Методи оцінки рівня якості харчових продуктів

При оцінці якості продукції встановлюють рівень її якості, який являє собою відносну характеристику, яка основана на порівнянні значень показників якості продукції, яку оцінюють з базовими значеннями відповідних показників. В залежності від кількості показників за якими приймаються рішення про якість продукції застосовують диференційний, комплексний та змішаний методи.

При диференційному методі якість продукції оцінюють порівнянням показників якості даного зразка з одиничним показником еталону - зразка. При цьому визначають чи досягнутий рівень базового зразка в цілому, за якими показниками він досягнутий, які показники суттєво відрізняються від базових. Відносні показники (Q_i) при оцінці рівня якості продукції диференційним методом вираховуємо за формулою:

де Р_досл - значення показника продукту, який оцінюють;

Р_конк - значення показника базового продукту-еталону;

і - число показників.

Рівень якості продукту можна визнати задовільним, якщо відносні показники більше або дорівнюють одиниці.

Комплексний метод оснований на співставленні узагальнюючих показників якості, що оцінюють та базових зразків. Узагальнюючий показник якості представляє собою суму одиничних показників. Він може бути виражений через головний показник якості, який відображає основне призначення товару, середньо зважений показник якості або інтегральний показник якості.

Комплексну оцінку з використанням головного споживчого показника якості використовують в тих випадках, коли встановлена залежність значення цього показника від значення початкових показників, що характеризують технічний рівень даного товару. Головним показником якості товарів можуть служити наприклад, пилопоглинаючі здібності пилососу.

Окремі властивості, що складають якість різних товарів, мають не однакову значимість. Наприклад, для музичних інструментів найбільш важливими є акустичні властивості; для виноградних вин – “букет” – комплекс смакових та ароматичних властивостей. Тому при комплексному методі оцінки рівня якості виробів використовують, як правило, зважені одиничні показники якості, тобто показники з урахуванням їх важливості (коефіцієнт вагомості).

Комплексну оцінку з використанням інтегрального показника якості товару використовують широко. Інтегральний показник характеризує відношення сумарного корисного ефекту від експлуатації чи споживання товару до сумарних витрат на його виготовлення та експлуатацію чи споживання. Вказаний показник визначають за формулою:

де m_i - коефіцієнт вагомості для і-го показника якості;

Q_i - відносний показник якості продукції (бал).

Змішаний метод оцінки рівня якості продукції являє собою об'єднання диференційного та комплексного методів. В цьому випадку одні показники якості (наприклад, хімічні та технологічні) оцінюють диференційно, а інші (наприклад, органолептичні) - комплексно. Даний метод доцільно застосовувати в тих випадках коли з одного боку сума одиничних показників якості достатньо широка і аналіз значень кожного показника диференційним методом не дає змоги зробити загальні висновки, а з іншого – сумарний показник якості в комплексному методі не в повній мірі враховує всі властивості товарів і не дає можливості оцінити певні групи цих властивостей.

При змішаному методі оцінки рівня якості товару спочатку об’єднують одиничні показники рівня якості по групам властивостей (призначення, естетичні, ергономічні і інші) і для кожної групи розраховують груповий комплексний показник, а потім групові показники оцінюють диференційним методом. На основі отриманих результатів по окремим групам властивостей судять про якість виробу.

При змішаному методі узагальнюючий показник якості не визначають.

Використовуючи цей метод, можна судити, по якій групі показників та наскільки якість продукту, який оцінюють краще або гірше стандартного зразка.