Уроку виробничого навчання

Вступ

1.Компетентно орієнтований підхід до навчання.

Професійно-технічна освіта є одним із головних чинників розвитку продуктивних сил незалежної України, що забезпечує відродження економіки та національної безпеки держави. Вона готує молоду людину до життя, надає робітничу професію, забезпечуючи таким чином потреби ринку праці у кваліфікованих робітничих кадрах. Над реалізацією цього завдання працюють всі підрозділи професійно-технічного навчального закладу, включаючи і майстрів виробничого навчання.

Майстер виробничого навчання являється основним керівником навчальної групи центральною фігурою у навчально-виробничому процесі. від професійної (педагогічна, технічна) та особистої компетенції майстра виробничого навчання залежить якісна підготовка майбутніх кваліфікованих робітників.

Основні вимоги, які ставляться до майстра виробничого навчання принциповість, чесність, моральна стійкість уміння орієнтуватися у різних виробничих умовах,бути освіченою культурною людиною, уміння чітко і лаконічно висловлювати свої думки, правильно користуватися професійною термінологією (уміння спілкуватися з учнями та колегами), професійна ерудиція, постійне розширення кругозору, творче ставлення до своєї роботи, постійний пошук нових форм та методів підвищення якості навчально-виробничого процесу.

Основні правила-поради

Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте. Не предмет формує особистість, а викладач своєю діяльністю, пов’язаною з вивченням предмету.

• На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль: сьогоднішній активний слухач – завтра активний член суспільства.

• Ніколи не забувай, що ти людина – будь завжди гуманним!

• Будь вимогливим та чуйним водночас – вимоги формуй розумні.

• Завжди дотримуйся своїх принципів і ти ніколи не втратиш повагу вихованців.

• Ставте слухача у ситуації, котрі вимагають, виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.

• Допомагайте слухачам оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності. Навчайте їх вчитися.

• Слід якомога частіше використовувати питання «чому?», щоб навчити мислити з обов’язковою умовою розвивального навчання.

• Пам’ятай, що насправді знає не той, хто переказує, а той хто застосовує на практиці /переказує на прикладах/.

• Привчайте слухачів думати та діяти самостійно, міркувати, аналізувати.

• Слід частіше показувати слухачам результати та перспективи їх навчання.

• Використовуйте засоби наочності.

• У процесі навчання обов’язково враховуйте індивідуальні особливості кожного слухача.

• Враховуйте життєвий досвід слухачів, їх інтереси, здібності.

• Постійно доводьте необхідність знань.

• Пояснюйте, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації життєвих планів.

• Потрібно бути на «рівні століття» і на «рівні року», знати нормативно-правові документи в галузі.

• Ніколи не забувай, що ти людина – будь завжди гуманним!

Педагог повинен бути добрим, але без слабості; вимогливим, але не бути придирливим; лагідним, але без приторності; допускаючиможливість жартувати, але не перетворювати серйозну справу у жарт.

2. Нормативно-правові документи в галузі професійно-технічної освіти

Нормативно-правові акти в галузі професійно-технічної освіти розробляються для забезпечення реалізації державної освітньої політики у цій галузі.

До нормативно-правових актів у галузі професійно-технічної освіти належать:

· Закон України «Про освіту», 1996.

· Закон України «Про професійно-технічну освіту», 1998.

· Положення про професійно-технічний навчальний заклад (наказ Міністерства освіти і науки України), 2000.

· Державний перелік професій з підготовки кваліфікованих працівників у професійно-технічних навчальних закладах.

· Державні стандарти професійно-технічної освіти (Постанова Кабміну від

17.08.02 за №1135 «Про затвердження державного стандарту ПТО».

· Кваліфікаційні характеристики випускників професійно-технічних навчальних закладів.

· Положення про виробничу практику та працевлаштування працівників професійно-технічних навчальних закладів.

· Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах (наказ Міністерства освіти і науки України

№ 419 від 30.05.06).

· Положення про ліцензування та атестацію професійно-технічних навчальних закладів.

· Типові навчальні плани для підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах.

· Типові навчальні програми з предметів, передбачених навчальними планами та виробничого навчання.

· Типові правила прийому до професійно-технічних навчальних закладів;

· Положення про фінансово господарську діяльність професійно-технічного навчального закладу.

· Положення про інститут та навчально-методичний центр професійно-технічної освіти.

· Положення про ступеневу професійно-технічну освіту (наказ Міністерства освіти і науки України), 1999.

· Типові штати професійно-технічних навчальних закладів.

· Про затвердження 12-ти бальної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів з професійної підготовки у ПТНЗ (наказ Міністерства освіти і науки України), 2001.

3.Загальні положення про майстра виробничого навчання, його права та обов’язки.

1.1. Майстер виробничого навчання є працівником професійно-технічного навчального закладу, що здійснює функції по професійному навчанню, ідейно-політичному, трудовому і моральному вихованню учнів. Майстер виробничого навчання забезпечує виконання навчального плану, програми виробничого навчання і дотримання норм і правил безпечного ведення робіт учнями групи.

1.2. Майстер виробничого навчання безпосередньо відповідає за якість

виробничого навчання, рівень професійної підготовки, охорону праці і виховання учнів закріпленої за ним навчальної групи.

1.3. Майстер виробничого навчання повинен бути прикладом для учнів у повсякденному житті, бути вимогливим та справедливим, з повагою ставитися до особистості учня, уміти виявляти і розвивати його позитивні якості, уживати заходи по збереженню контингенту учнів.

1.4. У своєї діяльності майстер виробничого навчання керується нормативно-правовими документами а галузі освіти, та здійснює навчальну роботу під безпосереднім керівництвом старшого майстра та заступника директора з навчально-виробничого навчання (роботи), а з питань виховання учнів – під керівництвом заступника директора з навчально-виховної роботи.

1.5. За майстром виробничого навчання закріпляється навчальна група в складі 25-30 чоловік на весь період навчання (12-15 чоловік відповідно до переліку професій, затвердженому у встановленому порядку).

1.6. Відповідно до трудового законодавства нормована тривалість робочого часу майстра виробничого навчання складає 40 годин в тиждень, заняття в закріпленій групі він проводить відповідно до навчального плану та розкладу занять.

У дні теоретичних занять закріпленої групи майстер працює за графіком і планом, погодженим зі старшим майстром навчального закладу і затвердженим заступником директора з навчально-виробничої роботи.

1.7.Майстер виробничого навчання в установленому порядку проходить підвищення кваліфікації, стажування, атестацію та переатестацію кожні п’ять років.

