Кальки термінів під час перекладу з російської мови

Сьогодні дуже поширеним є явище білінгвізму, тобто двомовності, що зумовлюється близькоспорідненістю двох мов — української та російської. Воно стосується і медичної галузі та зумовлюється історіюї формування української медичної термінології, її викорінення та штучне наближення до російської мови у минулому столітті. Великою проблемою сьогодні є неправильний переклад з російської мови та калькування термінів, що охоплює не лише побутово-розмовне мовлення медиків, а й навчальний та науковий стилі.

Тому сьогодні надзвичайно важливим є виховання серед фахівців медичної галузі звички до використовування правильної та грамотної української термінології. Окрему увагу приділяють питанню перекладу медичної лексики українською фахові підручники для студентів-медиків, які покликані до формування привального мовлення майбутніх працівників галузі.

Складність перекладу медичної літератури зумовлюється певними відмінностями української та російської медичної термінології. Іноді такі відмінності є незначними, як наприклад в словах:

Внутриартериальный — внутрішньоартеріальний (тиск), двуглавая (мышца) — двоголовий (м’яз), жгут — джгут, капли — краплі, клетчатка — клітковина, кишечник — кишечник, кропивница — кропив’янка, летучее (вещество) — летка (речовина), маточный — матковий, мокроты — мокротиння, мостик — місток (протоплазматичний), надкостница — надкісниця, окістя, одышка — задишка, прерывистое — преривчасте, подкорковый — підкірковий, прилив — приплив (крові), пристеночный — пристінковий, роговица —рогівка, стремя (анат.) — стремено [2.3].

Складними випадками перекладу російських термінів можна вважати:

Артерия подвздошная — артерія клубова, артерия подглазничная — підочноямкова, артерия подмышечная — пахова, артерия седалищная —сіднична, глазница — очна ямка(впадина), заднепроходной — відхідниковий, крестец — крижі, крестцово-подобный —крижово-куприковий, крестцово-подвздошный — крижово-клубовий, лоханочно-пузырный — мисково-міхуровий, мыщелок — виросток (потиличний), окружающие ткани — прилеглі тканини, ресничный отросток — війковий відросток, шиповидный отросток — остеподібний, шпичкуватий відросток, предстательный — передміхуровий, продольный — поздовжній, подовжній, свертывание белка — зсідання, свертывание крови — згортання, сводчатый — склепистий, стекловидное тело — склисте тіло, схавткообразная боль — переймистий біль, четверохолмие — чотиригорбикове тіло [2.3].

Російськомовні кальки в мові медиків можна поділити на загальновживані, що не стосуються медичної термінології та можуть допускатися будь-якою людиною, та спеціальні, що пов’язані саме з особливостями медичної термінології та слововживання.

До загальновживаних можна віднести такі:

В цілях попередження — з метою запобігання (хвороби),відпустка по хворобі — відпустка через хворобу, запущена хвороба — задавнена хвороба, нестерпна біль — нестерпний біль,паморочиться в голові — паморочиться голова, протікання хвороби — перебіг хвороби, рекомендації за доглядом за хворими — рекомендації стосовно догляду за хворими, слідувати порадам лікаря — дотримуватись порад лікаря,стояти на обліку — перебувати на обліку, хворіти туберкульозом — хворіти на туберкульоз та ін [1.2].

Такі помилки є очевидними редактору і тому не становлять великих труднощів при редагуванні медичного тексту.

До спеціальних кальок можна віднести:

Аміносахар — аміноцукор, брюшина — очеревина, дробне харчування — багаторазове харчування малими порціями, заживлення — загоєння, зажим — затискач, зсідання — згортання (крові), квасці — галун, копчик — куприк, культя — кукса, лоханка — миска (ниркова), мокрота — мокротиння, наковальня (вушна кісточка) — ковадло, очаг (інфекції) — вогнище, осередок, підмишечний — підпаховий, привратник — воротар (пілорус) шлунка, прободіння (кишки) — прорив, прокол, продовгуватий (мозок) — довгастий, рихла (тканина) — пухка, сошник (анат.) — леміш, стремя (анат.) — стремено [1.4].

Cпеціальні кальки, що безпосередньо стосуються медичної термінології, виявити важче, тому редакторові слід перевіряти всі терміни за чиними словниками, щоб не пропустити можливі помилки.

ВИСНОВОК

Медична термінологія складає вагому частину мовлення фахівців медичної галузі. Проте сьогодні вона має кілька проблем, як, наприклад, невпорядкованість терміносистеми, її синонімія, надмірна кількість запозичень. Ці проблеми зумовлені складною історією розвитку медичної лексики в Україні.

Наразі багато науковців та практиків-медиків наголошують на тому, що медична термінологія потребує вдосконалення та внормування, задля полегшення її використання та подальшого розвитку.

У цій роботі було проаналізовано стан та основні проблеми української медичної термінології, що можуть викликати складнощі під час редагування медичних видань.

Однією з найбільших проблем сучасної української медичної термінології є синонімія. Вона зумовлена декількома факторами:

· запозичення грецьколатинських відповідників протягом останніх століть формування української медичної термінології;

· наявність синонімів-власне українських термінів, та синонімів-запозичень;

· скорочення термінів та використання абревіатур;

· одночасне існування в мові застарілих та сучасних термінів;

· поглиблене вивчення певних понять, що зумовлює розширення значення певного терміну;

· різні класифікації понять.

