Центральні кондиціонери

Центральні кондиціонери — це неавтономні кондиціонери, до яких підводяться мережі холодопостачаиня, теплопостачання, водо­постачання та електроенергія. Центральні кондиціонери широко ви­користовуються в комфортному та технологічному кондиціюванні і призначені для обслуговування одного великого чи кількох приміщень. Інколи кілька кондиціонерів працюють на одне велике, наприклад торговельну залу великої площі.

Сучасні центральні кондиціонери складаються з уніфікованих типових секцій (модулів) - технологічних, в яких здійснюються процеси обробки повітря (нагрівання, охолодження, очищення, осушення, зво­ложення, транспортування), та проміжних чи модулів обслуговування, через які обслуговують технологічні модулі та змішують і регулюють витрату повітря. Не дивлячись на те, що влаштування центрального кон­диціонера практично неможливе в існуючих будівлях і вимагає склад­них монтажно-будівельних робіт та прокладки повітропроводів, цен­тральний кондиціонер ефективно підтримує параметри (температуру, вологість та рухливість) повітря в приміщеннях. Дослідження фахівців показують, що центральні кондиціонери кращі за автономні і за якістю обробленого повітря, і за стабільністю дотримання параметрів внутрішнього повітря, і за собівартістю обробки повітря.

Центральний кондиціонер складається з окремих типових секцій, герметично з'єднаних між собою. Корпус виготовлений з алюмінієво­го каркасу, до якого прикріплені панелі, що складаються з двох оцин­кованих листів з теплоізоляційним матеріалом між ними. В секціях пе­редбачаються дверцята для обслуговування вузлів. Набір секцій за­лежить від вимог до параметрів обробленого повітря. Крім стандартних типових компоновок, існує можливість створення індивідуальної уні­кальної компоновки. Кількість секцій та їх розміри залежать від витрати повітря, яке обробляє кондиціонер.

Секція охолодження - водяний чи фреоновий теплообмінник, ви­готовлений з мідних трубок з алюмінієвими ребрами. Холодоносієм може бути вода, суміш води з гліколем, фреон. Холодоносій може надходити

від чиллера, артезіанської свердловини, градирні тощо. Колектори для води виконуються з оцинкованих труб, фреонові — з мідних. Патрубки колекторів виведені назовні секції. В секцію встановлюється піддон з неіржавіючої сталі з виведеним назовні патрубком. За секцією вста­новлюються ефективні сепаратори для уловлепня крапель. Швидкість руху повітря становить 2,5...5,0 м/с.

Секція нагрівання використовує електричні, водяні чи парові иа-грівачі. Водяні та парові нагрівачі конструктивно виконуються гак само, як і охолоджувачі.

Електричні нагрівачі виконуються у формі прямокутника з закріпле­ними в ньому електричними трубчастими нагрівачами (ТЕНами). Елементи нагрівача встановлюються вертикально, а контакти виведені на бокову стінку корпусу. Нагрівач об­ладнується термостатом безпеки, який обмежує температуру всередині системи і відключає нагрівачі тоді, коли припиняється подача повітря.

Секція зволоження - це форсуночна камера у випадку зволожен­ня водою чи секція {положення парою.

У форсуночній камері повіїря проходить через дощовий просіір дрібних крапель, які уїворююіься при розпиленні води з допомогою форсунок. Під час тепло- і масообмін) між водою та повітрям може здійснюватись цілий спектр процесів адіабатичне зволоження, зволоження при сталій температурі, охолодження зі сталим вологовміс-гом, політропічні процеси охолодження зі зволоженням та охолодження з осушенням. Найчастіше у форсупочних камерах підтримують процес адіабатичного зволоження.

Камера зрошення складається з корпуса, в якому встановлені труби з форсунками, піддон та насос. На вході в камеру та виході з неї встановлюють спеціальні сепаратори, які затримують краплі води. В сучасних кондиціонерах сепаратори виготовлені з пластику та нержа­віючої сталі. Розмір крапель залежить від діаметрів отвору у форсунці. Використовують форсунки дрібного, середнього та грубого розпилу. Вода стікає в піддон, в якому підтримується певний рівень води, що за­безпечує ефективну роботу насоса. Забір води з піддона здійснюється через спеціальний фільтр, який запобігає подачі забруднень до фор­сунок. Втрати води з обробленим повітрям компенсуються водою з во­допровідної мережі чи з свердловин. Можлива подача води у форсуночну камеру і в прямоточному режимі, коли вода з мережі подається в до фор­сунок, а з піддона відводиться в каналізацію.

