Протідія легалізації коштів, одержаних злочин шляхом. Система фінансового моніторингу в Україні

З метою імплементації Україною оновлених рекомендацій FATF Верховною Радою України від 14 жовтня 2014 прийнято Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення", який спрямований на захист прав і законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення, а також формування бази даних для надання уповноваженим органам державної влади та компетентним органам іноземних держав можливості проявляти і розслідувати злочини, пов'язані з відмиванням грошей та іншими незаконними фінансовими операціями. Кабінетом Міністрів України разом з Національним банком щорічно схвалюється план заходів щодо запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення, яким визначаються заходи, спрямовані на забезпечення ефективного функціонування національної системи протидії відмиванню (легалізації) коштів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення, а також впровадження в національне законодавство Рекомендацій FATF.

Цей план передбачає також заходи, спрямовані на запобігання виникненню умов для легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, мінімізацію ризиків фінансової системи з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, підвищення ефективності діяльності правоохоронних та інших уповноважених органів державної влади та розвиток міжнародного співробітництва. Метою цієї стратегії є законодавче, організаційне та інституційне вдосконалення і забезпечення стабільного функціонування національної системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення. Для досягнення зазначеної мети необхідно вжити таких заходів: - забезпечення утвердження України статусу надійного партнера міжнародної спільноти у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення шляхом: - приведення національного законодавства у відповідність з вимогами міжнародних стандартів; - Декриміналізація і детінізації економічних відносин;

- Принциповою, послідовної та ефективної боротьби з тероризмом та його фінансуванням; - Послідовною і ефективної боротьби з корупцією; - Підвищення рівня інвестиційної привабливості національної економіки для іноземних інвесторів; - Формування позитивного міжнародного іміджу України.

Очікувані результати. Реалізація цієї Стратегії дозволить забезпечити:

- Системну реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення відповідно до світових стандартів; - Гармонізацію національної системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення з міжнародними стандартами;

-зниження рівня корупційних проявів; - Дієва співпраця і постійний інформаційний обмін з органами виконавчої влади, іншими державними органами - суб'єктами державного фінансового моніторингу, а також компетентними органами іноземних держав і міжнародними організаціями в зазначеній сфері; - Підвищення кваліфікації спеціалістів органів державної влади з питань фінансового моніторингу та працівників суб'єктів первинного фінансового моніторингу;

- Прозоре і ефективне використання коштів державного бюджету;

- Стимулювання припливу іноземних інвестицій в національну економіку;

- Наповнення дохідної частини державного бюджету; - Сприяння лібералізації ЄС візового режиму для громадян України. Реалізація Стратегії сприятиме розвитку України як демократичної, правової держави, а також забезпечення захисту її національних інтересів, вдосконалення соціально-економічних відносин і формування основ громадянського суспільства.

Система та суб'єкти фінансового моніторингу 1. Система фінансового моніторингу складається з первинного і державного рівнів. 2. Суб'єктами первинного фінансового моніторингу є: 1) банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи; 2) платіжні організації, учасники або члени платіжних систем; 3) товарні та інші біржі, які проводять фінансові операції з товарами; 4) професійні учасники фондового ринку (ринку цінних паперів); 5) оператори поштового зв'язку, інші установи, які проводять фінансові операції з переказу коштів; 6) філії або представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України; 7) спеціально визначені суб'єкти первинного фінансового моніторингу: а) суб'єкти підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна; б) суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них; в) суб'єкти господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронне (віртуальне) казино; г) нотаріуси, адвокати, адвокатські бюро і об'єднання, аудитори, аудиторські фірми, суб'єкти господарювання, які надають послуги з бухгалтерського обліку, суб'єкти господарювання, які надають юридичні послуги (за винятком осіб, які надають послуги у рамках трудових правовідносин); 8) інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги. 3. Суб'єктами державного фінансового моніторингу Національний банк України, центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, Міністерство юстиції України, центральні органи виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері надання послуг поштового зв'язку, в сфері економічного розвитку, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, спеціально уповноважений орган.

1) державний фінансовий моніторинг - сукупність заходів, що здійснюються суб'єктами державного фінансового моніторингу і спрямовуються на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення:

державний фінансовий моніторинг, який проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення. 31) первинний фінансовий моніторинг - сукупність заходів, що здійснюються суб'єктами первинного фінансового моніторингу та спрямовані на виконання вимог цього Закону, нормативно-правових актів суб'єктів державного фінансового моніторингу, які включають, зокрема, проведення обов'язкового і внутрішнього фінансового моніторингу.