Послідовність виконання роботи

1. Студент перед початком лабораторної роботи ознайомлюється з те­мою, метою і теоретичними відомостями до лабораторної роботи, пише коротку підготовку, яка включає перелік характеристик телефонного наван­таження, а також потоків телефонних викликів.

2. Кожен студент отримує індивідуальне завдання, яке містить:

Tm – сумарний час моделювання, виражений в годинах;

t – інтервал спостереження, с, – проміжок часу, на які розбивається Tm і визначається імовірність надходження викликів на цьому проміжку;

N – кількість джерел викликів.

3. Виконати програму ОК_lab1.exe, в основному діалоговому вікні якої виб­рати пункт 2 – «дослідження телефонного навантаження».

У діалоговому вік­ні ввести вихідні дані згідно з своїм варіантом і натиснути кнопку «Starting …».

4. Після закінчення моделювання на екрані отримали такі результати:

а) Розподіл Пуассона – теоретичний розподіл, побудований за формулою

,

де λ – інтенсивність надходження викликів (параметр потоку) від N абонентів протягом години,

t – інтервал спостереження, заданий вихідними даними варіанта,

p_i(t) – імовірність надходження викликів на проміжку часу t.

b) Згенерований розподіл потоку телефонних викликів – отриманий прак­тичний розподіл імовірності надходження викликів в результаті моделювання.

Результати а) та б) отримані для однакових параметрів λ, t, N і показані на рис. 1:

розподіл Пуассона – жовта крива,

згенерований розподіл – зелена крива.

c) Розподіл тривалості викликів, показаний також на рис. 2 – червона крива.

Результати 1, 2, 3 – це послідовності кількості викликів на інтервалі t, а також моменти надходження викликів m_i і тривалості викликів T_i відповідно.

На рис. 3 показано часову діаграму інтенсивностей навантаження на про­міжках t для всього періоду моделювання, які також наведені результатом 4.

5. Зобразити рис. 1 в звіті до лабораторної роботи, порівняти теоре­тич­ний і отриманий розподіли.

Зобразити рис. 2 і зробити висновок про залеж­ність імовірності виникнення від величини тривалості виклику.

6. Знайти:

- інтенсивність надходження викликів λ, яку шукаємо за формулою

, викликів/годину;

де в чисельнику – сумарна кількість викликів, що надійшли на вхід системи масового обслуговування протягом часу моделювання T_m (сума послідовності 1).

- середню кількість викликів від одного абонента за одиницю часу:

;

- середню тривалість виклику

де – сумарна кількість викликів, що надійшли в систему,

T_i – тривалість кожного виклику.

7. Знайти середню інтенсивність навантаження, що створюється N абонентами:

.

8. Знайти середню інтенсивність навантаження від одного абонента, як:

.

9. Для результату 4 (часова діаграма рис. 3) розробити алгоритм (набір формул, блок-схему чи програму однією з мов програмування), який дозволяє знайти сумарну інтенсивність навантаження за годину (сума інтенсивностей навантаження всіх проміжків, що входять у годину) для всього періоду моделювання T_m , графічно подати отриманий результат і знайти годину найбільшого навантаження, вказавши її початок і кінець в секундах.

10. Зробити загальні висновки до лабораторної роботи.

Контрольні запитання

Що таке потік телефонних викликів?

Якими характеристиками можна описати потік телефонних викликів.

Що таке одне годино-зайняття?

Що таке інтенсивність навантаження і в чому її вимірюють?

Як зміниться інтенсивність навантаження, якщо зменшити середню тривалість одного виклику?

Від яких величин залежить інтенсивність надходження викликів λ?

Які ви знаєте види навантаження?

Що таке обслужене навантаження?

Що таке година найбільшого навантаження?

Варіанти індивідуального завдання до лабораторної роботи № 2:

V – номер варіанта;

Tm, год. – сумарний час моделювання;

t, с – інтервал спостереження;

N – кількість джерел викликів