До складу секції зволоження парою входять сепаратор пари, тер­модинамічний кондеисатовідводчик, фільтр та інжекційне сопло. Зволоження сухою перегрітою парою дозволяє легко і точно регулювати вологість повітря з мінімальними експлуатаційними витратами, пара не містить мінеральних часток і бактерій.

Секція фільтрування використовується для обробки повітря та захисту секцій кондиціонера від пилу. При потребі в компоповку кон­диціонера включають дві фільтрувальні секції. В секцію первинного фільтрування встановлюють сітчасті фільтри грубого очищення. Сітчасті фільтри виконують з тканини, укладеною зигзагом та армованою алюмінієвою сіткою. В секції вторинного фільтрування використовують фільтри більш тонкого очищення.

Секція шумопоглинання призначена для зниження рівня шуму, який створюється центральним кондиціонером. Всередині секції закрі­плені пластини з поглинаючого шум матеріалу, наприклад, мінеральної вати, підсиленої скловолокном.

Вентиляторна секція забирає повітря в центральний кондиціонер і подає його в приміщення. В кондиціонерах використовують відцен­трові вентилятори одностороннього чи двостороннього всмоктування низького та середнього тиску. Вентилятори характеризуються високим ККД і змінюють продуктивність зміною числа обертів. З'єднання вентилятора та двигуна здійснюється клиноремінною передачею. Вентилятор з двигуном розташований на загальній рамі всередині секції, утворюючи вептиляційну групу, яка монтується на амортиза­торах. Вентиляторна секція може бути проміжною або її напірний па­трубок є виходом з кондиціонера.

Приклад можливого компонування секцій центрального кондиціонера наведений на рис. 11.

Рис. 11. Схема компонування центрального кондиціонера:

1 - повітряний клапан; 2 - приймально-змішувальна секція; 3 – секція охолодження; 4 - проміжна камера; 5 – секція шумопоглинання; 6 – вентиляторна секція; 7 – секція нагрівання; 8 – секція фільтрування; 9 – гнучка вставка

Для економії тепла в кондиціонерах використовують утилізатори тепла. Тип утилізатора визначає і тип відповідної секції кондиціонера.

Регулювання кількості повітря, яке надходить в центральний кон­диціонер, здійснюється повітряними клапанами з електроприводом. Як правило, клапан має багато стулок, встановлених паралельно.

Центральні кондиціонери поділяють на прямоточні (з утилізацією тепла чи без) та рециркуляційні (з першою рециркуляцією, з другою ре­циркуляцією, з першою та другою рециркуляціями та з обвідним каналом поза камерою зрошення).

Прямоточні кондиціонери здійснюють обробку лише зовнішнього повітря, кондиціонери з рециркуляцією обробляють суміш зовнішнього та рециркуляційного повітря. Коли мова йде про першу рециркуляцію, то мають па увазі, що рециркуляційне повітря змішується із зовнішнім перед калорифером першого підігріву, що дає можливість зменшити витрати тепла на цей підігрів. Друга рециркуляція — це підмішування рециркуляційного повітря до обробленого перед калорифером другого підігріву, то дає змогу відмовитись від другого підігріву в теплий період року. В цей період доцільним може бути режим, при якому в камері зрошення обробляється не все повітря, а лише частина, що зменшує витрати на другий підігрів. Використання утилізації тепла та рециркуляції здешевлює обробку повітря в холодний період року.

Місцеві кондиціонери

За конструктивними особливостями усі місцеві (побутові) кондиціонери умовно можна розділити на два великих класи:

- моноблочні кондиціонери - складаються з одного блоку (віконні, мобільні і т.д.)
- спліт - системи - (від англійського 'split' - роздільний) складаються з декількох блоків.
У спліт-систем роздільними є: головний пристрій кондиціонера (внутрішній блок, що знаходиться усередині приміщення) і виконавчий блок з компресорною частиною (зовнішній блок, що знаходиться за межами приміщення).

Віконні кондиціонери (рис. 12). Віконним називають моноблочний кондиціонер, який встановлюють у віконному отворі або тонкій стіні. Порівняно зі спліт-системою віконний кондиціонер під час роботи має більше шуму та зменшує площу скління, оскільки жорстко прив’язаний до віконного отвору.

Завдяки відносно невеликій вартості, легкості монтажу, меншій кількості фреону в системі, віконні кондиціонери продовжують користуватися попитом. Для монтажу віконного кондиціонера не потрібно спе­ціальних навичок та інструментів, тому встановити його під силу навіть починаючому столяру.

