Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Сутність стратегічного управління
У науковій і методичній літературі представлена велика кількість варіантів визначень стратегічного управління, які акцентують увагу на тих або інших аспектах цього складного управлінського процесу. Проте всі вони зводяться до одного з трьох підходів (або їх комбінації):
• аналіз оточення, що акцентує увагу на параметрах організаційного оточення;
• цілі і засоби, що ґрунтуються на визначенні довгострокових цілей організації і шляхів їх досягнення;
• дієвий підхід, що ставить основною задачею діяльність по реалізації стратегії.
Трактування суті поняття «стратегічний менеджмент», що відображають різні підходи до його розуміння, представлені в таблиці. 1.2.
Таблиця 1.2 - Визначення стратегічного менеджменту (управління)
| Визначення | Підхід | Автор |
| Стратегічний менеджмент - процес ухвалення рішень, який об'єднує внутрішні організаційні можливості з погрозами і сприятливими можливостями, що надаються зовнішнім середовищем | Аналіз оточення | А. Роуз |
| Стратегічний менеджмент - процес визначення і встановлення зв'язку організації з її оточенням, який полягає в реалізації вибраних цілей і в спробах досягти бажаного стану взаємин з цим оточенням за допомогою розподілу ресурсів, що дозволяє ефективно і результативно діяти організації і її підрозділам | Аналіз оточення | Д. Шендел, і К. Хаттен |
| Стратегічний менеджмент — це «напрям в теорії ухвалення рішень, який націлений на розвиток ефективної стратегії (або стратегій) для сприяння досягнення корпоративних цілей» | Цілі і засоби | У. Глук і Л. Джаух |
| Стратегічний менеджмент - «план управління фірмою, направлений на зміцнення її позицій, задоволення споживачів і досягнення поставлених цілей» | Цілі і засоби | А. Томпсон і А. Стрікленд |
| Стратегічний менеджмент - набір рішень і дій з формулювання і виконання стратегій, розроблених для того, щоб досягти цілей організації | Цілі і засоби | Дж. Пірс і Р. Робертсон |
| Стратегічний менеджмент є наступною послідовністю дій: • аналіз поточного положення організації в конкурентному середовищі; • вибір, який передбачає розробку і оцінку альтернатив стратегічного напряму діяльності організації; • процес реалізації, здійснення вибраної стратегії | Дієвий підхід | Г. Джонсон і К. Скулз |
Продовження табл. 1.2.
| Стратегічне управління — це таке управління організацією, яке спирається на людський потенціал як на основу організації, орієнтує виробничу діяльність на запити споживачів, здійснює гнучке регулювання і своєчасні зміни в організації, що відповідають викличу з боку оточення і що дозволяють добиватися конкурентних переваг, що в результаті дозволяє організації виживати і досягати своєї мети в довгостроковій перспективі | Об'єднання двох підходів «мети і засобу» і «дієвого підходу» | О.С. Віханський |
| Стратегічний менеджмент розглядається "як процес визначення і встановлення зв'язку організації з її оточенням, яке полягає в реалізації вибраних цілей і в спробах досягти бажаного стану взаємин з оточенням за допомогою розподілу ресурсів, що дозволяє ефективно і результативно діяти організації і її підрозділам" | Комплексний – три підходи | Шендел Хаттен (Schendel і hatten, р.5). |
| "Стратегічне управління - це процес управління з метою здійснення місії організації за допомогою управління взаємодією організації з її оточенням" | Аналіз оточення + цілі і засоби | По Хиггенсу, (Higgens, р.3), |
З врахуванням узагальнення розглянутих трактувань стратегічного управління і його особливостей якнайповніше відповідно до сучасного розуміння стратегічне управління визначається таким чином.
Стратегічне управління - це управління підприємством, яке спирається на людський потенціал, орієнтує виробничу діяльність на запити споживачів, здійснює гнучке регулювання і своєчасні зміни, які відповідають виклику з боку оточення і дозволяють добиватися конкурентних переваг, що в результаті забезпечує стабільне функціонування і розвиток підприємства, досягнення його цілей в довгостроковій перспективі.