1.8.Майстру виробничого навчання залежно від рівня кваліфікації та стажу педагогічної роботи присвоюються педагогічні звання:

* майстер виробничого навчання I категорії;

* майстер виробничого навчання II категорії.

Педагогічне звання «майстер виробничого навчання I категорії» може присвоюватись майстрам виробничого навчання, яким встановлено найвищий тарифний розряд, та які мають стаж безпосередньої педагогічної роботи не менше 8 років і, як правило, вищу освіту.

Педагогічне звання «майстер виробничого навчання II категорії» - майстрам виробничого навчання, яким встановлено вищий тарифний розряд, та які мають стаж безпосередньої педагогічної роботи не менше 5 років.

Зазначені педагогічні звання присвоюються педагогічним працівникам, які досягли високого професіоналізму в роботі, систематично використовують сучасні педагогічні технології, беруть участь в їх поширенні, надають практичну допомогу у ставленні молодих педагогів, постійно працюють над своїм фаховим самовдосконаленням.

1.9.Майстром виробничого навчання в ПТНЗ та установах ПТО можуть бути особи, які мають відповідну професійну освіту та професійно-технічну підготовку, моральні якості і фізичний стан яких дає змогу виконувати обов’язки педагогічного працівника.

1.10.При працевлаштуванні на роботу майстер виробничого навчання надає відповідні документи про освіту та професійну підготовку (диплом, свідоцтво з робочим розрядом). Майстер повинен мати рівень робітничої кваліфікації не нижче встановленого навчальним планом для випускника професійно-технічного навчального закладу з відповідної професії,

Прийом на роботу та звільнення з роботи оформлюється наказом директора навчального закладу.

Завдання та обв’язки.

2.1.Формує в учнів професійні знання, уміння та навички у відповідності з вимогами кваліфікаційної характеристики за професією, навчає учнів раціональним прийомам і способам виконання навчально-виробничих робіт і завдань, наукової організації праці, дотримуватися дисципліни праці та інструкцій з охорони праці.

2.2.У своєї роботі використовувати ефективні форми, методи, засоби навчання, застосовувати сучасну техніку і прогресивні технології виробництва.

2.3.Вивчати індивідуальні особливості учнів, дбати про розвиток їх здібності та талантів.

2.4. Сприяти підготовці учнів до самостійного трудового життя, до праці в нових соціально-економічних умовах.

2.5.Проводити індивідуальну, позакласну роботу з учнями, залучати їх до роботи в гуртках, секціях.

2.6.Настановленням і особистим прикладом стверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі, правди, справедливості, гуманізму, доброти, патріотизму, працелюбства.

2.7. Виховувати в учнів повагу до педагогів, майстрів, батьків, жінок, культурно-національних, духовних, історичних цінностей України, дбайливого ставлення до навколишнього середовища.

2.8. Виявляти педагогічний такт у спілкуванні з учнями, бути вимогливим, об’єктивним, дбати про збереження контингенту.

2.9. Вимагати від учнів дотримання правил внутрішнього розпорядку.

2.10. Постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру. Відвідувати теоретичні заняття в закріпленій групі.

2.11.Знати і виконувати вимоги з охорони праці, передбачені відповідними нормативами та інструкціями, вимагати від цього учнів.

2.12. Виховувати в учнів бережно ставиться до майна (обладнання, інструмент, інвентар, матеріал, навчальні посібники) тощо.

2.13. На високому технічному та методичному рівні проводити практичні заняття відповідно до навчального плану. Безпосередньо відповідати за якість виробничого навчання (ефективне проведення занять). Формування в учнів професійні знання, уміння, навички відповідно вимогам кваліфікаційних характеристик.

2.14. Забезпечувати необхідні умови для продуктивної праці, своєчасну підготовку до занять: обладнання, технічних засобів – інструментів, матеріалів, технологічної оснастки, інструкційної та технічної документації, навчальних зразків продукції.

2.15. Не допускати учнів до уроку виробничого навчання без передбаченого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального і колективного захисту.

2.16. Брати участь у роботі педагогічної і методичної рад.

2.17. Брати участь у профорієнтації молоді. Проводити активну роботу по комплектуванню контингенту навчального закладу. Разом із старшим майстром та заступником директора з НВР, проводити роботу по працевлаштуванню випускників.

2.18. Контролювати успішність та вести облік відвідування занять учнів.

2.19. Дбати про дотримання учнями режиму дня, правил особистої та суспільної гігієни, вимоги безпечної поведінки. Забезпечувати в навчальних майстернях умови, які відповідають санітарно-гігієнічним вимогам.

2.20. Контролювати виконання учнями фізкультурно-оздоровчих заходів впродовж навчального дня.

2.21. Організовувати учнівський колектив для участі в фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходах навчального закладу.

Майстер виробничого навчання має право:

3.1. На працю відповідно освіти та професійної підготовки.

3.2. Працювати за сумісництвом відповідно до законодавства України.

3.3. На захист професійної честі, гідності.

3.4. На вільний вибір форм, методів, засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи.

3.5. На індивідуальну педагогічну діяльність.

3.6. На участь у громадському самоврядуванні.

3.7. На користування подовженою оплачуваною відпусткою.

3.8. На підвищення кваліфікації, перепідготовку.

3.9. Вносити пропозиції по удосконаленню навчально-виробничого процесу.

3.10. Одержувати повну інформацію щодо умов праці при прийнятті на роботу.

3.11. На безпечні умови праці та санітарно-побутові умови на робочому місці, які відповідають нормативним актам з охорони праці.

3.12. На відмову від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація небезпечна для його життя і здоров’я або для життя і здоров’я, які його оточують та навколишнього природного середовища.

3.13. На звільнення з роботи за власним бажанням, якщо власник не виконує законодавство про охорону праці.

3.14. На обов’язкове соціальне страхування від нещадних випадків і професійних захворювань.

3.15. На заохочення, передбачені чинним законодавством за зразкове виконання своїх обов’язків, тривалу і бездоганну роботу, новаторство в праці й за інші досягнення в роботі.

3.16. На нагородження державними нагородами та на присвоєння почесних звань, відзначення державними преміями, знаками, грамотами, іншими видами морального і матеріального заохочення за досягнення високих результатів у навчання й виховання.

Майстер виробничого навчання повинен знати:

4.1. Нормативно-правові акти в галузі професійної освіти – Закони України: «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про охорону праці», інші законодавчі і нормативні документи з реєстру державних нормативних актів з охорони праці (ДНАОП), акти з охорони праці, додержання яких входить до його службових обов’язків.