Рис. 12. Віконний кондиціонер

До того ж, віконні конди­ціонери мають ще один плюс – більшість з них здійснюють част­кову витяжку повітря, яке про­ходить через апарат. В цьому ви­падку надходження свіжого повіт­ря в приміщення відбувається через щілини в дверях та вікнах. Якщо ви придбали віконний кондиціонер, необхідно пам’ятати, що:

Ø його небажано загороджувати щільними шторами чи жалюзі, адже тоді робота кондиціонера спря­мована не на приміщення, а у простір між вікном та шторами;

Ø обираючи віконний кондиціонер, необхідно пере­вірити, що його ширина менша за ширину стіни;

Ø якщо у проектованій будівлі встановлено вітражі або склопакети в рамках з ПВХ чи алюмінію, вартість монтажу кондиціонера дуже висока. До того ж, в цьому випадку кондиціонер не зможе працювати «на витяжку»;

Ø встановлюючи віконний кондиціонер, необхідно пам’ятати, що на відстані 1,5-2 м від нього у напрямку викидання холодного (нагрітого) повітря краще не сідати.

Підлогові та мобільні кондиціонери (рис. 13). Перший тип здійснює викидання нагрітого повітря через гофрований шланг у навколишнє середовище. Зазвичай шланг виводять у кватирку, відчинені двері чи вікно. Але через цю щілину легко надходить гаряче повітря з вулиці, тому є сенс зробити закритий заглушкою спеціальний отвір у віконній рамі або стіні, прибравши яку, можна вивести шланг, через котрий видаляється нагріте повітря. Взимку заглушки закривають і мобільний кондиціонер працює як звичайний тепловентилятор, якщо в ньому є функція нагріву.

Другий тип – мобільні спліт-системи, які мають як внутрішній, так і зовнішній блоки. Між собою вони пов’язані гнучким шлангом, в якому знаходяться фреонові трубки та електричний кабель. Робота такого кондиціонера майже не відрізняється від дії звичайної спліт-системи, за винятком того, що мобільний кондиціонер не потребує монтажу. Для його роботи необхідно винести за двері зовнішній блок, або вивісити його за вікно, закріпивши ременем.

Спліт-системи

Сьогодні в Україні кондиціонери типу спліт-системи одержали найбільш широке поширення. Відомо, що спліт-система складається з двох частин – зовнішній блок (вико­навчий) і внутрішній (головний). Завдяки цьому найбільш гучна і громіздка частина кондиціонера знаходиться поза приміщенням. У результаті такого конструктивного вико­нання внутрішній блок можна розмістити практично в будь-якому зручному місці. Зовнішній і внутрішній блоки кондиціонера з’єднані між собою електричним кабелем і мідними трубами, по яких циркулює холодоагент. Більшість сучасних спліт-систем мають різні додаткові функції, а саме: режим обігріву, яким зручно користуватися в міжсезоння (весна, осінь); режим осушення, при якому змінюється частота обертів вентилятора внутрішнього блоку, тим самим вибирається режим найбільшого конденсування вологи, що міститься в повітрі, на внутрішньому теплооб­міннику; режим вентиляції, коли повітря просто прокачується через фільтри тонкого і грубого очищення, встановлені у внутрішньому блоці кондиціонера для очищення повітря від пилу, тютюнового диму, пилка рослин та ін. Усі сучасні спліт-системи забезпечені пультом дистанційного керування (ПДУ) з рідкокристалічним дисплеєм. За його допомогою задаються: режим роботи кондиціонера, температура в приміщенні. Також із ПДУ можна встановити час включення чи відключення кондиціонера. Крім цього, ПДУ регулюються швидкість і напрямок потоку охолодженого повітря та інші параметри.

Спліт-системи розрізняють за конструктивним вико­нанням внутрішніх блоків. Вони поділяються таким чином:

Ø настінна спліт-система;

Ø мультіспліт-система;

Ø колонна спліт-система;

Ø касетні спліт-системи;

Ø спліт-системи, що розміщуються на підлозі чи під стелею;

Ø канальна спліт-система.

Настінні кондиціонери (рис. 14). Кондиціонери цього типу можна назвати «побутовими». Простота конструкції, монтажу, обслуговування та експлуатації сприяє популярності цих моделей. Їх встановлюють у жит­лових квартирах, невеликих офісних приміщеннях, окремих торгових точках та об’єктах побутового обслуговування. Такі кондиціонери складаються з блока, що кріпиться на даху або стіні з боку вулиці й одного або декількох (у випадку мультиспліт-системи) внутріш­ього блока, який монтується до стіни всередині приміщення, як правило, ближче до стелі.

