Суть перенесення проектів в натуру

Перенесення проекту в натуру заключається в прокладанні і закріпленні на місцевості меж ділянок, доріг, лісосмуг та інших об’єктів які спроектовані на плані. Для перенесення проекту в натуру обирають найбільш прості методи, які потребують менших витрат часу і робочої сили на виробництво цього виду робіт і забезпечуючи в цей же час точність, задовольняючу економічним і технічним вимогам землевпорядковуємого господарства.

Перенесення проекту в натуру має велике значення для здійснення його господарством.

Технічно перенесення проекту в натуру представляє дію, зворотню зйомці: під час зйомки і складання плану, контури угідь і ділянок місцевості наносять на план, при перенесенні проекту в натуру межі ділянок з плану переносять на місцевість. Відповідно точність перенесення проекту в натуру можна порівняти з точністю зйомки. Якщо перенесення проекту в натуру проводиться по геодезичним даним (кутам і довжинам ліній), отриманим шляхом вирахувань при проектуванні аналітичним способом, то на точність перенесення проекту в натуру ділянок буде впливати тільки погрішність польових вимірювань. Якщо ж перенесення проекту в натуру виконується по даним, визначеним графічно по плану, то на точність перенесення проекту в натуру, окрім польових вимірювань, буде впливати і погрішність графічного визначення величин кутів і довжин ліній по плану.

Від перенесення проекту в натуру як завершальної стадії землевпорядних робіт в великій ступені залежить точність розміщення на місцевості ділянок, паралельність і перпендикулярність їх сторін, розходження дійсних площ ділянок на місцевості з площами, вказаними в експлікаціях та інше.

В зв’язку з цим три геодезичних процеси: зйомка, проектування і перенесення проекту в натуру повинні виконуватись по точності погоджено.

При допущеній неточності в одному із процесів неможливо досягти необхідної точності до проекту в цілому.