Відбір та підготовка плідників

Успіх селекції залежить від правильності оцінки риб при відборі їх для відтворення. Потомство відібраної риби повинні повторити показники батьків чи переважати їх. Таким чином, відбір є рушійною силою поліпшення спадкових якостей тварин. Ефективність відбору визначається величиною мінливості, спадковості та інтенсивності відбору. При малій мінливості селекціонер може просто не знайти у стаді особин, які б відповідали його вимогам. Дуже значна мінливість також небажана, оскільки, проявляючись у кожному наступному поколінні, зумовляє підвищену величину регресії, тобто повернення до середніх показників популяції у потомстві тварин, які були попередньо відібрані за тією чи іншою бажаною ознакою. Чим вища спадковість, тим ймовірніший прогноз генотипу племінної риби при відборі. В залежності від способу оцінки відібраних особин розрізняють два основних методи відбору: масовий та індивідуальний.

Масовий відбір ­­– є основним методом селекції риб. При цьому оцінку і відбір здійснюють за масою тіла, ектер’єром та іншими ознаками, тобто їх фенотипом, передбачаючи, що “добрі” фенотипи мають і “добрі” генотипи. На плем’я залишають особин, які найповніше задовольняють бажаний тип, а інших вибраковують. Ознаки при відборі можуть бути найрізноманітнішими, а їх вибір залежить від мети селекції.

Індивідуальний відбір – ґрунтується на оцінці фенотипу найближчих родичів. Опосередковане значення фенотипу родичів відібраної особини дає можливість визначити її генетичну цінність і тому відбір індивідуальний називають за генотипом.

При відборі самок для відтворення слід керуватись такими ознаками черевце помітно збільшене, ділянка тулуба між грудними і спинними плавцями, мілка, без жирових відкладень; зовнішні поверхні тіла покриті слизом. При відборі самців для відтворення слід керуватись такими ознаками: черевце помітно вужче від спинної частини; ділянка тулубат між грудними і спинними плавцями щільна, товста, тіло тверде й м'ясисте зовнішня частина зябрової кришки, спинні і черевні плавці мають шлюбний наряд (горбки) чи шорсткість, при м'якому натисканні витікає сперма, статевий отвір вузький, блідий. Плідників із незадовільно вираженими вторинним статевими ознаками вибраковують, використання їх у роботі по заводську відтворенню недоцільне.

Для запобігання довільному нересту неприпустима у переднерестових ставах наявність нерестових субстратів, свіжозалитої наземної рослинності, а також спільне утримання самців і самок. Дотримання цих умов повністю не гарантує від передчасного викидання ікри. Неодноразово в процесі витримування плідників спостерігались випадки довільного нересту самок при температурі води +18°С, коли були відсутні самці і не було нерестових субстратів. Для уникнення такого явища доцільно знижувати у переднерестових ставах рівень води на 20–25 см протягом доби з наступним його підняттям, це ефективно запобігає передчасному викиду ікри.

Бонітуванням і розсаджуванням плідників (самців і самок) передбачають створення двох груп серед особин різних статей: 1 група – плідники з яскраво вираженими вторинними статевими ознаками, найбільш підготовлені до нересту; 2 група – плідники з вираженими вторинними статевими ознаками, менше підготовлені до нересту. Для заводського розведення використовують у першу чергу матеріал 1 групи, а потім 2 групи, який до того часу, пробувши значно більший термін в переднерестових ставах ніж представники 1 групи, як правило, дозріває і дає добрі результати при відтворенні.

Таблиця