішенні конкретної проблеми. Як це зробити найоптимальніше? Наприклад, у вигляді навідних запитань, звернених до дитини. У такий спосіб ви і підкажете їй правильну відповідь, а відтак дасте можливість помислити самостійно. Важливо також, аби дорослий висловив своє ставлення до думок дитини. Емоційне забарвлення вербальної реакції дорослого на запитання дитини має дуже велике значення. Порівняйте варіанти реакції на прості запитання дитини.

«Чому ці ягоди назвали вовчими?
Їх що, вовки їдять?»

1. «Мерщій відійди від куща! Кому сказала! Отруйні вони! Не чіпай руками!»
2. «Справді, чому? По щирості, сама напевне не знаю. А ти молодець - і назву ягід запам'ятав. І до рота не тягнеш та ще й питания таке цікаве задав. Давай разом поміркуємо: ягоди не можна їсти, вони отруйні, може, через те їх назвали вовчими? Як ти гадаєш? Як тобі здається, чи красива ця рослина. Мені, наприклад, подобається нею милуватися».

«Звідки береться вітер?»
1. «Звідки? Підеш до школи і там дізнаєшся.»
2. «Це нелегко пояснити, цього вчать у школі. Але якщо тобі цікаво, я спробую пояснити. Вітер це що: сонце, вода чи повітря? Так, повітря, яке рухається. А ось чому воно рухається? Як ти гадаєш? Ну тоді принеси мені, будь ласка, глобус)або мапу, олівці, папір) і давай разом поміркуємо. Чи скрізь на нашій великій планеті повітря однаково тепле? Ні. Є місця, де дуже гаряче. Яке повітря легше - тепле чи холодне? Згадай, коли ми надували повітряну кульку(можна пригадати історію про мандри Незнайка з друзями на повітряній кулі), вона піднімалася вгору, бо повітря в ній було тепле. Якщо тепле повітря увесь час піднімається вгору, то холодне, навпаки, опускається до землі. Так відбувається рух. А рух повітря - то і є вітер. Тільки сила у нього буває різна. Який буває за силою вітер?»
«Чому наша кицька мурчить?»
1. «Подобається їй, от і мурчить. Всі коти мурчать».
2. «Я люблю, коли вона мурчить. А чому саме, ти й сам, певно, знаєш. Згадай, коли вона найчастіше мурчить? Коли від собаки захищається? А коли її на руки беруть? Звичайно кицька мурчить, колії добре, коли вона поряд з тими, кого любить. Ти послухай уважно, може «перекладеш» її мурчання на людську мову, то й мені розкажеш, що вона каже. А як передають свої почуття інші тварини?»

