Призначення і види систем вентиляції

Вентиляцією (від лат. ventilatio - провітрювання) називають організований та регульо­ваний розрахунковий повітрообмін, який забезпечує видалення з приміщення забрудненого, надходження чистого повітря з метою створен­ня сприятливого для здоров’я людини повітряного сере­довища.

За способом переміщення повітря вентиляція поді­ляється на: природну, примусову і комбіновану.

Природна вентиляція виникає внаслідок теплового та вітрового напорів (поділяється на неорганізовану й організовану).Принцип дії – за рахунок різниці густини, тиску та температури внутрішнього і зовнішнього повітря. До пристроїв вентиляції з природною спонукою відносять вентканали в конструкціях будівлі, кватирки, фрамуги, вікна, двері, елементи зовнішніх огороджень.

При примусовій вентиляції повітрообмін здійснюється внаслідок різниці тисків, що створюється вентилятором.

Переваги:

v великий радіус дії;

v можливість зміни в широких межах обсягів приточного і видаляємого повітря;

v можливість очищення, підігріву приточного повіт­ря та очищення забрудненого повітря перед вики­дом його до атмосфери;

v незалежність роботи від метеорологічних умов.

Недоліки:

v значна вартість споруд та їх експлуатація;

v підвищений шум та вібрація.

При комбінованій забезпечується поєднання природної і примусової вентиляції.

В громадських будівлях найбільшого використання набула система примусової вентиляції.

Класифікація систем примусової сигналізації