Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Розділ 6. Розробка пропозицій щодо удосконалення діяльності підприємства⇐ ПредыдущаяСтр 12 из 12 Конкурентне ринкове середовище вимагає від підприємства постійного вдосконалення. Для того щоб бути конкурентоспроможним, підприємство повинно мати конкурентні переваги. Основними шляхами їх отримання є такі: - стати кращим самому через вживання заходів щодо удосконалення власної діяльності та підвищення її ефективності; - безпосередньо послабити конкурентів; - змінити ринкове середовище. Оскільки реалізація останніх двох напрямків потребує значних зусиль, основним засобом отримання конкурентних переваг залишається підвищення ефективності власної діяльності. Підприємство працює в певному економічному середовищі, яке впливає на його діяльність. Досконалість податкової та амортизаційної систем, кредитна і фінансова політика держави, стабільність і прогресивність норм чинного законодавства, рівень регулювання цін у національній економіці, система ліцензування - ці та інші, незалежні від підприємства, чинники безперечно впливають на ефективність його діяльності (рис. 11.1). Це зумовлює виділення серед чинників підвищення ефективності діяльності групи неконтрольованих підприємством чинників. Удосконалення механізму економічного впливу на підприємства - основна функція держави на шляху підвищення ефективності роботи суб'єктів національної економіки. Використання ресурсних чинників дасть змогу підприємству розробити програму заходів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності за рахунок власних можливостей, у таких напрямах. Напрямки підвищення ефективності використання основних засобів. Інтенсивні напрямки підвищення ефективності використання основних засобів: - удосконалення структури основних засобів підприємства; - технічне переозброєння підприємства; - механізація й автоматизація виробництва; - оптимізація структури виробничого обладнання (ліквідація проблемних місць); - Удосконалення технологічних процесів; - ліквідації проблемних етапів у виробничому процесі; - скорочення тривалості виробничого циклу; - комплексне використання і покращання якості сировини; - застосування прогресивних форм організації виробництва і праці; - забезпечення максимального завантаження виробничої потужності підприємства;чфесійно-кваліфікаційного рівня персоналу, який обслуговує об'єкти основних засобів, та ін. Рис. 2 Класифікація чинників підвищення ефективності діяльності підприємства Екстенсивні напрямки підвищення ефективності використання основних засобів: - скорочення простоїв устаткування внаслідок підвищення якості ремонтного обслуговування, своєчасного забезпечення основного виробництва висококваліфікованим персоналом, сировиною, матеріалами, паливом, напівфабрикатами; - підвищення коефіцієнта змінності роботи устаткування; - зменшення кількості непрацюючого устаткування та ін. Напрямки прискорення обертання оборотних коштів. На етапі формування виробничих запасів: - створення оптимальних обсягів виробничих запасів; - застосування при формуванні виробничих запасів принципу оптимального співвідношення ціни та якості; - використання раціональних схем постачання матеріальних ресурсів. У сфері виробництва: - скорочення тривалості виробничого процесу; - упровадження прогресивних ресурсозберігаючих технологій; - зниження матеріало- і енергомісткості продукції; - економне використання матеріальних ресурсів; комплексна переробка сировини та використання відходів; організація використання вторинних ресурсів; - модернізація виробничої інфраструктури підприємства; - формування системи мотивації за раціональне використання матеріальних ресурсів. У сфері обігу: - удосконалення маркетингової діяльності підприємства; - прискорення процесу реалізації готової продукції; - стимулювання збуту продукції; - удосконалення системи розрахунків за відвантажену продукцію; - ефективне управління дебіторською заборгованістю; - пошук оптимальних схем взаємодії з банківськими установами з приводу залучення коштів і здійснення розрахунків. Напрямки підвищення ефективності роботи персоналу: - формування оптимального складу персоналу; - ш механізація й автоматизація виробництва; - заміна діючих технічних засобів на прогресивніші; - модернізація устаткування; - впровадження прогресивних технологічних процесів; - удосконалення управління та організації виробництва і праці; - поглиблення спеціалізації виробництва; - збільшення реального фонду робочого часу; - створення раціональних структур управління; - створення відповідного морально-психологічного клімату в колективі; - моральне заохочення працівників; - поліпшення системи підготовки і перепідготовки персоналу; - удосконалення систем оплати праці; - застосування системи участі робітників у прибутках. Кожен із зазначених напрямків на ефективність діяльностіпідприємства впливає різною мірою. На кожному етапі діяльності підприємства менеджери мають звертатися до найбільш актуальних і суттєвих за результативністю з них. Проте стратегічний план розвитку підприємства повинен передбачати застосування всіх можливих напрямків підвищення ефективності.