Либонь, розширені коментарі тут зайві. У першому разі дитина швидше за все втратить інтерес. У другому - почне міркувати. Відповідаючи на запитання дітей, доцільно використовувати допоміжні засоби: малюнки, схеми, ігри.
Об'єкти та явища неживої природи, рослинний і тваринний світ дають нам можливість розвивати як розум, так і почуття дітей - подив, зацікавленість, захват.
Це кроки до розвитку пізнавальної активності. Використовуйте для цього будь-яку нагоду. Наприклад. У старшому дошкільному віці діти, як правило, знають, що кожна рослина розвивається з насіння, має корінь, стебло, листя, в більшості своїй - квіти та плід. Розрізаючи гарбуз, огірок чи грушу, зверніть увагу дитини. Що у них всередині, як у хатинці, міститься насіння. У гарбуза, дині все насіння в одній хатинці разом. А ось груша, яблуко мають менше насінинок. У кожної - своя комірчина. У сливи. Персика - тільки одна велика кісточка. А у буряка та моркви? Звісно, дитина поцікавиться: а справді, де? Ось і тема для нової розмови.
Простір для фантазії не обмежений. Причому не обов'язково мандрувати за місто. Можна звернути увагу дитини і на підвіконня у квартирі. Запропонуйте їй розглянути листя квітів через збільшуване скло. Дозвольте, при нагоді, роздивитися у мікроскоп краплину води, помилуватися Місяцем у бінокль. Обговоріть з дитиною, що вона побачила, разом пошукайте відповіді на запитання у книжках. Візьміть олівці, фарби...
Ось, наприклад, як у процесі малювання можна пояснити, чому листя міняє колір восени. Візьміть кілька аркушів білого паперу та акварельні фарби: зелену, жовту, червону. На прогулянці зверніть увагу малого на те, що раніше всі листочки були однакові - зелені, а тепер стали жовті. Червоні. Вдома запропонуйте намалювати контури трьох листочків: берези, клена, дуба. Трохи змочіть папір водою і пензликом нанесіть на малюнок з листком берези кілька цяточок жовтої фарби. На другий - з листком клена нанесіть трішки жовтої та червоної фарби, на третій - з дубовим листком нанесіть лише червоної. Фарба, розтікаючись по зображенню, утворить колір кожного з листочків. Березовий листочок стане жовтим, кленовий - жовтогарячим, а дубовий - червоним. Тепер можна пояснити дитині, що в кожному з живих листочків наявні зернятка-барвники різного кольору. Але найбільше серед них зеленого - хлорофілу. Зелені зернятка утворюються під впливом сонця та тепла, тому влітку їх дуже багато, і вони не дають нам змоги побачити інші - жовті або червоні. Запропонуйте дитині взяти пензлик і багато зеленої фарби та зафарбувати кожен з намальованих листочків. Густо покладена фарба перекриває всі інші кольори. Поставте запитання: чому всі листочки стали однаковими? Куди поділися інші фарби? Дитина дійде висновку, що нікуди вони не поділися. І жовта, і червона фарби є в малюнку, але їх не видно через зелену. Розкажіть, що восени, коли кількість сонячного тепла зменшується, зелені зернятка хлорофілу руйнуються. Стають видимими інші кольори - жовтий, червоний або жовтогарячий.
Природа, либонь, дає найбагатший матеріал для розвитку мислення і мови дитини. Жодний технічний винахід не замінить його. Тож батькам про це варто не забувати.

Поради батькам щодо екологічного виховання в домашніх умовах

«Любов до природи, втім, як і всяка людська любов, безсумнівно, закладається в нас з дитинства» І.соколов-Микитов

«Любов до природи - це естетичне почуття, що формують погляди, смаки, писав Ч.Дарвин, - втрата цих смаків рівносильна втраті щастя і може шкідливо позначитися на розумових здібностях, а ще ймовірніше-на моральних якостях».

Виховання правильного ставлення до природи, вміння дбайливо звертатися з живими істотами має велике значення в дошкільний період життя дитини. Планомірна робота по екологічному вихованню повинна проводитися як в дошкільних освітніх установах, так і в сім'ї.

За останні десятиліття світ ґрунтовно змінився. Сьогодні всі знають про існування екологічних проблем, що загрожують здоров'ю людей, про те, що велика частина населення Землі відірвана від природи, так як живе в містах серед асфальту і залізобетонних конструкцій.

Та й природа все більше «пригніченою» розростаються міста, вирубуються ліси, заболочуються ставки та озера, забруднюються земля, вода в ріках і морях.

Всі ми в обов'язковому порядку повинні частіше виїжджати на природу, спілкуватися з рослинами і тваринами, милуватися гарними краєвидами, слухати лісові шерехи, насолоджуватися тишею. А батькам, які виховують дітей, слід щоденно долучати їх до таїнств до краси природи, щоб уже в ранньому дитинстві в кожній людині зародилося почуття спільності з нею.

Зелений світ кімнатних рослин зацікавить дитину, якщо дорослі члени сім'ї поступово утягнуть його в спостереження за таємничим світом кімнатній флори.

