Письмові докази: поняття, ознаки та класифікація

Стаття 64. Письмові докази

1. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

2. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Письмові докази - це предмети матеріального світу, на яких за допомогою певної системи знаків зафіксована інформація, що має значення для вирішення справи.

Можна виділити наступні характерні ознаки письмових доказів:

1) для формування письмового доказу необхідно, щоб людина могла викласти свої думки в письмовій формі;

2) відомості про факти закріплюються в об'єктивній формі, на тих або інших матеріальних предметах. Предмет, що може бути використаний для закріплення думок, повинен бути придатний для письма, щоб нанесені знаки могли зберегтися протягом певного часу (папір, предмети з дерева, металу й т.д.);

3) закріплення людиною на предметі своїх думок певними знаками (букви, цифри, ієрогліфи, знаки телеграфні, стенографічні, топографічні);

4) у письмових доказах повинні виражатися думки, що містять відомості про юридичні або доказові факти;

5) письмовий доказ повинен мати загальнозрозумілу інформацію, розшифровку закодованих даних.

Письмові докази прийнято класифікувати за кількома ознаками.

За походженням розрізняють офіційні (документи, що виходять від органів державної влади, місцевого самоврядування тощо) та неофіційні письмові докази (документи, що виходять від громадян).

За змістом розділяють розпорядчі (містять у собі владне розпорядження певного органу державної влади тощо) та інформаційні письмові докази (довідки, звіти, посвідчення тощо).

За формою розрізняють письмові докази кваліфікованої письмової форми (документи, які окрім власне письмової форми мають ще відомості про їх посвідчення або реєстрацію, наприклад, договір купівлі-продажу нерухомості) або простої письмової форми.

Додатково також виділяють письмові докази-оригінали та копії. Значення такого поділу фактично закріплене в ч. 2 ст. 64 ЦПК України. Від копії варто відрізняти дублікат документа - повторно виданий (складений) документ, що має з оригіналом однакову юридичну чинність.