Для сучасних спліт-систем харак­терні функції: режим нагрівання для весни, осені; режим сушіння; режим вентиляції (коли повітря перекачується через фільтри для очищення від пилу, тютюнового диму, пилку рослин тощо).

Управління здійснюється з пульта дистанційного керу­вання (ПДК). За його допомогою обирають режим роботи кон­диціонера. Також ПДК встановлює час вмикання або вимикання спліт-системи, регулює швидкість й напрямок потоку охолодженого повітря.

Мультиспліт-системи (рис. 15). Якщо з одним зовнішнім блоком працює одночасно декілька внутрішніх, такий кондиціонер називають мультиспліт-системою. Коли кількість внутрішніх блоків більше 6, а максимальна відстань між блоками досягає 100 м, такі системи називають муль­тизональними (зонально-модульними) або VRF-систе­мами.

Мультиспліт-системи доцільно використовувати у тому випадку, коли є необ­хідність кондиціювати декіль­ка сусідніх приміщень. А якщо необхідно створити комфорт в усій будівлі або на всьому поверсі, застосовують VRF-систему.

Використання мультиспліт-систем:

Ø можлива комбінація з 2...5 внутрішніх блоків різної потужності з одним зовнішнім блоком, що забез­печить економію простору, що займається, та знизить вартість усієї системи;

Ø кожний внутрішній блок має свій пульт керування й має можливість працювати в індивідуальному режимі: частина з них - в режимі охолодження, а частина – в режимі нагрівання. При цьому підключення внутрішніх блоків відбувається шляхом поетапного монтажу;

Ø у деяких мультиспліт-системах внутрішні блоки різних типів комбінуються: настінні, підлогові, касетні та ін;

Універсальні (підлогово-стеляні) спліт-системи (рис. 16). Унікальною особливістю кондиціонерів цієї серії є невелика товщина внутрішніх блоків. Існує два способи розташування – на стіні, близько до підлоги, й горизонтально, під стелею. Кожен з варіантів має свої пріоритети. Наприклад, при вертикальному встанов­ленні цей кондиціонер не зіпсує найвишуканіший інтер’єр. Під­логова спліт-система не ки­дається в очі. А якщо сховати її за меблями, то взагалі не по­мітна. Висота внутрішнього блока така, що він легко роз­міщується навіть під вікнами. В цьому випадку зовнішній блок вивішують з іншого боку стіни й всі комунікації мають міні­мальну довжину. Це дозволяє не штробити стіни й не облаштовувати декоративні короби, тобто втрати внут­рішнього простору будуть мінімальними навіть при встанов­ленні в повністю оздобленому приміщенні.

При розміщенні під стелею цей кондиціонер ідеальний для кімнат зі скляними й тонкими гіпсокартонними пере­городками. За відсутності підвісної стелі використовувати в таких приміщеннях інші види спліт-систем не завжди зручно.

Касетні кондиціонери (рис. 17). Касетний конди­ціонер ідеально підходить для приміщень з підвісною стелею. Він ефективно працює як у приміщеннях зі стандартною, так і з високою стелею до 3,8 м. Касетний кондиціонер самос­тійно обирає режим роботи охолодження або нагрівання. Охолоджене чи нагріте повітря подається в одному, двох, трьох або чотирьох напрямках. Зовніш­ній блок кондиціонера встанов­люють на зовнішній стіні, даху чи балконі.

Канальні кондиціонери (рис. 18). Популярність цього типу кондиціонера зумовлена можливістю повністю сховати внутрішній блок у будівельні конструкції й розташувати його на значній відстані від зони обслуговування, а також низь­кими показниками вартості.

Рис. 18. Схема канального кондиціонера:

1 – припливний канал; 2 - канал сіжого повітря; 3 - внутрішній блок; 4 – роздавальний канал

Перевага цих моделей в тому, що конструкція прак­тично повністю вмонто­вана у фальшстелю, займаючи увесь її вільний простір, тому абсо­лютно непомітна для при­сутніх у приміщенні. Не пору­шує інтер’єр, залишаючи зовні лише повітропоглинаючі та розподільні решітки.

Оброблене повітря рівномірно розповсюджується в об’ємі приміщення за рахунок відповідного розгалуження повітроводів, внаслідок отримується підвищена комфортність. Важливим пріоритетом канальних кондиціонерів є багато­зональність – за допомогою одного блока здійснюється кондиціювання повітря в декількох приміщеннях одночасно.