Рослини на перший погляд малюка неживі. Завдання батьків - допомогти йому побачити своєрідність і таємницю їх життя, красу, заради якої рослини і містяться будинку. Привчаючи дитину до регулярних спостереженнями, показуйте йому забарвлення і малюнок на листках. Навіть зелений колір буває у рослин різних (порівняйте, наприклад, темну зелень клівії або аспідістри більш світлими тонами її). Яке ж багатство колірних відтінків, симетричних і несиметричних малюнків можна побачити на листках рослин. Надзвичайне видовище являє собою квітучу рослину. На квітучому рослина хочеться дивитися, не відводячи очей. Кожна квітка це дивовижне чудо природи. Постарайтеся навчити дитину з ранніх років не тільки помічати, але і відчувати, переживати красу квітучих рослин. Вміння розглядати рослини, бачити його своєрідність і красу, помічати різні ознаки та стани - це завдання не тільки естетичного, але і розумової, а також морального виховання. Долучаючись до світу кімнатних рослин, дитина осягає таємниці життя і дізнається нові форми її прояву, вчиться відрізняти здорову рослину від слабкого.

Краса - ознака здоров'я. У світі рослин цей зв'язок проявляється особливо виразно. Рослина з вытянувшимися стеблами і блідими, рідкісними листям, не дає нових пагонів і квітів, не можна назвати красивими.

Отже, ознайомлюючи дітей з кімнатними рослинами, можна одночасно вирішувати завдання їх розумового, морального і естетичного виховання.

Маленькі діти люблять діяти.

Навколишній світ вони пізнають в основному практично, а свої дії поєднують з наглядом за їх результатами. Дитину приваблюють яскраві образи і зміна подій. Цими його особливостями слід скористатися: запропонуйте малюкові зайнятися поливанням рослини.

- Хочеш подивитися, як я поливаю квіти? Підемо! У мене лійка з водою. Я наллю воду в кожен горщик. Спочатку потрібно показати дитині цікаві дії з водою. Дорослий поливає, а дитина спостерігає за ним. Зверніть увагу на те, як вода зникає з горщика і з'являється на піддоні.

- Ти бачив, як я поливаю рослини? - запитує дорослий наступного разу - хочеш допомогти мені сьогодні? Дитина, звичайно, погоджується: він завжди готовий діяти. Дорослий допомагає йому тримати лійку і поливати, пояснюючи при цьому:

- Носик лійки потрібно опустися низько, до самої землі; налити води стільки, щоб змочила всю землю. Потім дорослий пропонує.

- Хочеш, я куплю тобі лійку? Ти зможеш поливати квіти сам. Який же дитина не погодиться на цю покупку?! І ось в будинку з'являється красива маленька лійки з довгим носиком. Запропонуйте дитині відразу ж налити в лійку води - нехай вона постоїть, зігріється. Наступного разу поливайте квіти разом, з двох лійок.

- А навіщо ми поливаємо рослини? Не поспішайте допомогти з відповіддю - нехай дитина подумає, подивиться на квіти, висловить свої пропозиції. Тільки після цього поясніть йому, що рослини живі, вони п'ють воду і ростуть, стають все красивіше.

Дитина обов'язково повинен побачити рослини в період цвітіння. Квітуча рослина, особливо в холодну пору року, прикрашає будинок, радує погляд, створює гарний настрій. Постарайтеся навчити дитину помічати цю красу. Ви помітите бутони ще в їх зародковому стані, але не поспішайте показувати дитині, а от коли бутони стануть великими, слід підвести до рослин і запропонувати йому уважно подивитися, чи не з'явилося на них щось незвичайне, нове, цікаве. Йому буде приємно самостійно відкрити щось нове. Якщо дитина нічого не помітить, покажіть йому бутони і поясніть, що скоро з кожного пуп'янка квітка розпуститься.

Вчіть дитину дивитися і милуватися здалеку і зблизька, серед інших квітів і в самоті на полиці.

- Підемо, подивимось, чи є ще квітка на нашому рослині?

- Йди, подивися на наше квітуче рослина, - дорослий пропонує дитині.

Дитині буде цікаво дізнатися назви рослин. Наприклад, показуючи дитині 3-4 років бальзамін, розкажіть, що це рослини називають в народі «вогник».

