Базовий рівень підготовки

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

«Затверджено»

На методичній нараді

Кафедри педіатрії № 2

Завідувач кафедри

Член-кор. НАМН України, професор О.П. Волосовець

_______________________________

Р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Київ 2012

1. Актуальність теми:

Рівень фізичного розвитку в дитячому віці є одним з об’єктивних показників стану здоров’я. Фізичний розвиток є чутливим показником, який легко змінюється під впливом різноманітних несприятливих факторів, особливо умов навколишнього середовища. Як сукупність ознак, що характеризують стан здоров’я організму на різних вікових етапах, рівень фізичного розвитку є одним з найважливіших показників соціального здоров’я населення. Тому оцінка рівня фізичного розвитку дитини є невід’ємним елементом контролю за станом її здоров’я і посідає важливе місце у практичній діяльності лікаря-педіатра.

2. Конкретні цілі:

• Продемонструвати порядок дій при користуванні різними видами приладів для вимірювання маси.
• Оволодіти навичками та технікою проведення соматометрії: вимірювання маси, росту та обводу голови і грудної клітки дитини.
• Класифікувати прилади для вимірювання довжини тіла дітей різного віку.
• Заповнити відповідну документацію після вимірювання маси, росту та обводу голови і грудної клітки дитини.

Базовий рівень підготовки.

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Орієнтовна карта для самостійної роботи над учбовою літературою при підготовці до практичного заняття

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Визначення поняття «фізичний розвиток».

2. Види приладів для вимірювання маси тіла та довжини тіла.

3. Техніка проведення соматометрії: вимірювання маси, росту та обводу голови і

грудної клітки дитини.

4. Заповнення графіків для оцінки фізичного розвитку дитини: співвідношення

довжини тіла/до віку; маси тіла/до віку; співвідношення довжини тіла/до маси

тіла, визначення ІМТ (індекс маси тіла).

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Оволодіти технікою зважування дітей віком до 1 року та старше 1 року життя.

2. Оволодіти технікою вимірювання довжини тіла дітей різного віку.

3. Оволодіти технікою вимірювання обводу голови та грудної клітки.

4. Оволодіти технікою заповнення графіків для оцінки фізичного розвитку.

Зміст теми:

Всесвітня організація охорони здоров’я визначає фізичний розвиток дитини як сумарний індикатор стану здоров’я окремої дитини та популяції, а показники фізичного розвитку дітей раннього віку як критерій оцінки соціально-економічного розвитку окремого регіону, країни. Моніторинг фізичного розвитку дітей раннього віку ВООЗ вважає одним із найефективніших заходів, які здійснюються медичними працівниками щодо зниження рівня смертності та захворюваності дітей раннього віку.

Фізичний розвиток – це динамічний процес росту (збільшення довжини і маси тіла, окремих частин тіла тощо) і біологічного дозрівання дитини в різні періоди віку, вагомий критерій оцінки стану здоров¢я і вікових норм розвитку, особливо в період раннього дитинства.

Фізичний розвиток дітей - це процес зміни морфологічних і функціональних властивостей організму, а також їх стан в різні вікові періоди, що визначає запас фізичних сил, витривалість і працездатність. Темпи фізичного розвитку на кожному етапі онтогенезу залежать від індивідуальних особливостей, соціальних факторів, регіону проживання тощо.

Антропометрія – сукупність методів та прийомів вимірювання, опису людського тіла в цілому і його окремих частин. Вона дозволяє дати кількісну характеристику та оцінку фізичного розвитку людини.

Антропометрична оцінка дуже широко застосовується в медицині. Одна з перших процедур, що відбувається після народження дитини - це її антропометричне дослідження. І найбільш серйозні захворювання часто діагностуються саме після встановлення негативних антропометричних змін. Цим обумовлена увага до антропометрії не тільки у медичних працівників, а і у широких верств населення.

МАСА тіла грудної дитини. Визначення маси тіла дітей з моменту народження до трьох років проводять на чашечних вагах.

Техніка зважування: спочатку зважується пелюшка. Вона кладеться так, щоб краї пелюшки не звисали з лотка. Дитина вкладається на широку частину лотка головою та плечовим поясом, ніжками – на вузьку частину лотка. Дитину можна посадити чи покласти на широку частину лотка, ніжки покласти на вузьку частину. Покази ваги знімають з того боку гирі, де є насічки, нижню гирю необхідно розміщати тільки в наявному на нижній шкалі гнізді. Після запису ваги гирі ставляться на нуль. Для визначення ваги дитини необхідно із показів ваги вирахувати вагу пелюшки.

Визначення маси тіла дітей старшого віку проводять вранці натще на спеціальних медичних вагах з точністю до 50 г. Посередині площини попередньо урівноважених вагів розміщують роздягнену дитину. Показання вагів знімають так, як і при зважуванні дітей раннього віку.