4.2. Вікову фізіологію та гігієну, а також загальнонаукові дисципліни: фізику, хімію, вищу математику, інформатику та обчислювальну техніку, нові інформаційні технології, соціологію та основи філософії, історію України, тощо.

4.3. Дисципліни психолого-педагогічного циклу: педагогіку, психологію, методику виховної роботи, методику професійного навчання – зміст і процес виробничого навчання, його форми та методи; організацію і планування

навчальних майстерень; організацію та методику виробничого навчання в навчальних майстернях і в умовах виробництва; організація та планування виробничого процесу, нормування виробничої діяльності; облік виробничого навчання, звітність майстра; методичну роботу майстра виробничого навчання; організація та методика виховної роботи; сучасні технічні засоби навчання, їх призначення та устаткування.

4.4. Навчальні плани та програми з відповідної професії, засоби навчально-виробничого процесу, вимоги до матеріально-технічного оснащення навчальних майстерень.

4.5. Соціальні, культурні, інформаційні та інші умови навчання і виховання.

4.6. Професію і мати рівень робітничої кваліфікації не нижче встановленого навчальним планом для випускника професійно-технічного навчального закладу з відповідної професії, а також – призначення, будову та принцип роботи обладнання і устаткування.

Майстер виробничого навчання повинен уміти:

5.1. Проводити на високому професійному і педагогічному рівні уроки виробничого навчання в професійно-технічних навчальних закладах.

5.2. Організовувати та проводити виробничу практику на підприємстві.

5.3. Організовувати виховну роботу в навчальній групі і у виробничому колективі.

5.4. Застосовувати сучасні методи та методичні прийоми педагогічного впливу на вихованців.

5.5. Користуватися сучасними технічними засобами навчання, використовувати інформаційні технології для вирішення навчальних і виробничих завдань.

5.6. Вести облікову, звітну і плануючу документацію з навчальної та виробничої діяльності.

5.7. Проводити самостійний пошук інформації і знаходити шляхи її використання у навчально-виробничої діяльності.

5.8. Розробляти комплексне навчально-методичне забезпечення (КМЗ) з теми програми та виробничого навчання.

5.9. Організовувати та здійснювати постійну роботу по удосконаленню професійного та педагогічного рівня (професійної майстерності).

5.10. Використовувати нові інформаційні технології для вирішення навчальних і виробничих завдань.

5.11. Формувати у учнів інтерес до професії.

5.12. Правильно вибирати та застосовувати обладнання та устаткування.

5.13. Впроваджувати у навчально-виробничий процес наукову організацію праці.

5.14. Розробляти проектні технологічні процеси.

5.15. Використовувати засоби автоматизації та механізації виробничих процесів.

5.16. Раціонально використовувати енергетичні та матеріальні ресурси.

5.17. Здійснювати контроль якості на всіх етапах виготовлення деталей вузлів та агрегатів.

РОЗДІЛ №1

Характеристика та навчально-виховні задачі теми

1.1. Дати характеристику процесу професійного навчання.

Визначити сутність процесу виробничого навчання, та основні завдання в період вивчення даної теми програми.

Процес виробничого навчання – це спільна діяльність майстра виробничого навчання з учнями для формування професійних знань умінь і навичок, організована майстром виробничого навчання у визначеній системі та послідовності.

Виробниче навчання – планомірно організований процес спільної діяльності майстра та учнів, спрямований на формування у них практичних професійних знань, умінь та навичок, які відповідають сучасному рівню техніки і технології виробництва, крім того виробниче навчання сприяє вихованню учнів, розвитку розумових та фізичних сил, здібностей творчого ставлення до праці. Виробниче навчання проводиться у навчальних майстернях навчального закладу. В деяких випадках на підприємстві (наприклад для – вивчення тої або іншої теми програми не достатньо умов, тобто обладнання, інструменту, пристроїв і т. д.).

Зміст виробничого навчання визначається на основі аналізу трудової діяльності робочого відповідного рівня кваліфікації (розряду, класу, категорії). Такий аналіз показує, що трудова діяльність робочого, незалежно від професії включає наступні функції:

Планування виробничої діяльності – ознайомлення із завданням, вибір інструменту, матеріалів, визначення послідовності виконання і т. д.;

Підготовка виробничого процесу це – підготовка матеріально – технічної бази (обладнання, інструменту, пристроїв і т. д.);

Безпосереднє здійснення – виконання прийомів та операцій (самостійне виконання виробничих завдань – робіт);

Контроль – перевірка якості (точності – згідно технологічного процесу) вибору, перевірка якості роботи обладнання інструменту і т.д.;

Виконання допоміжних дій – підтримка в робочому стані обладнання, інструменту і т. д..організація робочого місця.

Виходячи з цього основними завданнями виробничого навчання є:

ü Формування здібностей планувати свою працю, вміти організовувати і дотримувати своє робоче місце відповідно вимогам наукової організації праці;

ü Якісно і правильно виконувати навчально-виробничі роботи з дотриманням технічних вимог;

ü Виконання встановлених норм часу, можливість цінити фактор часу;

ü Вміти виконувати і застосовувати раціональні прийоми і способи робіт;

ü Вміти виконувати роботу із застосуванням сучасної техніки і технології, технічна культура праці, трудова дисципліна;

ü Виробнича самостійність – вміти вибирати найбільш раціональні способи виконання робіт;

ü Вміти застосовувати теоретичні знання (основний принцип виробничого навчання) для вирішення виробничих задач;

ü Формування здібностей здійснювати внесок в технологічний процес, виконання навчально-виробничих робіт, нове, оригінальне; удосконалювати організацію праці – трудові прийоми, інструмент, пристрої, самоконтроль виробу;

ü Дотримання в процесі виконання навчально-виробничих робіт правил техніки безпеки, пожежної безпеки, гігієни праці.

Всі ці показники складають сутність діяльності майстра виробничого навчання та навчальної діяльності учнів і сконцентровані в них навчальні,виховні та розвиваючі функції процесу виробничого навчання і є – критеріями основ професійної майстерності.

1.2. Вказати назву теми, кількість годин на її вивчення (курс, півріччя).

Відповідно до тематичного плану виробничого навчання тема №7 «Свердління зенкування та розгортання» вивчається у виробничій майстерні, на вивчення теми відводиться 18 годин 1 курс 1 півріччя.

1.3. Зміст даної операції або комплексної роботи, значення її застосування для майбутньої роботи учня на виробництві.