Якщо воно цвіте, запропонуйте подивитися здалеку, щоб побачити подібність кольорів, мають малинове забарвлення, з вогниками. У цей момент можна прочитати вірш:

Вогник

Хрумтить за віконцем

Морозний деньок!

Стоїть на віконці

Квітка - вогник.

Його поливаю,

Його березі.

Його подарувати

Нікому не можу! Е.Благинина

Спостереження за кімнатними рослинами необхідно поєднувати з практичною діяльністю дитини, наприклад з малюванням. Не обов'язково бути художником. Дорослий малює і одночасно пояснює, показує дитині свої способи зображення. Результат, яким би він ні був, напевно задовольнить малюка.

Одним з видів практичної діяльності дитини має бути його участь у безпосередньому догляді за рослинами. Важливо, щоб дитина займалася цим регулярно і освоював різні трудові дії.

Для того, щоб праця була дитині радість і доручення охоче виконувалися, дорослі повинні вести себе гнучко, настирливо, різноманітно. Слід пам'ятати, що трудова діяльність - основна для дошкільника. У дошкільному віці праця - це насамперед засіб виховання таких важливих якостей, як відповідальність за виконання доручення і одержуваний результат, обов'язковість, цілеспрямованість. Дитина 3-4 років трудиться разом з дорослим. При цьому дорослий робить основну роботу, а дитина виконує лише нескладні дії: тримає лійку, ганчірку, приносить їх, наповнює водою маленьку лійку, сам поливає деякі рослини. Для дитини таке довіра - нагорода. Обов'язково хваліть малюка.

Домашні тварини, як і рослини, що приносять велику радість всім членам сім'ї. Дорослі включають їх кругом своїх повсякденних турбот, а діти активно спілкуються з ними. Світ тварин надзвичайно привабливий для дитини. На відміну від рослин, тварини володіють певним своєрідним поведінкою.

З одного боку, вони дуже схожі на людей: можуть ходити, бігати, лазити, плавати; їдять і п'ють майже як люди, очі і вуха дозволяють їм бачити і чути, тобто сприймати навколишній світ і реагувати на нього. З іншого боку, вони володіють неповторним своєрідністю, яскравою специфікою, як у зовнішньому вигляді, так і в поведінці, наприклад, багато тварин мають частини тіла, яких немає у людей, хвіст, роги, копита, плавники, дзьоб, пір'я, шерсть. Деякі тварини можуть літати, жити у воді або під землею, впадати в сплячку, тобто робити те, що не властиве людині. Тварини в будинку - це важливий фактор виховання дітей. Дорослі повинні пам'ятати про це. Спілкування з тваринами, якщо воно відбувається безконтрольно, може принести не тільки користь, але і шкоду розвивається особистості дитини. Ставлення дитини до тварини, її цілеспрямовані дії можуть виявитися неправильними в силу цілого ряду причин. Насамперед, дитина не знає, що можна робити і що не можна, що для тварини шкідливо, а що корисно. Тварини сильно розрізняються між собою не тільки зовнішніми особливостями, але і способом життя, поведінкою, ступенем звикання до людини. Зрозуміло, що за рибками і птахами можна спостерігати, з кішками і собаками - грати.

Акваріум з рибками, якщо він міститься за правилами акваріумістики, являє собою дуже цікаве і гарне видовище. Підготувати такий акваріум непросто, це повинен зробити дорослий.

Дитина середнього і старшого дошкільного віку може брати в цьому участь: спостерігати за діями дорослого і допомагати йому в міру своїх можливостей. Звичайно, дорослий робить все краще і грунтовніше, допомога малюка не так вже велика. Але справа не в цьому! У дитини формується свідомість власної значущості - адже він бере участь у справжніх дорослих справах! А заодно він починає розуміти, що завести жива істота не так вже й просто: необхідні знання, уміння, трудові зусилля.

