Методика проведення уроку виробничого навчання

Вступне інструктування

Після організаційної частини майстер виробничого навчання проводить вступне інструктування по матеріалу даного уроку.

Мета вступного інструктування - підготовка учнів до активного і свідомого виконання вправ, активізувати увагу учнів та інтерес до праці, підготувати до сумлінного виконання навчально-виробничих завдань, попередити можливий помилки, раціональні способи та засоби виконання завдань, забезпечити дотримання правил техніки безпеки та вимог до організації праці і робочого місця.

При вивченні операційних тем головною метою вступного інструктажу являється: створення у учнів визначеної орієнтованої основи діяльності правильному та якісному виконанню трудових дій, (підготовка учнів до активного і свідомого виконання навчально-виробничих робіт)

При вивченні операційних тем застосовуються два види вправ:

а) вправи у виконанні прийомів;

б) вправи у виконанні операцій.

Основним завданням виробничого навчання в цьому періоді є:

1) Навчити учнів правильно виконувати основні виробничі прийоми даної операції;

2) Навчити учнів правильно і раціонально виконувати дану виробничу операцію в різних її різновидах.

Вступний інструктаж має таку типову структуру:

1. Повідомлення теми і мети уроку (доцільно показати плакати системи запалювання).

2. Актуалізація опорних знань учнів (перевірка знань учнів за матеріалом попередніх уроках спецтехнології та виробничого навчання). Необхідно намітити питання які ставляться учням

(питання фіксуються у плані уроку).

3. Пояснення нового матеріалу по темі уроку:

*характер і призначення запланованої /наступної/ роботи на уроці, порядок виконання вправ;

*ознайомлення учнів з інструментами, обладнанням, пристроями і таке інш.;

*показ трудових прийомів та способів виконання завдань,

обов'язково поєднуються показ з поясненням і являється головним структурним елементом вступного інструктування.

Таким чином викладання нового матеріалу рекомендується проводити за наступним планом:

1.Організація робочого місця слюсаря з ремонту автомобілів і правила безпеки праці.

2. Розподільник запалювання будова, призначення та принцип роботи.

2. Знімання свічок запалювання, очищення від нагару.

3. Перевірка на герметичність та регулювання зазору між електродами.

4. Ознайомлення з пристроями, інструментами та матеріалами зварника.

На початку вступного інструктування, якій проводиться для всієї групи, необхідно розкрити учням основні питання як правильно, відповідно Положення про наукову організацію труда (НОТ), організувати робоче місце автослюсаря. Вивчити основні положення (правила) техніки безпеки при виконанні слюсарних робіт, користування електроінструментом, звернути особливу увагу на електробезпеку та захисні пристрої.

Після цього можна приступати до ознайомлення учнів з деталями та вузлами свердлильного станка що вивчатимуть.

Доцільно в присутності учнів ще раз показати схему свердлильного танка і щоб декілька учнів пояснили її склад для закріплення теоретичного матеріалу.

Потім потрібно ознайомити учнів з пристроями, інструментами для

слюсаря, слід пояснити їм призначення масок, захисних окулярів і т.д.

Учням потрібно показати будову та принцип роботи свердлильного патрона.

Потім доцільно показати учням свердла. Пояснити, що під час роботи на поверхню свердла потібно нанести мастило для зменшення тертя і температури на робочій поверхності.

Виконання учнями вправ та поточний інструктаж

“Як би не добре був проведений вступний інструктаж, то він не визначає якість та ефективність діяльності майстра. Головна мета виробничого навчання - формування у учнів професійну майстерність – професійні уміння та навички реалізується після вступного інструктування, коли учні на робочих місцях виконують навчально-виробничі роботи, виконують вправи по формуванню умінь та навичок”,

(тобто навчити правильно та якісно виконувати виробничі завдання)

Вправи учнів є основним елементом кожного уроку ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ. Керівництво майстра діяльністю учнів при виконанні ними вправ прийнято називати поточним інструктуванням

Поточне інструктування слід проводити за наступним планом:

1. Організація робочого місця, підготовка інструменту який необхідний для виконання навчально-виробничих завдань.

2. Вивчають будову, призначення та принцип роботи свердлильного патрона.

Після цього учні приступають до виконання тренувальних вправ.

3свердла – встановлення та знімання на свердлильний станок

4. Запуск свердління і зупинка свердлильного станка.

