Дискусія про співвідношення природного і соціального в структурі особи злочинця

Питання про співвідношення соціального і біологічного в особистості злочинця дискутується протягом усього розвитку науки кримінології. Вирішення цього питання полягає у визначенні, що саме впливає на злочинну поведінку особи - якості, які були придбані особою протягом життя або які вона успадкувала.Це питання для кримінології має принципове значення, оскільки від його вирішення залежать рекомендації щодо обрання шляхів і засобів впливу на злочинність. Злочинець, як і будь-який інший чоловік, є істотою, в якій поєднуються певним чином і біологічне, і соціальне начало.

Для кримінології надзвичайно важливою є проблема визначення ролі кожного з цих почав соціального і біологічного начала людини в народженні злочинності. Це має значення для розробки засобів протидії злочінності.Існуе три підходи до вирішення проблеми співвідношення соціального і біологічного в механізмі породження злочинності: 1) соціологічний 2) біологічний 3) соціально-біологічний. Соціологічний підхід полягає в наданні вирішального значення в породженні злочинності соціальним властивостям людини. Це означає, що злочинність породжується соціальними факторами, в середовищі яких знаходиться людина. Отже, злочинець цей твір середовища, в якій він живе. Такого підходу, зокрема, довгий час дотримувалася радянська кримінологічна наука. Таким чином перебільшувалася роль соціальних факторів і заперечувалася роль біологічних факторів у механізмі породження злочинності. Біологічний підхід полягає в наданні вирішального значення біологічним (тобто фізіологічним і психологічним) властивостям людини. Це означає, що злочинність породжується виключно біологічними факторамі.Цей підхід почав італійський судовий психіатр і криміналіст Чезаре Ломброзо, родоначальник антропологічного напряму в кримінології (ломброзіанства). Він намагався обґрунтувати положення про існування особливого типу людини, схильного до вчинення злочинів у силу вроджених біологічних властивостей. Соціально-біологічний підхід полягає у визнанні того факту, що і соціальні властивості і біологічні властивості відіграють певну роль в породженні злочинності. Однак, на сьогодні прихильники цього підходу ще не визначилися яку криміногенну роль і в яких межах грають соціальні і біологічні властивості людини. Досвід і розвиток кримінологічної науки показали, що як соціологічний, так біологічний підходи безперспективні. Плідним може бути соціальне - біологічний підхід при пізнання ролей і меж дії соціального і біологічного факторів в структурі людини, в тому числі і злочинця.