Чинники впливу на величину процента

Величина позичкового процента характеризується його нормою у вигляді процентної ставки. Норма процента визначається за фор­мулою:

.

Слід розрізняти ринкову норму процента, яка безпосередньо формується на монетарному ринку, і середню норму процента за певний період.

До макроекономічних чинників впливу на розмір процентної ставки відносяться:

– приховані витрати – можливості, від яких відмовляється кре­дитор, надаючи кредит, включаючи можливий дохід від інвестицій, від використання коштів на закупівлю товарів та послуг тощо; співвідношення попиту та пропозиції на кредитному ринку – підвищений попит на позики має наслідком підвищення процентної ставки, а завдяки міжбанківській конкуренції процентні ставки усереднюються; рівень стабільності грошового ринку в країні – зокрема, плата за кредит збільшується за умов інфляції; у свою чергу, “дешеві” гроші стимулюють ажіотажний попит на кредити та призводять до розбалансування економіки; рівень облікової ставки центрального банку – комерційні банки при встановленні розміру процентних ставок, як правило, за основу беруть облікову ставку центрального банку з додаванням “маржі”.

Мікроекономічними чинниками впливу на розмір процента є:

– мета кредиту – процентні ставки за позики на поточне фінан­сування виробничих потреб є, як правило, найнижчими через короткий термін їх використання; кредити торгово-посередницьким фірмам є найдорожчими через спекулятивний характер та під­вищений ризик операцій таких фірм; розмір кредиту – як правило, розмір процентної ставки за великі кредити буває нижчим, ніж за дрібні, через менші відносні витрати банків на оформлення таких угод та більшу надійність великих позичальників; з іншого боку, у випадку, якщо великий кредит призведе до порушення правила диверсифікації активів, а отже, зумовить підвищення рівня ризику, банки можуть не знижувати процентної ставки за великі кредити; термін користування кредитом – чим триваліший термін, тим вища процентна ставка за кредит, адже ризик втрат від неповернення кредиту чи знецінення позичених коштів є більшим, окрім того, довгострокові вкладення звичайно забезпечують відносно вищу віддачу; рівень ризику – надаючи позики, комерційні банки мають справу з двома основними видами ризику – кредитним і процентним. Кредитний ризик (credit risk) пов’язаний з втратами від неповер­нення основної суми боргу у зв’язку з можливим банкрутством позичальника, а процентний ризик (interest-rate risk) – із утратами від несплати процентів за користування позикою. Процент за позики з вищим рівнем ризику містить премію за ризик, щоб компенсувати кредитору можливі збитки від ризикованого розміщення коштів.