Всі ці вправи кожний учень виконує самостійно на своєму робочому місці.

Майстер виробничого навчання обходить робочі місці учнів, уважно спостерігає:

1. Як організоване і підготовлене до виконання вправ робоче місце;

2. За роботою кожного учня, за послідовністю виконання тренувальних вправ і вказує ним на замічені недоліки.

3. За виконання правил техніки безпеки та пожежної безпеки;

Методика проведення заключний інструктаж

Заключний інструктаж – це активна бесіда, основним змістом якої є аналіз навчальної роботи, проведеної за день. Майстер аналізує, як пройшло заняття, яких результатів досягла група, окремі учні, відзначає порушення дисципліни, помилки що мали місце та засоби їх усунення. Головне – організація учнів на закріплення досягнутих успіхів і подолання допущених недоліків в наступній роботі. Значне місце під час підведення підсумків заняття має бути відведене виконанню учнями аналізу техніки безпеки, пожежної безпеки перед початком роботи, в процесі роботи, після виконання завдання.

Під час оцінювання робіт мають значення насамперед якість та термін їх виконання. Оцінка повинна бути обов’язково аргументованою, об’єктивною, оголошуваною.

Заключний етап уроку треба будувати так, щоб учні дістали в цьому щось нове, закріплювали свої знання і збагачували досвід.

Доцільно задати декілька запитань для перевірки засвоєння професійних знань та умінь: 1, 2, 3……

Після цього необхідно нагадати, що на наступному уроці будемо виконувати вправи……………….., тому домашнє завдання – слід дома повторити відповідну тему по спецтехнології

РОЗДІЛ №8

Виховна робота майстра в процесі вивчення теми.

8.1. Коротка розповідь про особливості виховання учнів в процесі виробничого навчання і його значення

Виховні завдання майстра виробничого навчання доцільно визначати, виходячи з положень Декларації про державний суверенітет України та Закону «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту». Метою освіти, як зазначено в Законі, є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими працівниками, спеціалістами.

Майстер виробничого навчання повинен врахувати, що виховний процес базується на принципах учнівського самоврядування, передбачає відносини взаємної довіри і поваги викладача, майстра та учнів, їхню спільну відповідальність за справи колективу, за долю кожного його члена. Виховна робота в професійно-технічних училищах ведеться на основі теорії виховання, являється невід’ємною частиною педагогіки – науки про виховання та навчання підростаючого покоління.

Виховна робота майстра повинна бути направлена на розвиток в учнів свідомого підходу до вивченого, підвищення рівня своїх знань, збільшення навиків, оволодіння передовими методами праці. У майстра завжди є можливість показати учням значення їх загальноосвітньої підготовки.

Успішне педагогічне керівництво вихованням майбутніх робітників передбачає поєднання зовнішніх і внутрішніх стимулів.

Зовнішні стимули – це вимоги, які виходять від майстра виробничого навчання і спонукають учнів до певних дій.

Внутрішні стимули виходять від самих учнів, вони включають, зокрема, реакцію вихованців на поради та вказівки майстра.

8.2. Розповісти, яку саме роботу проводить майстер під час занять для вирішення вказаних в розділі 2 виховних задач

Щоб досягнути успіхів в навчально-виховній роботі, необхідно врахувати вікові та індивідуальні особливості учнів, знати їх інтереси, нахили і прагнення, здібності та звички, рівень знань та навиків придбаних раніше. Принципово важливими умовами по підходу майстра до учнів є виховання у них самостійності, а саме:

· уміння розбиратися в вимогах які ставляться до роботи, планувати свою діяльність та домагатися виконання запланованої роботи;

· забезпечити виконання виробничих норм;

· вміння правильно використовувати набуті навички та прийоми праці, економічно використовувати матеріал та електроенергію;

· підтримка обладнання, інструментів та пристосувань в належному стані;

· уміння адаптовуватись у різних виробничих умовах.

Необхідною умовою ефективності виховних зусиль майстра є його особистий приклад, ділова кваліфікація, глибоке знання справи, моральні якості, сувора вимогливість до себе, доброзичливе ставлення до учнів, тактовність, невимушеність поведінки. Майстер повинен бути в очах учнів зразком витримки, принциповості й справедливості. Його особистий приклад допомагає і в формування в учнів дбайливого ставлення до суспільної власності. Завдання полягає в тому, щоб зробити бережливість потребою учня, невід’ємним компонентом його виробничої діяльності.