У стандартній комплектації канальні кондиціонери постачають з настінною панеллю керування, яка має удосконалену конструкцію та привабливий дизайн.

Для підтримки здорового мікроклімату канальні кон­диціонери забезпечені звичайним фільтром, але у випадках особливих вимог до якості очищення повітря у блок вмон­товують додатковий фільтр будь-якого типу. Канальні кондиціонери також оснащені системою низькотем­пера­турного приведення в дію для більш ефективної та довговічної експлуатації канального кондиціонера в умовах низьких температур, як для нагрівання, так і охолодження.

Канальні кондиціонери – ідеал для тотального температурного контролю в будинках, офісах й будь-яких промислових приміщеннях. Велика кількість сучасних офісів, магазинів, ресторанів обладнано системами каналь­ного кондиціювання повітря, що дозволяють точно регу­лювати температуру та забезпечують високий рівень комфорту й гігієни.

Для приміщень, в яких передбачена присутність великої кількості людей або робота різноманітної апаратури, існує спеціальна серія напівпромислових канальних конди­ціонерів, які можуть бути встановлені в приміщеннях навіть з невеликим міжстелевим простором.

Нагріте або охолоджене повітря подається в одному, двох, трьох або чотирьох напрямках. На зовнішній стіні, даху або балконі встановлюють зовнішній блок.

Підлогово-колонні спліт-системи (рис. 19). Колонні кондиціонери – це системи, що, як правило, мають велику потужність. Внутрішньою частиною цих приладів є колона. Ці кондиціонери зазвичай встановлюють у холах, торгівельних залах, конференц-залах й подібних приміщеннях великої площі. Підлогові кондиціонери колонного типу зручні у вико­ристанні, мають елегантний зовнішній вигляд й призначені для фешенебельних приміщень.

Кондиціонери цього типу отримали широку популярність серед користувачів завдяки вели­кому спектру типів та моделей. У кондиціонерах застосовуються новітні технології – автоматичне керування, нагрівання/охо­лоджен­ня, незалежне сушіння повітря, ізольована вентиляція, функції таймера та ін.

Конструкція спрямовую­чих заслінок дає змогу розподі­ляти потік повітря об’ємно по всьому приміщенню. Положення верти­кальних відображувачів вста­нов­люється автоматично. Розпо­діл потоку повітря досягає 15 метрів.

Залежно від форми й роз­міру приміщення, колонна сис­тема може бути встановлена як спліт-система канального типу, тобто розподіляти охолоджене або нагріте повітря по системі вентиляційних каналів. При цьому ефективність використання кондиціонера значно збільшується.

У цих моделях, як правило, широкоекранний рідинно-кришталевий екран на панелі кондиціонера, що доповнює експлуатаційні можливості.

Звертаючись до спеціалізованої кліматичної фірми, необхідно мати впевненість у тому, що її досвід роботи на ринку й кваліфікація персоналу дозволяє їй виконати роботу, яку ви їй довіряєте. Поцікавтесь, які саме послуги вам можуть запропонувати. Дізнайтесь про наявність ліцензії та сертифікатів, необхідних для виконання відповідних робіт, скільки часу знадобиться для виконання всього комплексу робіт з урахуванням монтажу обладнання.

Встановлення та демонтаж будь-якого обладнання передбачає виконання проектних робіт. Укладаючи угоду з фірмою на монтаж та обслуговування кондиціонера, зверніть увагу на те, щоб в тексті договору враховано всі послуги, а також терміни виконання робіт.

Гарантійне обслуговування надається виробником лише через уповноважені кліматичні компанії, які, як правило, є дистриб’юторами даної марки. Термін гарантії на конди­ціонерне обладнання зазвичай не перевищує одного року.

Сервісне обслуговування, що необхідне для забез­печення основних параметрів роботи кондиціонера, є запо­біж­ником передчасного виходу з ладу обладнання. Це комплекс робіт періодичного виконання, які потребують від персоналу кліматичних фірм високого рівня теоретичної підготовки й певних практичних навичок. Крім того, з причин досить високої вартості діагностичної апаратури, яка викорис­то­вується, сервісне обслуговування під силу лише серйозним спеціалізованим компаніям.

Тема 3. Системи водопостачання.

План

1. Призначення та види систем водопостачання.

2. Вимоги до якості води та джерела водопостачання.

3. Схеми та обладнання внутрішнього холодного водопостачання.

4. Схеми та конструктивні елементи внутрішнього гарячого водопостачання.