Підчас вивчення теми №7 основна навчальна задача полягає у сформуванні професійних вмінь та навичок у свердлінні зенкуванні та розсортуванні. В програмі передбачено обов’язкове вивчення правил техніки безпеки при роботі з свердлильним обладнанням, основ гігієни праці і виробничої санітарії, а також наукова організація робочого місця для високовиробничої праці учнів.

1.4. Вказати внутрішньо предметні зв’язки теми:

1.5. Вказати міжпредметні зв’язки

Для вивчення даної теми студентам необхідно попередньо вивчити креслення та матеріалознавство, ці предмети допоможуть учням в підборі, підготовці і розмітці металу до обробки і таке інш.

1.6. Роз’яснити роль зв’язку навчання з вихованням та розвитком учнів. визначити та дати конкретні виховні задачі, котрі повинен вирішувати майстер в процесі вивчення теми.

Щоб досягнути успіхів в навчально-виховній роботі, необхідно врахувати вікові та індивідуальні особливості учнів, знати їх інтереси, нахили і прагнення, здібності та звички, рівень знань та навиків придбаних раніше. Принципово важливими умовами з підходу майстра до учнів є виховання у них самостійності, а саме:

Ø Уміння розбиратися в вимогах які ставляться до роботи, планувати свою діяльність та домагатися запланованої роботи;

Ø Забезпечити виконання виробничих норм;

Ø Вміння правильно використовувати набуті навички та прийоми праці, економічно використовувати матеріал та електроенергію;

Ø Підтримка обладнання, інструментів та пристосувань в належному стані;

Ø Уміння пристосовуватись у різних виробничих умовах.

Необхідною умовою ефективності виховних зусиль майстра є його особистий приклад,ділова кваліфікація, глибоке знання справи, моральні якості, сувора вимогливість поведінки. Майстер повинен бути в очах учнів зразком витримки принциповості й справедливості. Його особистий приклад допомагає і в формуванні в учнів дбайливого ставлення до суспільної власності. Завдання полягає в тому, щоб зробити бережливість потребою учня,невідємним компонентом його виробничої діяльності.

Провідне місце в системі виховної роботи, здійснюваної майстром виробничого навчання, посідає забезпечення індивідуального підходу до учнів. Сутність цього підходу в тому що майстер визначає які позитивні і негативні впливи під час навчально-виховної роботи зазнає кожний учень, встановлює шляхи усунення негативних впливів, допомагає учневі усвідомити допущені помилки і вказує як їх виправити, створює кожному учневі умови,що сприяють досягнення успіхів у навчанні праці, проводить індивідуальну роботу з батьками.

РОЗДІЛ №2

Розподіл матеріалу теми на підтеми та уроки

2.1. Вказати цілі розподілу матеріалу теми на підтеми та уроки

Науково-технічний і соціально-економічний прогрес, змінюючи роль, зміст і характер труда сучасного робочого, пред’являє вимоги к системи професійно технічної освіти, яка здійснює підготовку кваліфікованих робітників для різних галузей виробництва. Зростає роль професійно технічних навчальних закладів, як педагогічної системи змінює і функції викладача та майстра виробничого навчання для формування професійної компетентності

Як відомо, функції для своєї реалізації вимагають визначеного сполучення різних видів діяльності викладача і майстра: підготовка і проведення навчальних занять, організація навчально-виробничої діяльності учнів, контроль і оцінка виконаних завдань. Раціональність сполучення яких являється важливою умовою ефективності їх трудової діяльності. Саме сукупність функції, покладених суспільством на майстра, визначають зміст його виробничо-педагогічної діяльності.

При розподілі матеріалу теми на уроки необхідно мати на увазі, що однією з найважливіших вимог до уроку є чіткість цілі та визначеність змісту. Щоб правильно розподілити матеріал теми на уроки, потрібно врахувати його послідовність і доступність, складність та трудомісткість прийомів, способів, новизну їх для учнів, важливість для виконання робіт в майбутньому, порядок вивчення, об’єкту робіт на яких вони будуть освоюватись, відповідність змісту занять сучасному рівню техніки, технології та кваліфікаційної характеристики і вимогам наукової організації праці. Це забезпечує правильне розподілення матеріалу теми на уроки, в залежності від чого на кожному з них учні цілеспрямовано роблять черговий крок у формуванні професійних умінь та навичок. Ні в якому разі недопустимий формальний підхід до розподілення матеріалу, коли передбачені в темі прийоми та способи механічно відокремлюються на визначену кількість уроків.

Послідовність вивчення матеріалу визначена програмою, але майстер в залежності від умов може в окремих випадках змінювати її послідовність вивчення при обов’язковій умові повного виконання програми. При вмілому підборі робіт можливо в значній мірі поєднувати пізнавальні та виробничі задачі.

Навчання проводиться за основною організаційною формою – урок, при який здійснюється розв’язання дидактичних завдань. Урок проводиться не заради самого уроку, а заради того, щоб впливати на особистість учня, щоб на матеріалі програмних питань формувати визначені якості особистості, формувати основні професійні компетентності. Центральний компонент будь-якого уроку – організація пізнавальної діяльності учнів. Кожний майстер повинен розуміти, що проведення якісного ефективного уроку є провідним завдання його педагогічної діяльності, основною складовою його діяльності.

2.2. Визначити основні вимоги до уроку

Урок є частиною навчально-виховного процесу, де здійснюється формування професійних компетентностей, і на нього, як і на навчальний процес, впливають:

* зміни, що відбуваються в суспільстві, які обумовлюють соціокультурні, економічні умови для розвитку всіх його сфер, у тому числі й освітньої;

* сучасні педагогічні концепції з їх цілями, принципами, технологіями навчання.

Аналізуючи матеріал теми, розподіляючи його на уроки майстер намічає засоби встановлення зв’язків між уроками по темі, зв’язок теоретичного матеріалу з виробничою діяльністю, між предметний зв'язок, щоб сформувати уміння застосовувати професійні знання на практиці.

Майстер виробничого навчання визначає основні вимоги до уроку:

* конкретність та чіткість мети занять;

* єдність навчальних, виховних та розвиваючих завдань;

* яки принципи регулюють навчально-виробничий процес;

* різноманітність методів та засобів навчання;

* обмеженість та конкретність щодо часу;

*визначеність навчального матеріалу за об'ємом та логічна послідовність вивчення.

*раціональна побудова структури уроку, що забезпечувала б свідомість та активність учнів.

* забезпечення зв'язку з матеріалом попередніх уроків теоретичного та виробничого навчання.

* підготовка матеріально-технічним забезпеченням.

