Систематичне положення листового люцернового довгоносика

(Phytonomus transsylvanicus Petri.)

В) за Глущенко, 1972.

4.4.Тип лялечки і її характерні ознаки, в тому числі наявність захисних утворень

Лялечка відкритого типу спочатку жовтувата, потім темно – зелена, в овальному білому коконі, розміром 5,5 — 8 мм (рис. 18). (Глущенко, 1972, Литвинов, 1997).

Рис.18. Лялечка степового люцернового довгоносика в коконі (за Глущенко, 1972 та Литвиновим, 1997)

4.5. Статевий диморфізм і поліморфізм у імаго

Статевий диморфизм – різниця між самцями і самками за рядом вторичних статевих ознак.

Поліморфізм – існування кількох зовнішньо різних форм одного і того ж виду, котрі приспособлені до виконання своїх особливих функцій в популяції чи виді.

У фітономуса наявність диморфізму та поліморфізму не спостерігається. (Бей-Биенко,1966).

4.6.Життєвий цикл

Зимують жуки у верхньому шарі ґрунту або під рештками багаторічних бобових рослин, а також яйця в стеблах. Вихід жуків із зимівлі відбувається за температури повітря 6-8 °С, що збігається в часі з відростанням люцерни. Жуки додатково живляться, виїдаючи отвори в листках та ямки на молодих стеблах. Яйця відкладають у середину стебел люцерни, переважно на верхівці, розміщуючи їх купками по 3-30 штук у вигризених самкою в стеблі,

за допомогою головотрубки, невеличких комірках. Остання закривається екскрементами та подрібненими часточками рослин. Іноді самка відкладає яйця за пазухи листків. Період відкладання яєць триває з другої декади травня до липня. Розвиток яйця відбувається впродовж 10-12 діб. Плодючість самок становить до 2500 яєць. Личинки живляться на верхніх частинах рослин, виїдаючи довгасті отвори на листі, і закінчують розвиток наприкінці травня. Жуки нового покоління з’являються у червні. У літню спеку жуки мігрують у місця з підвищеною вологістю — до зрошувальних каналів, лісосмуг, садів тощо, наприкінці літа знову повертаються на люцерну. Зі зниженням температури повітря до 11- 12 °С жуки ховаються на зимівлю. За рік розвивається одне покоління (Литвинов,Євтушенко, 2005).

4.7.Діапауза

Тимчасова зупинка росту і розвитку комахи із значним зниженням процесів обміна речовин називається діапаузою.

В залежноті від того, на яку стадію приходиться діапауза, розрізняють ембріональну, чи яйцеву діапаузу, личиночну, чи ларвальну діапаузу, лялечну, чи пупальну діапаузу та імагінальну діапаузу.

Фітономус володіє зимовою імагінальною діапаузою.

Таблиця 1

Фенологічний календар розвитку листового люцернового довгоносика (Харківська область)

Умовні позначення:

+ імаго;

• яйце;

- личинка;

0 лялечка;

(+) імаго в неактивному стані;

5.Особливості екології виду

Екологія – наука про взаємовідносини организмів з середовищем життя і наслідки ції взаємодії. Традиційно в екології виделяють 2 розділи: аутекологію та синекологію.

Аутекологія – розділ екології, що займається вивченням екології окремих особин.

Синекологія – розділ екології, що займається вивченням екології угруповань. В синекології виділяють популяційну екологію, що вивчає екологію окремих популяцій.

5.1.Абіотичні фактори

Абиотичні фактори – це фактори неживої природи, що впливають на живі організми. Сюди належить вплив тепла, вологості, світла, а також таких факторів, як сила тяжіння, склад і властивості атмосфери, радіоактивність, рельєф місцевості та ін.