Глибше розуміння природи і цілей стратегічного менеджменту можна отримати при порівнянні його з оперативним менеджментом. Таке порівняння може здійснюватися по наступних параметрах: організаційний рівень розробки і ухвалення рішень; безперервність процесу планування і реалізації планів; переважання «жорстких» або «м'яких» проблем і рішень; кількість альтернатив рішення, що мають місце; об'єм і тип необхідної управлінської інформації; горизонт планування, здійснення і контролю управлінських дій; пріоритетність рішень; ступінь деталізації розробок; точність контролю і оцінки; пріоритетність інтересів учасників процесу ухвалення рішень; відношення до ризику, міра ризику і наслідку реалізації ризикових рішень.
Порівняння параметрів стратегічного і оперативного управління представлені в таблиці. 1.3.
Таблиця 1.3 - Зіставлення стратегічного і оперативного управління
| Критерії порівняння | Оперативне управління | Стратегічне управління |
| Місія, призначення | Підприємство існує для виробництва товарів і послуг з метою здобуття доходу від їх реалізації | Виживання підприємства в довгостроковій перспективі за допомогою встановлення динамічного балансу з оточенням |
| Переважна концентрація уваги менеджменту | Орієнтація на потенціал підприємства, пошук шляхів ефективнішого використання ресурсів | Орієнтація на потреби і виклики зовнішнього середовища, пошук нових можливостей в конкурентній боротьбі, відстеження і адаптація до змін в оточенні |
| Чинник часу | Орієнтація на коротко- та середньострокову перспективу | Орієнтація на довгострокову перспективу |
| Основи системи управління | Функції і організаційні структури, процедури, техніка і технологія | Люди, системи інформаційного забезпечення, ринок |
| Управління персоналом | Погляд на працівників як на ресурс підприємства, як на виконавців окремих робіт і функцій | Погляд на працівників як на основу підприємства, його головну цінність і джерело благополуччя |
| Оцінка ефективності | Ефективність діяльності і управління визначається як категорія, що відображає прибутковість і раціональність використання виробничого потенціалу | Ефективність діяльності і управління підприємством виражається в тому, наскільки своєчасно і точно воно в змозі реагувати на нові запити з боку ринку і змінюватися залежно від зміни оточення |
| Рівень ухвалення рішень | Рішення носять оперативний характер і приймаються на всіх рівнях управління | Стратегічні рішення розробляються і контролюються на верхньому рівні управління. Нижчі рівні виконують функції постачальників інформації для стратегічного управління. |
Продовження табл. 1.3
| Рівень невизначеності | Низький – обумовлений маленьким горизонтом планерування і порівняльною стійкістю процесів | Високий - невизначеність породжують як процеси поза підприємством, так і усередині нього |
| Обсяг і якість інформації | Процеси збору інформації значною мірою формалізовані, джерела її стабільні і знаходяться усередині підприємства, якість і достовірність інформації можна проконтролювати | Необхідний великий обсяг інформації, що отримується з різних джерел і про найрізноманітніші процеси як в зовнішньому оточенні підприємства, так і у внутрішньому. Важко визначитися в зборі даних, особливо якщо на їх основі робляться екстраполяції майбутніх тенденцій розвитку чинників і процесів, часто тут вирішальними чинниками є інтуїція і досвід |
| Міра складності | Не висока - менеджери мають справу або з добре структурованими, «жорсткими» проблемами, вирішення яких запрограмовані, або з «м'якими» рішеннями, але з невисоким ризиком серйозного збитку при помилці | Підвищена – необхідно формування та оцінки максимально можливої кількості альтернатив. Ця процедура знижує міру ризику помилки планування, яка може коштувати дорого. Проте, чим більше альтернатив, тим більше потрібно прикласти зусиль і часу для їх оцінки |
| Часові горизонти планування і управління | До 1 року | Тривалі часові проміжки, зазвичай три і більше років |
Наведене порівняння свідчить про підвищену складність стратегічного управління, наявність суттєвих ризиків, обмеженість інформації, що обумовлює використання науково-обґрунтованої технології та специфічних методів, а також розуміння сутності основних його елементів.
Date: 2016-05-25; view: 495; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА... |