Інформація як загальнонаукова та економічна категорія

Людина — це не просто біологічна система, здатна сприймати та переробляти інформацію. Отримання інформації із зовнішнього світу — одна з умов її виживання як виду. В без інформаційному полі людина не може існувати і тим більше займатися будь-якою діяльністю. За тисячі років змінилися інформаційні потреби та способи отримання інформації. Але, крім цього, інформація за цей час накопичувалась у вигляді знань у різних сферах суспільного життя. І в усіх сферах інформаційний ресурс є одним з основних, оскільки є механізмом перетворення знань у систему, яка в свою чергу впливає на всі сторони життя. Суспільство має два види нематеріальних ресурсів: час, який невпинно спливає, та знання, які тільки нагромаджуються, ніколи не зникають назавжди і здатні до матеріалізації.

Відповідно, чим більший обсяг знань здобувається та матеріалізується в одиницю часу, тим вищий темп задоволення матеріальних і духовних потреб людей, тим ефективніше використовуються ці ресурси. Тому стан розвитку національних інформаційних ресурсів і засобів їх активізації визначають потенційні можливості успішного розвитку держави, забезпечення її національних інтересів.

Інформація – це універсальна загальнонаукова категорія. З одного боку, вона є субстанціональною основою існуючої економічної реальності у всій багатогранності її проявів [24].

Усі різноманітні економічні явища мають одну суспільну основу, єдиний фундамент. Саме ця основа, яка на змістовному рівні має в собі інформаційну взаємодію або функціональне існування інформації, робить різноманітні економічні явища якісно компаративними та порівняними одне з одним. З іншого боку, зовнішні форми вираження та кількісного співвідношення, що характеризують різноманітні економічні явища, можуть бути розкладені на інформаційні складові та виражені в єдиних універсальних одиницях інформації.

У сучасній українській мові слово “інформація” має три значення:

1) дію за значенням дієслова інформувати, тобто повідомити про положення справ в якій-небудь області, про які-небудь події;

2) повідомлення про положення справ де-небудь, про які-небудь події і тому подібне;

3) відомості про навколишній світ і процеси, що протікають в нім, сприймані людиною або спеціальними пристроями.

Слово “інформація” походить від латинського слова informatio, що має теж три значення:

1) роз'яснення, виклад, тлумачення;

2) уявлення, поняття;

3) інформування, освіта.

Інформація може багато разів продаватися на ринку й при цьому вона не втрачає своїх споживчих властивостей та не відчужується від власника, на відміну від інших товарів. Якщо промислове використання енергії, матеріалів, сировини, палива веде до їх фізичного використання та своєрідного “знищення”, то використання доцільної інформації дає цілковито позитивний ефект – сприяє примноженню та накопиченню наукових знань, підвищенню ступеню впорядкованості зовнішнього середовища та сталості суспільно-економічних систем [12].

Коли інформація пов'язана з матеріальним способом її уявлення, її економіка визначається основним законом, що полягає в зворотній залежності між багатством інформації і її доступністю. Доступність означає просто кількість людей, що обмінюються інформацією. Багатство визначають три аспекти самої інформації:

1) її насиченість, тобто об'єм інформації, що передається від передавача до приймача за певний час;

2) ступінь "кастомізації", тобто спрямованості на конкретного одержувача;

3) інтерактивність.

Таким чином, співвідношення між багатством і доступністю інформації визначає колишні основи не тільки економіки інформації, але і широких уявлень про функціонування бізнесу. Саме це співвідношення в даний час піддається ломці.

В цілому можна сказати, що інформація грала найважливішу роль в будь-якому суспільстві, будь то наш час або початок минулого століття. Проте тільки останніми роками, коли суспільство, держава, наука усвідомили той потенціал, який втілюють в собі інформація і інформаційні технології, можна говорити про перехід до інформаційного суспільства, зокрема і в сфері виробництва.