Помилки правозастосування: види, причини, шляхи усунення

Незважаючи на правильне, в цілому, застосування право­вих норм, правоохоронні органи та інші суб'єкти цієї діяль­ності допускають помилки. Помилки являють собою резуль­тат неправильних дій, які не досягають поставлених цілей. Вони пов'язані з неточністю дій, неадекватністю мислення і виражаються в порушенні норм права. Помилки ведуть до порушення істинності індивідуальних актів застосування права, до порушення законності.

Помилки в процесі застосування правових норм часто виникають в результаті неправильної владної діяльності пра­воохоронних органів, органів влади і управління. Вони вини­кають від невміння здійснювати свої службові повноваження (функції). Невміння реалізувати владну діяльність відрізняєть­ся від помилок, які допускаються суб'єктами, що вміють зас­тосовувати норми права. Невміння пов'язане з відсутністю спец­іальної підготовки, освіти, навиків практичної діяльності і т.п. Помилка в правозастосувальній діяльності має най­частіше прихований (таємний) характер. З однієї сторонни вона обумовлена добросовісною оманою суб'єкта правозастосувальної діяльності, який не передбачає і не бажає допустити її. З іншої сорони навмисне, неправильне за­ стосування права і правова аргументація такої діяльності з метою приховати помилку повинні розцінюватись як службове правопорушення, яке відрізняється від помилки направленістю свідомості, мотивів, форм вини. Приховані або невстановлені помилки до певного часу мають латент­ ний характер і не реєструються статистикою.

Характерна риса таких помилок полягає в тому, що її констатація, юридичне визнання відноситься до компетенції суб'єкту, який приймав рішення, або вищестоящого суб'єкту, який має контрольнонаглядові повноваження. Такі помилки мо­жуть бути оскаржені, опротестовані і переглянуті компетент­ними органами.

Таким чином, правозастосувальна помилка — це проти­правний юридичний факт, скоєний суб'єктом правозастосу­вання в результаті неуважності чи необережності, має, як правило, випадковий і неусвідомлений характер в період прий­няття рішень.