Середня маса тіла хлопчиків при народженні складає 3200 – 3400 г, а дівчаток дещо менша – 3100-3300 г. Взагалі, нормальною вважають масу від 2500 до 4500 г. Маса тіла недоношеної дитини складає 2500 г і нижче. Протягом перших днів життя маса тіла новонародженого знижується на 150-300 г (транзиторна (фізіологічна) втрата маси) і складає близько 5 – 9 % від маси при народженні. Зменшення її більше ніж на 10 % (понад 300 г) вважається патологічною втратою маси. Фізіологічна втрата маси зумовлена наступними факторами:

- випаровування вологи з шкіри і при диханні;

- муміфікація пуповинного залишку;

- недостатній об’єм харчування і пиття у перші дні життя;

- блювання проковтнутою під час пологів навколоплідною рідиною;

- відносне голодування;

- відходження меконія, сечі.

Відновлення початкової маси тіла у новонароджених відбувається за двома варіантами:

І. Ідеальний (або тип Бюдена): втрата маси до 3-4 дня і відновлення початкового рівня до 7-10 дня життя (25 % новонароджених).

ІІ. Уповільнений тип (тип Пісса): втрата маси тіла протягом 3-4 днів із затримкою на мінімальному рівні на 1-3 дні і повільним відновленням початкової маси до 12-15 дня

(70-75 % дітей).

ДОВЖИНА ТІЛА. Під довжиною розуміється розмір дитини від ніг до голови при вимірюванні у лежачому положенні, горизонтально. Вертикальне вимірювання цього ж розміру стоячи носить назву зросту. Довжина тіла певною мірою відображає рівень зрілості організму.

Довжину тіла у дітей першого року життя вимірюють у положенні лежачи за допомогою спеціального ростоміру у вигляді дошки з сантиметровою шкалою. Маківка дитини повинна щільно прилягати до нерухомої планки ростоміру. Голова фіксується так, щоб нижній край очниці та верхній край зовнішнього слухового проходу знаходились на одному рівні. Ноги дитини розпрямляють легким надавлюванням на коліна. Рухому планку ростоміру щільно прижимають до п’ят дитини. Відстань між рухомою та нерухомою планками відповідає зросту дитини. Точність за таким вимірюванням становить ±0,5 см.

Якщо дитині менше 2-х років і немає можливості виміряти довжину тіла дитини у лежачому положенні, у такому випадку проводиться вимірювання зросту у вертикальному положенні та до результату виміру необхідно додати 0,7 см.

У дітей старшого віку зріст вимірюється за допомогою вертикального ростоміру з відкидним табуретом. Перед виміром необхідно зняти взуття з дитини. Дитина стоїть на площадці ростоміра спиною до шкали. Дитина торкається шкали потилицею, міжлопатковою ділянкою, сідницями та п’ятами. Дитина повинна стояти струнко, живіт підтягнутий, п’яти разом, носки нарізно. Голова фіксується таким же чином – щоб нижній край очниці та верхній край зовнішнього слухового проходу знаходились на одному рівні. Рухома планка фіксується на верхівковій точці голови без натиску. Вимірювання зросту дітей від 1до3 років проводиться тим же ростоміром тільки з використанням відкидного ослінчика для вимірювання зросту сидячи. Відлік показників ростоміра проводять за лівою шкалою.

ОБВІД ГОЛОВИ ТА ГРУДНОЇ КЛІТКИ виміряють за допомогою сантиметрової стрічки.

Для визначення обводу голови сантиметрову стрічку накладають позаду по найбільш виступаючій точці потилиці, спереду – по надбрівним дугам. Початок сантиметрової стрічки повинен бути в лівій руці. Стрічку під час вимірювання не слід натягувати.

Вимірювання обводу грудної клітки проводять у немовлят у лежачому положенні, у старших дітей – у стоячому. Дитина повинна перебувати у стані спокою, руки опущені. Початок сантиметрової стрічки знаходиться в лівій руці з боку пахви. Ззаду стрічка проводиться під кутом лопаток, а спереду – по нижньому краю ареоли. У дівчаток з розвиненими грудними залозами спереду стрічка проводиться по четвертому ребру над грудними залозами в місці переходу шкіри з грудної клітки на залозу.

Обвід голови новонародженого складає 34-36 см. Обвід грудної клітки новонародженого складає 33 – 35 см. У дітей до 3 місячного віку показники обводу голови перевищують показники обводу грудної клітки. У віці 3 місяців ці показники зрівнюються і протягом всього життя переважають показники обводу грудної клітки.

Результати вимірів заносяться до відповідних графіків. Це дає можливість побачити тенденцію фізичного розвитку дитини за період часу та виявити проблеми фізичного розвитку. У переважній більшості випадків відхилення від стандартних темпів збільшення маси тіла та довжини/зросту свідчать про порушення у стані здоров’я дитини та вимагають ретельного аналізу ситуації та відповідних заходів.