Список використаних джерел 1. Абаєв Д.А. Менеджмент: Підручник - СПб., 2005. - 460 с. 2. Абрамов К.О. Підприємство майбутнього. - М.: Міжнародні відносини, 2005. - 370 с. 3. Андрєєва Є.Л. Організаційні структури фірми в умовах глобалізації: Навчальний посібник. - К.: Вид-во Уральського держ. екон. ун-ту, 2003. - 242с. 4. Антикризове управління підприємствами: Навчальний посібник / За ред. О.М. Величковський - 1-е вид., Доп. - М., 2007, 130 с.. 5. Большаков А.С. Сучасний менеджмент: теорія і практика. - СПб: Питер, 2005. - 411с. 6. Волкова К.А., Колмогорова М.А.. Підприємство: стратегія, структура, положення про відділи та служби, посадові інструкції. - М., 2007. - 460с. 7. Вершкова С.В. Менеджмент. Навчальний посібник для середовищ. спец. навчальних закладів економічного профілю. - М.: Инфра-М, 2005. - 256с. 8. Владимирова І.Г. Компанії майбутнього: організаційний аспект. - М.: Инфра-М, 1999. - 87с. 9. Гітельман Л.Д. Перетворюючий менеджмент: Лідерам реорганізації і консультантам з управління: Навчальний посібник для ек. Спец. вузів / Л.Д. Гітельман - М.: Справа, 1999. - 496с. 10. Дітріх Я. Проектування і конструювання організації: Системний підхід. - М., 1999. 11. Зайцева О.А. та ін Основи менеджменту: Навчально-практичний посібник для вузів / О.А. Зайцева, А.А. Радугин, К.А. Радугин, Рогачова Н.І.; Під ред. А.А. Радугіна. - М.: Центр, 1999. - 432с. 12. Іванова М.М., Мозгов М.М., Герасимов Б.І. Економічний аналіз організаційних структур промислового підприємства: Монографія / Під наук. ред. Б.І. Герасимова. Тамбов: Видавництво Тамбовського держ. техн. ун-ту, 2003. - 120с. 13. Коленсо М. Стратегія кайзен для успішних організаційних змін: Пер. з англ. - М.: Инфра-М, 2006. - XIV, 175с. 14. Лукичева Л.І. Управління організацією: Навчальний посібник. - М.: Омега-Л, 2004. - 360С. 15. Мазур І.І., Шапіро В.Д. та ін Реструктуризація підприємств та компаній: Довідковий посібник / За ред. І.І. Мазура. - М.: Вища школа, 2005. 16. Менеджмент: Підручник / За ред. В.В. Томілова. - М.: Юрайт-Издат, 2003. - 591с. 17. Менеджмент: Навчальний посібник для вузів / Ю.В. Кузнєцов, В.І. Підлісний, В.В. Абакумов, А.А. Голубєв; Під ред. Ю.В. Кузнєцова, В.І. Підлісний. - СПб: Бізнес-преса, 2005. - 422с. 18. Новопашин А.І. Менеджмент в умовах глобалізації світової економіки: Філософсько-методологічний аналіз. - М.: Вища школа, 2001. - 248с.
|