Механізм формування та використання капіталу комерційного банку

Механізм формування власного капіталу банку є одним зі складових елементів фінансового механізму. Сучасний економічний словник дає загальне розуміння фінансового механізму як сукупності фінансових стимулів, важелів, інструментів, форм та способів регулювання економічних процесів і відносин.

Механізм формування капіталу, як окремий напрямок фінансового механізму, відбиває його структуру. Усі елементи механізму знаходяться в комплексній взаємодії, без чого унеможливлюється ефективне його функціонування (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Механізм формування власного капіталу банку [17]

Механізм формування власного капіталу банку, характеризуючи сферу об’єктивно існуючих розподільчих відносин, властивих банківській діяльності, виступає складовим елементом фінансового механізму, і тому для нього характерними є такі основні елементи, як фінансові методи, важелі та відповідне забезпечення.

Отже, механізм формування власного капіталу відображає один з напрямків стратегії розвитку банку, метою функціонування якого є забезпечення банків достатнім обсягом власного капіталу, здатним забезпечити виконання вимог центрального банку та прибуткову діяльність.

Джерелами формування власного капіталу банку можуть бути: статутний капітал банку, резервний фонд, спеціальні фонди та нерозподілений прибуток.

Проте, останні події, пов’язані з проблемами у фінансовому секторі світового масштабу, продемонстрували необхідність швидкого перетворення банківської системи. Такі зміни передбачалося зробити за допомогою нового документу, що отримав назву «Базель ІІІ» [8].

Державне регулювання виявляється у встановленні фінансових нормативів та відрахувань до резервних фондів, у політиці регламентації мінімального розміру статутного капіталу в момент утворення банку. Нормативи виконують функцію оцінювання захищеності від певного ризику.

Фінансовий контроль забезпечує контрольні дії на пріоритетних напрямках фінансової діяльності банку, своєчасне фіксування відхилень фактичних її результатів від передбачених планами та прийняття оперативних управлінських рішень, що забезпечують її нормалізацію.

Фінансові важелі відображають спосіб дії при використанні фінансових методів. Фінансові важелі механізму формування власного капіталу банку (мінімальний розмір статутного капіталу, мінімальний розмір регулятивного капіталу, норматив адекватності регулятивного капіталу) нерозривно пов’язані з фінансовими методами. Перш за все, це стосується фінансового регулювання.

Інформаційне забезпечення має об’єктивно відображати стан банку в будь-який момент часу і з будь-яким рівнем деталізації. Інформація має відповідати таким принципам, як: системність, порівнянність, нормативність, повнота, достовірність та відкритість. Лише достовірна інформація дає змогу мінімізувати ризики.

Інформаційна система не лише забезпечує необхідною інформацією управлінський персонал і власників (акціонерів) банку, а й задовольняє інтереси існуючих та потенційних клієнтів банку, НБУ, аудиторських компаній.

Організаційне забезпечення фінансового механізму є тією сполучною ланкою, яка об’єднує всі елементи механізму формування власного капіталу банку. Організаційна структура банківських установ передбачає поділ на департаменти та відділи відповідно до основних напрямків діяльності. Оптимальна структура має забезпечувати ефективну скоординовану діяльність всіх функціональних підрозділів банку, їхню швидку адаптацію до сучасних умов, а також ефективне управління діяльністю банку загалом [16].

Варто також приділити увагу основним принципам реалізації механізму формування власного капіталу банку до яких слід віднести: комплексність, функціональність, ефективність, адаптивність і прозорість.

Комплексність полягає в тому, що всі заходи, пов’язані із процесом формування власного капіталу, необхідно здійснювати у взаємозв’язку з іншими напрямками діяльності банку.

Функціональність передбачає, що всі складові цього механізму мають чітко визначені завдання і спрямовані на досягнення єдиної мети – формування достатнього власного капіталу банку.

Адаптивність – це здатність механізму змінюватись та вдосконалюватись під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів.

Принцип ефективності передбачає, що цей механізм забезпечить максимальну реалізацію потенційних можливостей конкретного банку щодо забезпечення достатнім обсягом власного капіталу.

Механізм формування власного капіталу банку функціонує на принципі прозорості і відкритості, тобто забезпечує надання акціонерам, інвесторам, клієнтам повної інформації, що стосується власного капіталу банку [5].

Отже, механізм формування власного капіталу відображає один з напрямків стратегії розвитку банку, метою функціонування якого є забезпечення банків достатнім обсягом власного капіталу, здатним забезпечити виконання вимог центрального банку та прибуткову діяльність.

На основі вищевикладеного зробимо наступні висновки:

- до власних коштів банку належить статутний капітал, резервний та інші фонди, резерви на покриття різноманітних ризиків і нерозподілений прибуток;

- джерелами формування капіталу банку можуть бути внески засновників банку до статутного капіталу та його прибуток;

- розмір власного капіталу комерційного банку залежить від таких факторів: рівня мінімальних вимог НБУ до статутного фонду, специфіки клієнтури, характеру і ступеня ризику активних операцій, граничного розміру активних операцій банку, розвитку ринку кредитних ресурсів і кредитної політики НБУ.