Варіативність медичної термінології ускладнює процес написання медичних текстів та їх редагування. Тому слід уникати вживання різних термінів на позначення одних і тих самих понять. Якщо цієї вимоги не дотримано, редактор повинен прослідкувати синонімічні пари та вилучити один з термінів-дублетів. Йому слід унифікувати термінологію даного видання та прослідкувати за тим, щоб кожен термін познавав єдине унікальне поняття.

Другою проблемою редагування медичних видань є паронімія термінології. Редактор має розумітися на темі, якій присвячений текст, що він опрацьовує, адже це значно полегшить виявлення неправильних термінів-паронімів, якщо воні наявні у тексті. Якщо редактор не володіє предметом дослідження, йому слід перевірити термінологічну базу за спеціалізованими тлумачними словниками, щоб уникнути спотворення змісту, що вклав у свої слова автор.

Третьою, проте не менш значущою проблемою українських видань медичного напряму є неправильний переклад російськомовних текстів та кальки.

Близькоспорідненість цих мов спричиняє велику кількість помилок під час перекладання наукового тексту. Певна частина української термінології майже не відрізняється від російської, проте є і складні випадки перекладу термінів. Задля уникнення помилок під час перекладу слід користуватись медичними російсько-українськими словниками.

Поширення правильної ті грамотної медичної літератури сьогодні є надзвичано важливим. Це є одним із засобів упорядковування медичної термінології, усунення мовних помилок майбутніх лікарів. Адже через наукові та навчальні праці студенти-медики та молоді фахівці складають свій власний медичний словниковий запас, який потім активно вікористовують у лікарській практиці. Тому слід приділяти неабияку увагу до редагування медичної літератури.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1.1. Гавриш І. Українська наукова мова: проблеми і перспективи розвитку / І. Гавриш // Українська термінологія і сучасність. — Київ: НАН України, 1998. — c. 60-62.

1.2. Золотухін Г. О., Литвиненко Н. П., Місник Н. В. Фахова мова медика: Підручник. — Київ: Здоров'я, 2001. — 392 с.

1.3. Кочан І. Іншомовні слова в сучасній технічній термінології // Укр. правопис і наукова термінологія: історія, концепції та реалії сьогодення. — Матер. засідань мовознавчої комісії та комісії всесвітньої л-ри НТШ у Львові 1994–1995 рр. — Львів, 1996. — С.129–135.

1.4. Лещенко Т. О. Професійна мова медика: навч. посібн. — Полтава, ПФ «Форміка», 2004. — 140 с.

1.5. Литвиненко Н. П. Сучасний український медичний дискурс. — автореф. дис. — Київ, 2010.

1.6. Литвиненко Н. П., Місник Н. В. Медичний термін у лінгвістичному аспекті / Н. П. Литвиненко, Н. В. Місник; за ред. В. Г. Коляденка; Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця. — Київ: Здоров'я, 2001 (НМУ). — 174 с.

1.7. М. С. Зарицкий. Актуальні проблеми українського термінознавства: Підручник. — Київ: ІВЦ "Видавництво «Політехніка»"; ТОВ "Фірма «Періодика»", 2004. — 128 с.

1.8. Матеріали ХVІІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах СНД» // Збірник наукових праць. — Переяслав-Хмельницький, 2013 р. — 272 с.

1.9. Місник Н. Про «стан здоров'я» мови медицини / Наталія Місник, Людмила Симоненко // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». — 2002. — № 453. — С. 262–269.

1.10. Місник Н. В. Формування української медико-клінічної термінології: навч. посібн. – Київ: Книга плюс, 2004. — 168 с.

1.11. Місник Н. В. Медичний словник як основне джерело систематизації та унормування галузевої термінології. — Київ: НАН України, 1997. — С. 197–199.

1.12. Місник Н. В. Формування української медичної клінічної термінології: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Н.В. Місник; НАН України. Ін-т укр. мови. — Київ, 2002. — 20 с. — укp.

1.13. Навчук Г.В. Українська медична термінологія на сучасному етапі: проблеми впорядкування / Г.В. Навчук, А.В Ткач // Буковинський медичний вісник. — Чернівці, 2010. — т. 14, № 4. — С.163-166.

1.14. Орешко О. УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ (розвиток і сучасний стан) [Електронний ресурс] / О. Орешко // Брно: Ун-т Масарика. — 2010. — Режим доступу до ресурсу:

https://is.muni.cz/th/110609/ff_m/diplom00.pdf.

1.15. Симоненко Л. О. Українська наукова термінологія: стан та перспективи розвитку / Л.О. Симоненко // Українська термінологія і сучасність. —. Київ: КНЕУ, 2001. — Вип. ІV. — c. 3-8.

1.16. Українська мова за професійним спрямуванням: Навч. посібн. для ВНЗ нефілологічного напрямку підготовки / доц. Мачай Т.О., доц. Шавлак Л.В., доц. Лазарєва Л.К. та ін. — ДонНТУ, 2006. — 191 с.

СЛОВНИКИ:

1.

2.

2.1. Кисільов В. Ф. Медичний російсько-український словник: Відтворення видання 1928 року / д-р В. Ф. Кисільов. — Київ, НАН України, Ін-т Енциклопедичних Досліджень, 2008.

2.2. Литвиненко Н. П., Місник Н. В. Тлумачний словник медичних термінів / Київ – Ірпінь, ВТФ «Перун», 2010.

2.3. Присяжнюк М. Російсько-український медичний словник професійної мови фахівців з внутрішніх хвороб (із тлумаченнями) / М. Присяжнюк. — Київ: Видавничий дім «KM Academia», 1995.

2.4. Словник медичної термінології / Уклад.: І.М.Кириченко та ін. — 1К.: Держмедвидав, 1936. — 220 с.