Економічні нормативи капіталу, їх виконання банками

Економічні нормативи – це розрахункові величини, за допомогою яких здійснюється управління грошовим обігом і банківською діяльністю.

Дію економічних нормативів регламентує Інструкція «Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних бан­ків» та Закон України «Про банки і банківську діяльність».

Методика розрахунку економічних нормативів регулювалася постановою НБУ N315 «Про схвалення Методики розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні» від 2 червня 2009 року, на даний час діє постанова Правління Національного банку «Про схвалення змін до методики розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні» від від 8 червня 2015 року N 361.

Головною умовою успішної діяльності банків є їх фінансова стабільність, під якою треба розуміти насамперед ліквідність банку і його захищеність від будь-яких ризиків. Фінансова стабільність забезпечується наявністю у банків капіталу в достатньому розмірі та виконанням нормативних вимог НБУ, забезпечення довіри клієнтів та їх попиту на кредитні ресурси [18]

Згідно Закон України «Про Національний банк України» з метою захисту інтересів вкладників та кредиторів і забезпечення фінансової надійності банків Національний банк відповідно до визначеного ним порядку встановлює для них обов’язкові економічні нормативи (Додаток В). Виділяють декілька нормативів, що забезпечують здійснення контролю за ризиками, пов’язаними з капіталом:

1. Норматив Н1. Визначає розмір мінімального регулятивного капіталу – 120 млн. грн. Розмір регулятивного капіталу банку не може бути меншим, ніж його статутний капітал.[13]

Також варто відмітити, що згідно постанови Правління Національного банку України від 06.08.2014 № 464 «Про приведення статутного капіталу банків у відповідність до мінімально встановленого розміру» вказано, що мінімальний статутний капітал банку повинен становити 500 млн. грн., тобто банкам потрібно поповнити свої власні фінансові ресурси на 76%. На це НБУ виділив 10 років.[23]

2. Норматив Н2. Достатності (адекватності) регулятивного капіталу – не менше 10%. Цей норматив відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов’язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, тим більша частка ризику, що її приймають на себе власники банку, і менша частка ризику кредиторів/вкладників банку. Значення Н2 визначається як співвідношення регулятивного капіталу та зважених за коефіцієнтами ризику та платоспроможності сумарних активів і позабалансових інструментів. Для розрахунку Н2 його активи поділяються на 6 груп за ступенем ризику (0 %, 10 %, 20 %,35%, 50 %, 100 %) [12]

Норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу, є навіть більш жорстким, ніж вимагає Базель III (8%). Середнє значення цього нормативу по банківській системі становило 15,6 % станом на 01.01.2015 та 8,35% станом на 01.01.2016 року.

Норматив Н3. Коефіцієнт співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів. Даний норматив використовувався до 08.06.2015 р. та складав не менше 9%. Згідно з постановою Правління Національного банку «Про схвалення Змін до Методики розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні» цей норматив виключено.

Розглянемо динаміку дотримання банками України економічних нормативів. (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 – Динаміка дотримання банками України економічних нормативів НБУ за 2013-2016 рр.[21]

* Норматив Н 3 виключено згідно з постановою Правління Національного банку України від 08.06.2015 р. № 361

Норматив адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності Н2 в період 2013, 2014 та на 1.01.2016 року відповідав нормативному значенню. В 2015 році цей норматив на досягнув відповідної норми і складав 8,92 при нормативному значенні не менше 10%.

Рівень достатності регулятивного капіталу та рентабельності капіталу банків 1 групи (за класифікацією НБУ від 05.01.2016, надалі банки 1 групи) характеризувалися недотримання банками нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) значною мірою є наслідком їх збиткової діяльності через високі ризики.

У 2013, 2014 році, банківська система України була прибуткова. Втім, 2015 рік характеризувався значними збитками, які зумовили порушення банками нормативу достатності регулятивного капіталу (Н2). Зокрема, найбільш збитковими банками були: «Промінвестбанк» «Сбербанк Росії» «ВТБ Банк» «Укрсоцбанк» «Альфа-Банк».

На 2016 рік НБУ надано дані наведені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 – Дотримання економічних нормативів по системі банків України з 1.01.2016 по 1.04.2016 рр.[21]

За лютий обсяг регулятивного капіталу по системі банків зріс на 27.3 млрд. грн. за рахунок зростання основного капіталу – на 21.1 млрд. грн., що спричинене зростанням внесків за незареєстрованим статутним капіталом (на 13.0 млрд. грн.) та фактично сплаченого зареєстрованого статутного капіталу (на 10.1 млрд. грн.). Обсяг регулятивного капіталу за квітень зменшився на 2,7 млрд.грн.

Збільшення обсягу регулятивного капіталу призвело до покращення нормативу Н2 з 9.63% на 01 лютого до 11,94 % на 01 березня 2016 року, на 1 квітня норматив адекватності регулятивного капіталу збільшився ще на 0,09%.

Норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів Н 3, який розраховувався до 2015 року відповідав нормам не менше 9 %.

Визначається висока концентрація капіталу в банківській системі України, зосереджений в 1 групі банків, які мають більше 0,5% активів банківської системи.