*правильний підбір та забезпечення навчально-виробничими завданнями.

* керівна роль майстра виробничого навчання в навчально-виховному процесі

2.1. Розподілити тему програми на уроки, визначити основні навчальні, виховні та розвивальні завдання кожного уроку, /оформити таблицю/

Урок як педагогічну систему визначають його задачі, головні з яких на сьогодні пов’язані насамперед із розвитком особистості. Найбільш важливим елементом цієї роботи, на мій погляд, є поділ головної мети на складові – завдання уроку. Для того щоб чітко їх сформувати, необхідно уявити всі ті прості дії, послідовність виконання яких дасть можливість досягти мету.

Відповідно тематичному плану на вивчення теми № 7. «Сверління зенкування та розгортання» відводиться 18 годин, тому тему потрібно вивчати протягом 3-х уроків з виробничого навчання. Розподіляю матеріал теми програми на уроки та визначаю основні навчальні завдання. Виходячи з того, яким чином навчальні завдання, визначені в третьому підрозділі першого розділу, будуть реалізуватись, потрібно сформулювати й виховні, й розвивальні завдання кожного уроку.

РОЗДІЛ №3

Підбір навчально-виробничих робіт

3.1. Пояснити значення підбору навчально-виробничих робіт

Викладаючи цю частину змісту курсового проекту, необхідно підкреслити, що підбір навально-виробничих робіт – одна із складних елементів планування виробничого навчання. Складність його в тому, що при цьому необхідно враховувати як педагогічні принципи раціонального підбору, так і реальні можливості, які не завжди відповідають цім принципам. Звідси різноманітність варіантів організації підбору навчально-виробничих робіт.

У навчальних програмах визначається лише загальний зміст і обсяг матеріалу з кожної теми, тому відповідно до інструкції про планування організації навчального – виробничого процесу, перелік навчально-виробничих робіт з професії розробляються на півріччя або на весь навчальний рік майстрами виробничого навчання під керівництвом старшого майстра і потім обговорюється на засіданні методичної комісії.

Перелік навчально-виробничих робіт, є основним документом з планування навчально-виробничого процесу. Щоб правильно організувати процес виробничого навчання та визначити які форми навчально-виробничої діяльності учнів цілісно застосовувати, потрібно провести підготовчу роботу – підбір навчально-виробничих робіт.

Підбір навчально-виробничих робіт має велике значення для досягнення рівня кваліфікації. Не дивлячись на різноманітність обладнання, технологічних процесів, особливості організації виробництва, характеру і змісту роботи працюючих за фахом, необхідно визначити загально-дидактичні вимоги до підбору навчально-виробничих робіт

3.2. Визначити основні вимоги до навчально-виробничих робіт

Викладаючи типові варіанти підбору робіт, особливу увагу необхідно приділити підбору навчально-виробничих робіт для виконання операцій, підкреслив при цьому, що головна складність такого підбору в тому, що більшість реальних робіт мають комплексний характер, включає, як правило, декілька операції. Складність підбору для вивчення операції полягає і в тому, операція що вивчається у виконанні даній роботі була переважною. При підборі робіт для вивчення операцій необхідно підкреслити на можливість і педагогічну цілеспрямованість організації вивчення основ професії на навчальних роботах тренувального характеру.

Вимоги передбачають типовість, різноманітність і ускладнення робіт, створення умов для накопичення учнями виробничого досвіду. Формальне виконання вимог максимальної різноманітності та ускладнення робіт можна провести до підбору різноманітних, але незв’язаних між собою виробничих завдань. З іншої сторони, потрібно доручати учням довгий час виконувати роботи обмеженої номенклатури.

Об’єм завдань вибирається в залежності від різноманітності типових робіт, які повинні вивчатися на даному виробництві, від кількості їх і значення в діяльності робітників даного фаху.

Кожна робота, яка включається в перелік, повинна повністю відповідати навчальним завданням даної теми. Досвід показує, що в якості навчальних завдань для вправ учнів потрібно підбирати такі, які мають практичне значення, щоб прийоми та методи і послідовність їх виконання по можливості наближатись до звичайної виробничої технології.

Для кожного виробу, включеного в перелік, розробляється технічна документація: креслення, інструкційні, інструкційно-технологічні карти, в даному випадку здійснюється підготовка інструкцій з експлуатації обладнання для дугового зварювання, інструкцій з техніки безпеки та пожежної безпеки при виконанні зварювальних робіт, встановлюється часу на вивчення правил техніки безпеки, пожежної безпеки, вивчення обладнання /будова та принцип роботи/.

Перелік навчально-виробничих робіт являються документами, на основі яких планується виробнича діяльність навчальних майстерень училища.

Необхідно підкреслити, що вивчені вимоги розкривають тільки загальні дидактичні орієнтири к підбору навчально-виробничих робіт. Таки роботи для відпрацювання різних тем програми мають свою специфіку. Такім чином необхідно розкрити поняття про навчально-технічні, навчально-технологічні вимоги до навчально-виробничих робіт, яки конкретизують загальні вимоги відповідно змісту навчальної програми.

Необхідно підкреслити, що навчально-технічні і навчально-технологічні вимоги різні для різних тем навчальної програми. Вони можуть змінюватись у зв’язку з змінами навчальної програми, а також з технічного оснащення та організації виробничого навчання. В цьому їх специфіка по відношенню до загально дидактичних вимог, які являються загальними і в цілому стабільні.

1.3. Скласти перелік навчально-виробничих робіт

ЗАТВЕРДЖУЮ

Заст.директора з НВР

______________________

«___»__________20___р.

Перелік

навчально-виробничих робіт на тему програми

На 1 півріччя (навчальний рік) 20__/20__ н.р.

Спеціальність 5.01010401 Професійна освіта

Майстер виробничого навчання ______________

Кількість учнів __

На виконання навчальних робіт планується ____людино-годин

Ст.майстер_________________ Майстер в/н____________

Примітка: В графу „Помітка” вписують роботи яки не планувались.

Вказують причини невиконання запланованих робіт.

РОЗДІЛ № 4

Матеріально-технічна підготовка до вивчення теми

4.1. Пояснити роль матеріально-технічного забезпечення у навчально-виробничому процесі

Матеріально-технічна база займає важливе місце у професійному навчанні учнів, вона сприяє формуванню умінь та освоєнню навичок роботи з обладнанням. Майстерні повинні бути обладнанні основним і допоміжним навчально-виробничим обладнанням індивідуального і загального використання, необхідним для виконання навчально-виробничих завдань в повній послідовності згідно технологічного процесу, технічними вимогами, правилам охорони праці і безпеки життєдіяльності. відповідно програмі виробничого навчання.

