Опосередковані інструменти грошово-кредитної політики

Прямі інструменти монетарної політики традиційно використовуються в країнах, що розвиваються, а інструменти непрямого регулювання – в розвинутих країнах світу.

До непрямих інструментів монетарної політики належать:

- операції на відкритому ринку цінних паперів;

- зміна облікової процентної ставки;

- зміна вимог до рівня обов’язкових резервів депозитних інститутів.

Вибір та поєднання грошово-кредитних інструментів залежить від завдань, які поставлені перед Національним банком України на тому чи іншому етапі соціально-економічного розвитку національної економіки.

Операції на відкритому ринку – це купівля центральним банком державних цінних паперів на фінансових ринках і продаж їх комерційним банкам, фірмам та населенню, спрямовані на зміну розміру або структури резервів комерційних банків і, таким чином, на регулювання пропозиції грошей.

Операції центрального банку на відкритому ринку прямо впливають на обсяг грошової бази, оскільки змінюють обсяг банківських резервів. Купівля цінних паперів збільшує пропозицію грошей за рахунок збільшення резервів комерційних банків.

Форми:

Кредитна експансія – купівля цінних паперів та збільшення пропозиції грошей

Кредитна рестрикція – продаж цінних паперів та зменшення пропозиції грошей задля запобігання економічної кризи та зниження інфляції

Центральні банки застосовують два типи операцій на відкритому ринку: активні (динамічні) і захисні.

Активні операції мають на меті збільшення чи зменшення величини банківських резервів. Центральні банки здійснюють активні операції на відкритому ринку шляхом прямої купівлі чи продажу цінних паперів.

Захисні операції слугують для збереження поточного рівня банківських резервів на незмінному рівні. Завдяки захисним операціям центральні банки мають можливість нейтралізувати вплив на банківські резерви різних сторонніх факторів — передбачуваних і непередбачуваних.