Поняття і кримінальна характеристика особистості злочинця

Особистість злочинця завжди була однією з центральних проблем усіх наук кримінального профілю й у першу чергу кримінології.

В цілому - це являє собою джерело злочинної поведінки, його суб'єктивну причину, визначає необхідність вивчення всієї сукупності соціологічних, психологічних, правових, медичних (у першу чергу, психіатричних) і інших аспектів особистості злочинця.

Особистість особи, яка вчинила злочин - сукупність негативних, криміногенних якостей особистості, які зумовили (або могли обумовити) вчинення особою злочину.

У наведеному визначенні відображено органічний зв'язок між загальним, соціологічним і кримінально-правовим змістом поняття особистості злочинця: негативні соціальні та психічні властивості складуть характеристику злочинця тільки тоді, коли і скільки ці якості проявляться в факт скоєння злочину.

Таким чином, про особу злочинця можна говорити лише стосовно як до суб'єкта злочину, тобто особи, вже вчинила злочин.

Особистість злочинця відрізняється від законослухняною особистості суспільною небезпекою. Остання являє собою систему властивостей особистості у вигляді криміногенних інтересів і мотивації, які породили відповідне злочинну поведінку.

Особистість злочинця має часові межі: з моменту вчинення злочину, посвідченого судом, і до кримінального покарання, а не до моменту констатації виправлення.

У кримінальному праві багато обставин, що характеризують особу (вік, осудність, пройшла судимість, службове становище і т.д.) зводяться законодавцем в ранг злочину. Особистість злочинця по конкретною справою - відправний момент при вирішенні питання про ступінь провини та індивідуалізації відповідальності і покарання, більшість що пом'якшують і обтяжують відповідальність обставин, призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, застосування умовного засудження, визнання особи особливо небезпечним рецидивістом.

У процесуальному відношенні дані про особу злочинця мають важливе значення для визначення напрямку розслідування, побудови і перевірки слідчих версій, для вибору запобіжного заходу, тактики проведення окремих слідчих дій, для з'ясування причин і умов вчинення злочинів.