Психологічна оцінка структури уроку в зв'язку з поставленою метою та завданнями

а)Тема, мета, та задачі уроку.

б)Структура уроку і його психологічна доцільність.

2. Психологічна оцінка змісту уроку.

а) Активізація яких сторін пізнавальної діяльності учнів потребує сприймання цієї навчальної інформації (образної чи словесно-логічної пам'яті, абстрактного мислення, уяви)? Які емоції він може викликати?

б) Чи відповідає даний матеріал віковим особливостям пізнавальної діяльності учнів, їх життєвому досвіду та рівню знань?

в) Чи вдається педагогу перетворити складну наукову інформацію в посильну для сприйняття школярів даного віку, цікавою та зрозумілою?

г) Чи мав матеріал, що вивчається, виховну дію на школярів? Настільки оптимально вчитель реалізує виховні можливості?

3. Прояви пізнавальної діяльності учнів на уроці та керування нею.

а) Організація уваги.

Шляхи організації уваги на всіх етапах заняття (звернення до учнів бути уважними, підкреслення значення проведеної робот, встановлений конкретної задачі, використання принципу наочності та апелювання до мимовільної уваги, тощо). Види уваги, які мали місце на уроці, та форма їх прояву у окремих школярів.

Засоби переключення уваги учнів з одного виду роботи на інший. В яких складних видах діяльності, запропонованих вчителем, була потреба в розподілі уваги учнів і як вони з цим впорались?

Крім того необхідно проаналізувати співвідношення стимулів, спрямованих на організацію мимовільної та довільної уваги. Якщо педагог буде стимулувати лише один з вказаних видів уваги, то такий урок приречений на неуспіх.

В аналізі уроку необхідно описати також, які якості учителя сприяють уважності учнів на уроці:

- уважність і спостережливість учителя;

- уміння тримати в полі зору весь клас, всі види робіт, мати відчуття аудиторії;

- певний рівень артистизму;

- уважність до своїх дій, самоконтроль;

- уверенность в себе внутренняя сила - это не крик и шум, а спокойная твердость, четкость, собранность;

- вміння підтримувати постійний контакт з класом, вести урок в енергійному темпі.

б) Організація сприйняття учбової інформації і його характер.

Що являється об'єктом сприйняття учнів (мова вчителя, текст підручника, різноманітні наочні засоби) на різних етапах уроку. Якість сприйняття. Які прийоми організації сприймання учнів на уроці використав вчитель?

Використання наочних засобів на уроці.(Осмислення сприйняття учбової інформації, з якою метою це зроблено вчителем, та інші цілі).

в) Активізація пам'яті та її розвиток. Чи апелював учитель до пам'яті школярів, з якою метою та на яких етапах зайняття?

Які види пам'яті мали місце на уроці (наочно-образна, словесно-логічна, емоційна, мимовільна, механічна, логічна)? Які прийоми для покрашеного запам'ятання використаної інформації обрав вчитель (встановлення мети на запам'ятовування, логічна обробка матеріалу, оперування різноманітними асоціаціями, залучення до активної діяльності, повторення, емоційне навантаження)? Як проявляються у окремих учнів на уроці процеси пам'яті (відтворення забування, впізнавання, тощо).

г) Активізація розумової діяльності школярів.

Як вчитель формував наукові поняття в учнів? Як використовував наочні засоби? Які зв'язки між поняттями він встановлював та які судження відпрацьовував? Яким шляхом (індуктивним чи дедуктивним) йшло засвоєння тих чи інших понять, учнями?

Чи сприяв учитель виникненню у школярів потреби у засвоєнні даних понять? Дати характеристику рівням засвоєння понять, проаналізувати помилки при визначенні понять.

Як вчитель, активізував самостійне творче мислення школярів? Чи мав урок проблемну структуру? Наскільки логічно, послідовно був побудований урок? Чи були відповіді учнів логічними, чи опрацьовувались помилки відповідей?

д) Проаналізувати чи активізувалась на уроці фантазія у дітей (репродуктивна та творча уява учнів).

Зразок: На уроці активізувалася фантазія дітей. Вчитель запропонував уявити героїв прослуханої нар. пісні «Савка та Гришка» і описати їх, а також вдома намалювати ілюстрацію до литовської нар. пісні «Вій, вій вітерець», зобразити природу Прибалтики. Відповіді учнів відрізнялися незвичайними баченнями та різноманітністю, що вказувало на розвинутість фантазії та творчої уяви.

є) Як учитель враховував індивідуальні особливості учнів під час уроку?

(Характер, як сукупність індивідуальних стійких особливостей дитини; темперамент, що характеризує динамічну й емоційну сторони особистості; психічний стан учня, настрій, загальне фізичне самопочуття, стомлюваність тощо; ціннісні орієнтації.)

4. Організація вчителем зворотного зв'язку.

а) Якірівні засвоєння знань учнями можна виявити на уроці?

б) Чи носив зворотний зв'язок не тільки контролюючу, а й навчаючу функцію?

в) Чи впливав характер відповідей школярів на подальші дії та слово вчителя?

5. Особливості взаємодії вчителя і учнів на уроці: прагнення до співпраці чи домінування; оптимальна вимогливість чи надмірна вимогливість; стимулювання ініціативи чи придушення ініціативи;

Чи допускаються вчителем оціночні судження на адресу учнів?

Конструктивно чи неконструктивно вчитель вирішує конфлікти?

Які форми взаємодії з учнями переважають: підбадьорливі висловлювання чи заборони, накази?

6. Виховний вплив особистості вчителя та його діяльності на уроці.

а) Виховний вплив особистості вчителя: його зовнішності, мови, манер, характеру, спілкування з учнями. Ставлення школярів до нього. (Який тон вчителя: доброзичливий чи різкий, лагідний чи наказовий? Чи демонструє вчитель зацікавленість предметом? Наскільки точно і логічно вчитель може висловити власну думку? Чи використовував жарти, гумор на уроці та з якою метою?).

Які критерії оцінювання учнів ви спостерігали: диференційована оцінка чи поверхнева, неаргументована?

Як учитель робить зауваження, висловлює осуд: форма пред'явлень м'яка, спокійна чи різка, образлива? Яким чином вчитель виражає похвалу учням чи схвалення: сухо, стримано, захоплено?

б) Виховне значення методів та прийомів навчання, які були використані на уроці.

7. Висновки по уроку.

Чи досягнута мета? За якими психологічними показниками можна визначити ефективність уроку (рівень засвоєння, увага, інтерес, роль емоцій)? Чи сприяв урок загальному розвитку учнів? Чи реалізував вчитель основні педагогічні функції на уроці?