роль держави у забезпеченні ефективної трансформації продуктивних сил на принципах інформаційної економіки

Визначальними економічними функціями сучасної держави у розвинених капіталістичних країнах є:

— забезпечення розвитку основних галузей національного господарства на основі новітніх технологій;

— створення та розвиток інтелектуальної інфраструктури, а також механізмів просування новітніх технологій на ринок в основні галузі національного господарства;

— соціальна орієнтація розвитку національної економічної та господарської системи, що сприяє реалізації принципів не лише ринкової, а й соціальної справедливості у суспільстві;

— сприяння адаптації та розвитку національної економіки у глобалізованому економічному, політичному, інформаційному та соціальному просторі (полі).

Успішна реалізація цих функцій вимагає:

1. по-перше, концентрації об'єктів державної власності у таких стратегічних секторах економіки, як освіта, наука, прикладне науково-дослідне виробництво;

2. по-друге, забезпечення можливості активно впливати на процеси перерозподілу ВВП, національного доходу;

3. по-третє, наявності у держави чіткого уявлення про пріоритетні стратегічні цілі та механізми використання бюджетних коштів;

4. по-четверте — формування ефективної концепції і моделі взаємодії держави та бізнесу, приватного капіталу в напрямі спільного розв'язання поставлених часом перед національною економікою завдань.

Отже, державна політика сприяння інтелектуалізації праці, формуванню високотехнологічної структури виробництва в основних секторах і галузях народного господарства, насамперед, повинна забезпечити правове поле такої спрямованості розвитку. Зокрема для України це означає:

1. нагальне прийняття ключових законів, що визначають єдині правила гри у сфері високих технологій — Закону України про інтелектуальну власність і Закону про трансфер технологій, який би регулював експорт — імпорт технологій з позицій забезпечення конкурентоспроможності національної економіки, а також умови передавання розроблених за рахунок бюджетних коштів нових технологій приватному капіталу;

2. за допомогою податкової та бюджетної політики забезпечення державного стимулювання науково-дослідних і конструкторських робіт на макрорівні та на рівні окремих інноваційно спрямованих фірм і корпорацій, технопарків.

Стимулювання повинно мати системний і довгостроковий характер, охоплюючи такі нерозв'язані проблеми, як значне збільшення частки найманої праці у доходах при розподілі ВВП, створення умов для якісного відтворення та розвитку робочої сили (освіта, охорона здоров'я, спосіб життя), динамічне нарощування інвестицій у науково-дослідний та освітянський сектори економіки.

3. оскільки приватний капітал в Україні поки що не орієнтований на інноваційні чинники зростання та на посилення соціальної відповідальності бізнесу, роль головного координатора процесів, що забезпечать інноваційну спрямованість національної економіки, зростання рівня її соціалізації через розвиток людського, інтелектуального та соціального капіталу, повинна взяти на себе державна влада усіх рівнів. Її економічна політика у цьому напрямі повинна мати безумовно й виключно пріоритетний характер. Подібний підхід приведе до позитивних якісних змін у механізмах формування нової економічної системи.