Матеріально технічна база навчальних майстерень

Навчальні майстерні організовуються з метою забезпечення спеціальних умов для якісного формування у учнів основ професійних вмінь та навиків, відповідно навчальної програми; уміння виконувати трудові прийоми, операції, різні способи роботи, характерні для професії.

Наявність у професійно-технічних навчальних закладах навчальних майстерень створює необхідні умови для фронтального навчання учнів, дозволяє раціонально чередувати теоретичні заняття з професійним навчанням, забезпечує послідовність вивчення програмного матеріалу.

4.2. Визначити основні вимоги до навчальних майстерень, організації робочого місця майстра та учнів

Загальні вимоги до навчальних майстерень:

· майстерня повинна бути пристосована для проведення занять за програмою в/н по темі з застосуванням сучасних методів;

· майстерня повинна мати відділи з урахуванням специфіки професії, а також інструментальні і матеріальні сховища та інші відділення;

· кожне відділення за площею та кількістю обладнання призначається для навчання як мінімум однієї групи;

· в майстерні на видному місці повинна бути аптечка з медикаментами для надання першої медичної допомоги;

Головна вимога до оснащення майстерні – відповідність навчальній програмі, сучасність, універсальність, економічність з точки зору використання електроенергії, забезпечення техніки безпеки.

Основні вимоги до навчальних майстерень:

1. Навчальні майстерні повинні відповідати єдиним технічним, санітарно - гігієнічним, естетичним, ергономічним вимогам з одного боку та педагогічним з іншого;

2. Майстерні розташовуються як правило на першому поверсі навчального корпусу, або біля навчального корпусу у окремому приміщенні - з метою не заважати проведенню теоретичних занять (шум 70 дБ, забруднення повітря (пил)).

3. Освітлення майстерні має важливе значення, і серйозний вплив на якість праці. Тому в майстерні повинно бути рівномірне освітлення, відповідаючи встановленим нормам. Кращим освітленням для навчальних майстерень вважаються лампи денного освітлення, температура повітря в майстернях повинна дотримуватися взимку не нижче 15-16 С, влітку не вище 20 С для притоку повітря необхідна вентиляція, підлога повинна бути зручною для прибирання. Стіни фарбуються в світлі кольори, а стеля – в білий колір, що підвищує освітлення приміщення.

Вимоги до майстерень:

1. Технічні - повинні відповідати умовам для нормальної установки, розміщення і роботи обладнання (площа, поверх, висота будівлі, планування з урахуванням технологічного потоку);

Площа майстерень відповідно будівельним нормам:

На одного учня - 6 м.

Слюсарні верстаки – 20 шт.

Точильний верстат – 1 шт.

2) Санітарно – гігієнічні — відповідають вимогам безпеки праці, санітарії та гігієни, ізоляція вогне- і вибухонебезпечних відділень, наявність пристроїв вентиляції (20м3/ч на 1 учня), пожежних виходів і засобів гасіння пожежі, нормальна і не тучна освітлюваність (лампи денного світла не менше—100- 150 лк, а площа вікна не менше 1/8 площі майстерні).

Санітарно-гігієнічний стан майстерні:

1. Майстерня повинна бути прибрана і не завалена брухтом;

2. В майстерні повинна знаходитись аптечна для надання першої допомоги при нещасному випадку;

3. Електрична мережа повинна бути у справному стані;

4. В майстерні повинен знаходитись кондиціонер для притоку повітря;

5. В майстерні повинен знаходитись на видному місці вогнегасник.

3) Педагогічні вимоги:

Обладнання повинно бути у справжньому стані. Місце майстра повинно знаходитись на видному місці в майстерні. Навпроти місця майстра повинні бути парти зі стільцями щоб учні могли слухати урок. В майстерні повинна бути: дошка, плакатниця та інструкції з техніки безпеки та пожежної безпеки, інструкційні карти з виконання робіт.

Робоче місце майстра

Робоче місце необхідно організувати таким чином, щоб були забезпечені умови для проходження всіх тем програми, а також має забезпечувати ефективне проведення занять і зниження втрат робочого часу.

Вирішення важливих завдань навчання, виховання молодих кваліфікованих робітників у великій мірі залежить від підготовки майстра до занять.

Загальні вимоги до організації робочого місця майстра:

- сучасне навчально-технічне оснащення, естетичне оформлення;

- забезпечення належних умов для ефективного показу трудових прийомів і способів виконання НВР - обладнання спеціальними пристроями, їх розміщення, освітлюваність;

- умови для зручного ”огляду” всіх учнів;

- зручність у розміщенні, зберіганні й використанні всіх матеріалів, обладнання, технічних засобів навчання (ТЗН);

- систематичне поповнення і оновлення навчального, технічного і дидактичного оснащення відповідно до вдосконалення змісту навчання, наукових рекомендацій.

Умовно виділяють обов’язкове і додаткове оснащення:

Обов’язкове:

- подіум (підвищення) на якому розміщене робоче місце;

- робочий стіл, стілець,плоска дошка;

- дидактичні засоби і навчально-технічна документація з усіх вивчаємих операцій і типових навчально-виробничих робіт;

- пристрої для демонстрації трудових прийомів;

- пристрої для збереження інструменту, дидактичних матеріалів,

технічні засоби навчання - (шафи, ящики, касети, полиці, підставки, плакати, екран та ін.);

- місця для сидіння учнів під час колективного інструктажу;

Додаткове:

- спеціальний щит для подачі на робочі місця учнів електричного струму, стиснутого повітря;

- пульт дистанційного управління технічними засобами навчання, засоби сигналізації і подачі загальних команд усім учням;

- спеціальний стіл для приймання виконаних учнями навчально- виробничих робіт.

Робоче місце поповнюється, наочно-переоформлюється в залежності від

досвіду роботи майстра.

Робоче місце учня

Робоче місце учня обладнується устаткуванням, інструментом, приладами, пристосуваннями, необхідними для виробничого навчання відповідно до вимог навчальної програми. Залежно від характеру робіт, періоду навчання, прийнятої організації навчально-виробничої праці робочі місця учнів можуть бути індивідуальними і бригадними. Бригадні робочі місця організовуються під час виконання комплексних або перевірочних робіт.