Провідне місце в системі виховної роботи, здійснюваної майстром виробничого навчання, посідає забезпечення індивідуального підходу до учнів. Сутність цього підходу в тому, що майстер визначає, які позитивні і негативні впливи під час навчально-виховної роботи зазнає кожний учень, встановлює шляхи усунення негативних впливів, допомагає учневі усвідомити допущені помилки і вказує, як їх виправити, створює кожному учневі умови, що сприяють досягнення успіхів у навчанні і праці, проводить індивідуальну роботу з батьками.

РОЗДІЛ №9

Охорона праці

9.1. Інструкція з охорони праці для слюсаря з ремонту

Автомобілів.

Загальні положення

ВИСНОВОК

Розробка курсового проекту має важливе значення для формування професійних компетенцій у педагогічній діяльності майстра виробничого навчання. Під час розробки курсового проекту я навчився аналізувати тему програми, розподіляти тему на уроки, визначати навчальну, виховну та розвиваючу мету кожного конкретного заняття. Ознайомився з основними вимогоми до підбору НВР, видами навчально-виробничих робіт та алгоритмом складання їх переліку.

Застосовував теоретичні знання у підготовці майстра до занять, складав матеріально-технічне забезпечення, тобто підбирав обладнання, інструмент, пристрої для виконання навчально-виробничих завдань. Навчився складати план уроку та конспект вступного інструктування, а також поєднувати методи навчання з часом їх використання, а саме на якому етапі уроку.

Я зрозумів, що важливим етапом є не тільки навчати, але й виховувати. Цей етап навчання і виховання проводиться в процесі виконання практичних вправ і являється взаємопов’язаним прцесом. Під час навчально-виробничого процесу потрібно зосереджувати увагу на формуванні самостійності учнів, дисциплінованість, розвивати любов до майбутньої професії, виховувати охайність, активізувати творчу активність учнів, формувати комунікативні навички, навички особистісного самовдосконалення. Результати виховання буде виділятися через певний час. Його можна побачити спостерігаючи за учнями в процесі навчально-виробничої діяльності.

Виховна робота майстра повинна бути направлена на розвиток в учнів свідомого підходу до вивченого, підвищення рівня своїх знань, збільшення навиків, оволодіння передовими методами праці. У майстра завжди є можливість показати учням значення їх загально - освітньої підготовки, його професійну майстерність.

Успішне педагогічне керівництво вихованням майбутніх робітників передбачає поєднання зовнішніх і внутрішніх стимулів.

Зовнішні стимули - це вимоги, які виходять від майстра в/н і спонукають учнів до певних дій.

Внутрішні стимули виходять від самих учнів, вони включають, зокрема, реакцію вихованців на поради та вказівки майстра.

Щоб досягнути успіхів в навчально-виховному процесі необхідно врахувати вікові та індивідуальні особливості учнів, знати їх інтереси, можливості та звички, рівень знань та навиків придбаних раніше. Принципово важливими умовами у підході майстра до учнів є:

v вміння формулювати вимогах, які ставляться до роботи, планувати свою діяльність та домагатися виконання програми виробничого навчання; забезпечення дотримуватися виконання що до норм часу;

v вміння правильно використовувати набуті навички та прийоми праці, економічно використовувати матеріал та електроенергію;

v підтримка обладнання, інструментів та пристосувань в належному стані.

Список використаної літератури:

1. Н.Г. Ничкало. Педагогічна книга майстра виробничого навчання// К.: Вища школа. 1992

2. Н.И.Макиенко. Педагогический процесс в училищах професионально-технического образования //Ми.: Высшая школа 1977.

3. Организация и методика производственного обучения. Учебник для индустреально-педагогического техникума., М.; Высшая школа, - 1978.

4. Практикум з Інтернет технологій. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт. МАУП., Київ 2004

5. Б. Богумирский Энциклопедия персонального компютера - СП.: Питер, 2003.

6. В. М. Андреєва, В. В. Григора, Настільна книга педагога. К.: Видавнича група Основа, - 2006.

7. В.А. Скакун. Введение в профессию мастера производственного обучения//М.: Высшая школа.1998.

8. В.Д. Шарко, Сучасний урок: технологічний аспект., К.: Академія, - 2006.