Поняття та завдання провадження у справі до судового розгляду

Провадження у справі до судового розгляду — це самостійний етап цивільного судочинства, що складається з низки процесуальних дій, які вчиняються після відкриття провадження у справі з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи.

Провадження у справі до судового розгляду - це сукупність процесуальних дій, вчинюваних одноособово суддею, спрямованих на з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи в першому судовому засіданні.

Таким чином, всі дії судді по підготовці справи до судового розгляду прийнято підрозділяти на наступні групи:

1) визначення складу осіб, які беруть участь у справі;

2) визначення предмета доказування;

3) забезпечення судового розгляду цивільної справи доказами;

4) вирішення інших питань.

Суд вирішує, зокрема (ч. 6 ст. 130 ЦПК), такі основні завдання:

1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову;

2) вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;

3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору, які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню;

4) з'ясовує, які докази подані чи подаються на попередньому судовому засіданні кожною стороною для обґрунтування своїх доводів чи заперечень щодо невизнаних обставин;

5) визначає час і місце судового розгляду та повідомляє про це всіх учасників справи.

За винятком визначених у законі випадків суди зобов'язані перейти до розгляду цивільної справи по суті тільки після того, як вчинено усі дії, передбачені нормами ЦПК, що дають можливість своєчасно і правильно вирішити пред'явлені вимоги, тобто після закінчення належно проведеного провадження у справі до судового розгляду.