Основні вимоги до організації робочого місця учня:

· технічна справність обладнання, наявність загородок, заземлень, захисних пристроїв, запобіжників, підйомних пристроїв та інших засобів безпеки роботи учнів;

· оснащення пристроями для зручного і надійного збереження і розміщення під час роботи інструментів, пристосувань, основних і допоміжних матеріалів, готової продукції, навчально-технічної документації;

· добра освітлюваність робочої зони, забезпечення умов для найменш стомлюючої робочої пози учня і економніших рухів;

· оснащення пристроїв для роботи сидячи – основні навчально-технічні вимоги до таких пристроїв: сучасність конструкцій; універсальність, відносна простота в управлінні; невеликі габарити; зручність в експлуатації та безпека в роботі;

· обладнання аварійною сигналізацією;

· зручність для поточного обслуговування обладнання, очищення і прибирання;

· оснащення витяжкою індивідуального користування.

Робочі місця оснащуються індивідуальним інструментом, а також контрольно-вимірювальними приладами, документацією, яка необхідна під час роботи. Усе повинно мати своє місце, завжди знаходиться під рукою, зберігатися в належному вигляді.

Тумби з відділеннями для різноманітного інструменту, затискувачі для робочих креслень та іншої навчально-технічної документації.

4.3. Визначити наступні об’єкти матеріально-технічного забезпечення, яке необхідне для формування професійних умінь та навичок

Всі об’єкти представити в таблицях

· обладнання;

· інструмент, пристрої та інвентар;

· матеріал та заготівки;

· дидактичні засоби /наочність/.

Таблиця 4.1. Обладнання, інструменти, пристрої,

Таблиця 4.2Матеріали, засоби наочності

РОЗДІЛ №5

Розробка навчально-технічної документації

5.1. Роль письмового інструктування в навчально-виробничої діяльності учнів, основні типи

Формування професійної майстерності – найважливішої якості кваліфікованого робітника - вимагає подальшого удосконалювання виробничого навчання. Цьому сприяє широке застосування письмового інструктування учнів.

Необхідність застосування письмового інструктування обумовлена тим, що з одного боку, усе більш зростають вимоги до підготовки усе більш кваліфікованих робітників, а з іншого боку – майстру бракує часу для ефективного керування процесом навчання учнів.

Застосування письмового інструктування багато в чому розширює можливості майстра в керуванні процесом навчання. Це забезпечується насамперед тим, що навчальна інформація, що міститься в інструкційно-технологічної документації, носить характер чітко вираженої системи.

При тривалості уроку виробничого навчання 6 годин і чисельності групи 20 чоловік на індивідуальну роботу майстра з кожним з них залишається всього 8-10хв. Це не дозволяє майстру досить ефективно проводити індивідуальне поточне інструктування. Письмове інструктування, що представляє собою самосійне джерело інформації для учнів, як показує досвід, має можливість значно підвищити ефективність інструктування кожного що учиться, їхня самостійність у процесі навчання.

З точки зору дидактики цінність письмового інструктування підсилюється варіюванням в них різних видів інформації - словесного, графічного, внесення до тексту контрольних запитань.

Використання навчально-інстукційних карт допомагає майстрам виробничого навчання заощадити час, поліпшити керування пізнавальної діяльності учнів.

Інструкційні карти привчають учнів до самостійності, правильній послідовності виконання робіт, застосуванню необхідних інструментів, обладнання.

Навчально-технічна документація являється джерелом уяви про предмети праці, технологічні та трудові процеси, інструменти, а також інструкційним матеріалом здійснення основних трудових операцій та функцій

Навчально-технічна документація створює:

· необхідні орієнтири у трудової діяльності учнів;

· спонукає їх до застосування теоретичних знань;

· допомагає створенню зорово-наочних вражень про прийоми виконання навчально-виробничих завдань;

· творче ставлення до своєї професії;

· стимулює самоконтроль;

· являється важливим засобом керування процесом формування необхідних професійних та особистісних компетентностей.

А також навчально-технічна документація дозволяє підвищити ефективність уроку та покращити сприйняття навчального матеріалу учнями для формування професійних умінь та навичок.

Під час проведення уроку виробничого навчання майстер використовує наступну навчально-технічну документацію:

1. Інструкційні карти

2. Інструкційно-технологічні карти

3. Технологічні карти

4. Картки – завдання

5.2. Методика розробки та застосування навчально-технічної документації

Для розробки документів письмового інструктажу майстер використовує програму виробничого навчання, матеріал спецтехнології, план року, перелік НВР. Письмове інструктування полегшує організацію виконання виробничих завдань учнів та контроль за її виконання.

По оформленню та змісту інструкційні карти можуть бути різноманітні, тобто єдиного стандарту оформлення не має, але обов’язково вони повинні мати вказівки: - Що робити? Як робити?.

В інструкційних картах обов’язково вказується послідовність виконання вправ або операцій і дається коротка інструкційна вказівка про характер і способи використання трудових рухів.

Вірне використання різного роду письмових інструкцій з іншими методами проведення уроку виробничого навчання дає гарні результати в навчальній та виробничої діяльності учнів.

Інструкційні карти розкривають такі елементи трудового процесу як вивчення креслень і технічних вимог до виготовлення виробу. Інструкційні карти на ряду з плакатами, кресленнями та іншими наглядними посібниками дозволяють проводити письмовий інструктаж учнів. Коли використовується інструкційна карта, учням стає багато чого зрозуміло без пояснення, тому майстер має більше часу, наприклад для особистого показу виконання вправ, які вивчаються на уроці.

Необхідно з самих перших уроків привчати учнів виконувати роботи із застосуванням навчально - технічній документації. З метою розвитку мислення і творчих здібностей учнів, майстер навчає їх самім складати технологічну послідовність виконання завдань та складання інструкційних вказівок що до їх виконання.

Крім усних методів викладання застосовують картки завдання, які дозволяють майстрові в/н провадити актуалізацію опорних знань, визначити рівень знань учнів з попередньої теми (де і що саме вони не зрозуміли) по цих картках виставляють оцінки учням.

ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА

Професія: Слюсар з ремонту автомобілів

Тема № 7. Вправи в управлінні свердлильним верстатом

Послідовність виконання вправ	Інструктивні вказівки щодо виконання	Ескіз
Кріплення свердла у патрон	Трикулачний патрон забезпечує точне і надійне кріплення свердла.
Кріплення свердл у перехідній втулці	Здійснюється тоді коли конус хвостовика інструмента менший за розмір конуса отвору шпинделя на рис 3 зображено встановленя інструменту за допомогою перехідної втулки та без неї втулки з сверлом встановлюються в отвір шпинделя.
Встановлення свердлильних інструментів	Кріплення свердел, розверток зенкерів і зенківок на свердлильних верстатах залежно від форми хвостовика здійснюють 3 способами безпосереднь в конічному отворі шпинделя, у перехідних конічних втулках і в свердлильному патроні. У конічному отворі шпинделя конічний хвостовик утримується силою тертя що виникає між конічними поверхнями. Ланка хвостовика входить у паз шпинделя й запобігає провертанню хвостовика.

