Кримінологічна характеристика та попередження загальнокримінальної корисливої ​​злочинності

Отже, загальнокримінальні корисливі злочини проти приватної власності - це дії, спрямовані на незаконне заволодіння цією власністю ненасильницьким шляхом (крадіжка, шахрайство, грабіж без насильства, вимагання без насильстві).

Необхідно розрізняти загальнокримінальні корисливі злочинність і економічну злочинність. Хоча обидві вони є видами індивідуальної правосвідомості, але загальнокримінальні корисливі злочинність становлять так звані примітивні форми вилучення майна, які не пов'язані з посяганням на економічну систему держави або його складові і не вимагають вчинення злочину спеціальним суб'єктом. Слід також розрізняти загальнокримінальні корисливі злочинність і корисливо-насильницької злочинності, яка також відноситься до загальнокримінальних діянь: для корисливо-насильницької злочинності характерний насильницький спосіб заволодіння майном потерпілих, тобто допоміжну функцію виконують агресивні спонукання. Однак деякі кримінологи все ж в загально кримінальної корисливої ​​злочинності відносять також і корисливо-насильницькі.

Загальнокримінальних корислива злочинність складається з злочинів, передбачених ст. ст. 185 (крадіжка), ч. 1 ст. 186 (ненасильницький грабіж), 190 (шахрайство), 289 (незаконне заволодіння транспортним засобом) КК України та т.п.. До ядра цього виду злочинності відносяться такі злочини як крадіжки, ненасильницькі (прості) грабежі, шахрайства. Зокрема, на крадіжки доводиться до 1/3 всіх зареєстрованих в Україні злочинів (при цьому на квартирні крадіжки доводиться до 22% всіх зареєстрованих крадіжок).

Істотні ознаки загальнокримінальних корисливих злочинів наступні:

- Корисливі злочини - це завжди посягання на чуже майно. Загальнокримінальні корисливі злочини включають посягання переважно на чуже майно, в тому числі і гроші, цінні папери та інші предмети власності. Посягання може бути пов'язано з вимогою передачі права на майно;

- Корислива мета - протиправне безоплатне вилучення або повернення чужого майна на користь винного;

- Корисливе посягання відбувається поза господарською діяльністю або без використання винним свого становища в сфері виробництва, розподілу і обігу матеріальних цінностей.

Вирішальну роль в зниженні кількості корисливих злочинів повинні грати загальносоціальні заходи, спрямовані на поліпшення соціально-економічного становища в країні, а також заходи виховного, правового та організаційного характеру.

До загальносоціальних заходів попередження корисливих злочинів належать:

- Правова пропаганда діяльності правоохоронних органів, засобів і способів самозахисту населення;

- Розробка заходів щодо підвищення рівня матеріальної бази сирітських і соціально-реабілітаційних установ;

- Забезпечення житлових і побутових умов багатодітних і малозабезпечених сімей;

- Створення спеціальних служб для дітей, що залишилися без засобів існування;

- Розробка і реалізація заходів щодо забезпечення соціальної зайнятості підлітків та молоді, безробітних і бездомних, біженців і переселенців, раніше судимих ​​і інших осіб, позбавлених постійних доходів і джерел існування;

- Створення центрів реабілітації осіб, які займаються бродяжництвом та жебрацтвом;

- Здійснення заходів щодо розвитку мережі установ соціальної допомоги особам, які опинилися без певного місця проживання і занять і т.п.

58. Кримінологічна характеристика економічної злочинності.

Запобігання злочинам у сфері економіки являє собою узгоджену систему заходів політичного, економічного, соціального, організаційно-правового характеру, спрямованих на усунення передумов цих протиправних дій. Їх здійснення сприятиме економічному розвитку, підвищенню добробуту населення, а відтак і загальному соціальному прогресу.

Традиційно заходи запобігання злочинності поділяють на два види: загальносоціальні та спеціально-кримінологічні.

До загальносоціальних заходів запобігання злочинам у сфері економіки належать такі: подолання бідності та безробіття населення країни; зменшення 20-кратного розриву між рівнем життя багатих та бідних; забезпечення вільного доступу громадян до приватизації, підприємництва; зменшення податкового навантаження на суб’єктів підприємництва; протидія монополізації економіки, поширення конкурентних засад щодо діяльності її суб’єктів; поширення державного кредитування малого й середнього бізнесу; залучення вітчизняних та закордонних інвестицій у країну; нормотворчість, яка стимулює розвиток підприємництва; забезпечення ефективного контролю державних рішень «четвертою владою» — пресою; забезпечення видатків на наукові дослідження тіньової економіки та розроблення заходів протидії щодо неї; забезпечення кримінологічної експертизи нормативних актів у сфері підприємництва; виховання належної правосвідомості громадян, особливо — молодшої частини населення, формування так званого «середнього класу».