Старшого дошкільника можна залучати до догляду за акваріумом: періодично доручати йому чистити дно грязесборником, прати зі стінок наліт, протирати їх зовні; підтримувати блюдце при заливанні або частковій зміні води. Новий інтерес і цілі спостережень виникають у дитини, коли в акваріумі з'являються незнайомі рибки, равлики.

При постановці перед дитиною різних пізнавальних завдань дорослий повинен прагнути зробити його спостереження цікавими. Можна час від часу практикувати малювання риб і акваріума, придумування загадок про риб, спів пісень або читання вірша.

В домашніх умовах нерідко містять птахів. Найчастіше канарок, папуг. Вони швидко звикають до людей. Догляд за ними не складний, але більш відповідальний, ніж догляд за рибами. Птахи не переносять голод, брудний посуд, протяги. Вони дуже полохливі. До птахів слід ставитися обережно і дбайливо. Перший час дорослий повністю бере на себе догляд за пернатим мешканцем, а дитина спостерігає і запам'ятовує що і як треба робити, вчитися спокійно вести себе біля птахів.

Поступово дитина починає допомагати дорослим у догляді за птицею: миє годівницю, поїлку, наливає чисту воду, кладе корм. Всі милуються ним, слухають спів. Дитину слід навчити бачити красу пташки у всіх її проявах. Вчіть дитину спостерігати, помічати, розуміти стан пташки: здорове та веселе, неблагополучне, перелякане. Все це дитина зможе зрозуміти, якщо з самого початку ви будете ставити перед ним конкретні, невеликі за обсягом мети спостережень.

- Розглянь уважно нашу пташку: чим вкрите тіло, якого кольору пір'я?

- З'ясуй, чи все пір'я однакового кольору, де вони довгі, а де короткі. Які пір'я у пташки на голові, грудях, крилах і хвості?

- Я зібрала пір'ячко, коли пташка линяла, вони всі різні. Розглянь їх, ще раз поспостерігай за пташкою, а потім скажи, чому вона може літати, і як пристосована до польоту.

- Сьогодні ввечері, коли в кімнаті темно, подивися, як пташка відпочиває, в якій позі вона спить, чи буде вона спати, якщо включити лампу.

Зміст спостережень допоможе дитині краще пізнати різні особливості птиці, її спосіб життя, звички. Ці знання ляжуть в основу розуміння того, як правильно вести себе з птахом, що можна, а що не можна робити з нею.

Перебування, яких би то не було тварин у вашому будинку не можна порівняти з присутністю в ньому собаки або кішки, цих унікальних чотирилапих, які знаходяться в особливих відносинах з людиною. Їх з серйозними намірами заводять дорослі члени сім'ї.

Достоїнствами собаки є її розум, відданість господареві, хороша здатність до навчання. Кішка приваблює своєю красою, витонченими пропорціями тіла і граціозними рухами. Завжди ретельно вмита, пухнаста, муркотів і ласкающаяся, вона є частиною домашнього затишку. Вони мають статус «братів наших менших», їх потрібно не тільки оберігати і оточувати турботою, але й шанобливо з ними звертатися. Якщо в будинку живе кішка і собака, дитина повинна правильно вести себе з ними. Найголовніше - навчити дитину правильному поводженню з тваринами: м'якості і неназойливости, вміння рахуватися з бажаннями чотириногого друга відчувати його стан.

Постарайтеся переключити дитину на спостереження.

- Подивися здалеку, як собака їсть суп. Що вона спочатку з'їдає - бульйон, м'ясо, картоплю? Як вона їсть тверду їжу? Як гризе кістки? Як п'є?

Якщо спостереження ведуться за кішкою, зверніть увагу дитини на те, як, наситившись, вона ретельно доглядає за собою: лапками вмивається, вилизує мовою шерсть на всіх частинах свого тіла. Привчайте дитину рахуватися з відпочинком тварини. Спить чотириногий друг - не треба йому заважати, прокинеться тоді можна з ним погратися. Вчіть дитину бути добрим, турботливим.