РОЗДІЛ №6

Підготовка майстра виробничого навчання до занять

6.1. Визначити зміст підготовки майстра виробничого навчання до вивчення даної теми, поступово розкрити:

• особисту підготовку;

• матеріально-технічну;

• плануючу.

Майстер виробничого навчання являється основним керівником навчальної групи, центральною фігурою у навчально-виробничому процесі. Від професійної (педагогічна, технічна) та особистісної компетенції майстра виробничого навчання залежить якісна підготовка майбутніх кваліфікованих робітників.

Основні вимоги, яки ставляться до майстра виробничого навчання: принциповість, чесність, морально стійкій, уміння орієнтуватися у різних виробничих умовах, бути освіченою культурною людиною, уміння чітко і лаконічно висловлювати свої думки, правильно користуватися професійною термінологією (уміння спілкуватися з учнями та колегами), професійна ерудиція, постійне розширення кругозору, творче ставлення до своєї роботи, постійний пошук нових форм та методів підвищення якості навчально-виробничого процесу.

Рекомендації майстру виробничого навчання:

- Привчати учнів міркувати, думати, аналізувати – потрібно бути самому думаючою особистістю.

- Особистість виховується особистістю, характер виробляється характером.

- Педагог повинен бути добрим, але без слабості; вимогливим, але не бути придирливим; лагідним, але без приторності; допускаючи можливість жартувати, але не перетворювати серйозну справу у жарт.

- Організовуючи працю учнів, майстер сам повинен працювати організовано (планувати свій робочий час, складати план уроку, підготовлювати матеріально-технічне забезпечення, організовувати своє робоче місце)

- Майстер зобов’язаний бути на «рівні століття» і на «рівні року», він повинен говорити «мовою сьогоднішнього дня».

- Завжди підтримуйте бадьорий, життєрадісний стиль і тон у процесі роботи та діяльності колективу групи.

- Запам’ятай - «Вчитель живе, якщо він постійно навчається».

- Допомагайте учням досягти мету, але не нав’язуйте свою думку.

- Питання яки ставляться перед учнями, повинні примусити учнів не стільки згадати, скільки міркувати, порівняти, обгрунтувати, пояснювати, робить висновки.

- Знати нормативні документи, передбачені Законом України «Про професійно-технічну освіту».

Підготовка майстра до вивчення теми програми

Етапи підготовки

Особиста підготовка:

- аналізує зміст теми програми;

- вивчає відповідні розділи підручників, методичних посібників, технічної літератури;

- з`ясовує деякі теоретичні питання з викладачами спецтехнології;

- обмірковує та намічає організаційні форми та методи вивчення теми програми;

- приймає участь у засіданні методичної комісії з питань підготовки до вивчення теми програми.

Підготовка матеріально-технічної бази:

визначення і підготовка навчально-виробничих робіт для вивчення теми;

перевірка наявності та підготовка навчально-технічного оснащення (обладнання, пристрої, інструмент, матеріали);

перевірка та підготовка технічної документації (ескізи, креслення, інструкційно-технологічні карти).

Плануюча (організаційна):

аналіз теоретичних знань учнів з теми програми;

розподіл теми програми на підтеми та уроки;

визначення навчально-виховних та розвиваючих завдань теми;

визначення між предметних зв’язків;

визначити конкретний зміст навчально-виробничих завдань, яки учні будуть виконувати під час вивчення теми програми;

скласти графік переміщень учнів по робочим місцям, якщо тема вивчається не фронтально.

6.2. Вказати основні елементи підготовки майстра до уроку в певній послідовності

Зміст і послідовність підготовки майстра до уроку залежить від періоду навчання, змісту навчального матеріалу уроку, від досвіду майстра, складу навчальної групи. Основним завданням виробничого навчання є формування вмінь та навиків виробничої праці. Тому важливим елементом підготовки майстром до наступного уроку є визначення конкретних навчально-виробничих робіт. Майстре підготовляє матеріали, інструменти, прилади – все необхідне для якісного проведення уроку, з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, конкретно намічає хто і яку роботу буде виконувати, встановлює загальну кількість робіт на групу.

Особиста підготовка:

аналіз попереднього уроку (головним критерієм якості уроку є яких результатів досягли учні, тобто досягнення мети занять; застосування форм та методів проведення занять);

запам`ятай: тема це «що потрібно вивчити», мета – «для чого вивчається»;

вивчення методичної і технічної літератури, інформаційних матеріалів;

підготовка до показу трудових прийомів.

Підготовка матеріально-технічного забезпечення:

перевірка і підготовка заготівок та матеріалів для виконання навчально-виробничих робіт, зразків деталей;

підготовка і перевірка справності інструменту, пристроїв, обладнання;

підготовка навчально-технічної документації (інструкційних карт, ескізів, креслень);

підготовка наочних посібників, технічних засобів навчання.

Плануюча (організаційна) підготовка:

після аналізу попереднього уроку визначає зміст і мету наступного уроку;

в залежності від теми і мети уроку визначає структуру і час на кожний його елемент;

визначає методи і методичні прийоми проведення вступного інструктування;

визначає систему вправ;

роботи для самостійного виконання учнями;

намічає методику проведення поточного інструктажу;

складає план уроку і конспект вступного інструктування;

намічає конкретне домашнє завдання.

Запам`ятай - однакових уроків не буває – змінюється програма, група, зростає досвід майстра, розвивається науково - технічний прогрес – все це відображається у плані уроку, тому кожне заняття має свій «характер» і план уроку складається на кожне заняття окремо, використовуючи попередні плани. План уроку являється обов’язковим плануючим документом і затверджується ст. майстром.

П Л А Н

уроку виробничого навчання

Професія Слюсар з ремонту автомобілів

Місце проведення Навчальні майстерні

Тема програми № 7 «Свердління зенкування та розгортування»

Час на тему 18 годин

Урок №2 Вправи в управлінні свердлильним станком.

М е та у р о к у

Навчальна:

Навчити учнів як правильно використовувати інструмент для свердління зенкування тарозгортання

Виховна:

Виховати зберігання чистоти на робочому місці, культуру праці, вихованості, ощадливості, старанності.

Розвиваюча:

Розвинути професійні