Oсновнi пiдходи до застосування засобів фізичної реабілітації при ревматоїдному артриті

Лікування ревматоїдного артриту носить симптоматичний характер і направлене на усунення симптомів і сповільнення прогресування захворювання. Чим раніше почато лікування, тим більше шансів зберегти суглоби і досягти тривалої ремісії.

Враховуючи той факт, що захворювання носить системний характер, лікування включає в себе вплив на весь організм. Зазвичай використовують не стероїдні протизапальні препарати, при вираженому запаленні застосовують гормональні препарати.

Для виведення імунних комплексів з організму, які мають пошкоджуючий вплив на суглоби, проводиться очищення плазми крові – плазмаферез.

При неефективності цього лікування показано застосування базової терапії: цитостатичні препарати, імунодепресанти та імуномодулятори. Також лікування включає в себе призначення біологічних препаратів, які здатні блокувати цитокіни і ферменти, що мають руйнуючий вплив на суглобові поверхні [22].

Лікування ревматоїдного поліартриту включає наступні препарати та методи: препарати золота,засоби, що впливають на імунну систему, гормональні препарати, нестероїдні протизапальні препарати, фізіотерапевтичні процедури, бальнеотерапія (лікування за допомогою мінеральних вод), термальні води, психотерапія, хірургічне лікування [38].

Лікування захворювань суглобів проводиться за урахуванням періоду. У гострому періоді захворювання лікування артритів проводитися лікування становищем, застосовується теплові і ультрафіолетові випромінювання до зменшення хворобливості в уражених суглобах. У підгострій стадії задля збереження функцій хворих суглобів показано комплексна фізична реабілітація: лікування становищем, лікувальний масаж, заняття лікувальної гімнастикою разом із фізіотерапевтичними процедурами (УФО, теплові процедури, сірководневі ванни). У хронічному процесі комплексна фізична реабілітація включає в собі лікувальний масаж, заняття лікувальної гімнастикою,бальнеотерапія (сірководневі, радонові ванни), грязелікування у поєднанні з санаторно-курортними умовами.

В залежності від причини, лікування носить строго специфічний характер. Наприклад, подагричний артрит передбачає спеціальну дієту і медикаменти, які виводять сечову кислоту з організму. Інфекційний артрит потребує застосування антибіотиків, вакцин. Ревматоїдний артрит, лікування якого потребує застосування протизапальних препаратів, потребує також застосування імунодепресантів та цитостатиків.

Комплексне лікування включає в себе протизапальну терапію, знеболення, відновлення тканин суглобу. Для цих цілей зазвичай використовуються знеболюючі, нестероїдні протизапальні препарати, іноді призначаються гормональні. Але як не крути, всі ці препарати мають множинні побічні ефекти, тому альтернативою виступає фізіотерапія.

Для зняття набряку і болю ефективним засобом виступає ультразвукова терапія, також магнітотерапія. Для зняття напруження в м’язах ефективно використовується електротерапія. Хорошим засобом являються теплові процедури: вигрівання сольовими грілками, парафіном, озокеритом. Також використовуються грязеві аплікації на суглоби.

Для стимуляції регенерації хрящової тканини ефективно використовується лазеротерапія, також більш новий метод – HILT-терапія. Вони мають також знеболюючий і протизапальний ефекти.

При вираженій деформації суглобів і для лікування артрозу суглобів, який є продовженням артриту, застосовується ударно-хвильова терапія, яка відновлює рухливість, знеболює і дозволяє руйнувати патологічні відкладення солей кальцію.

Існують також оперативні методи лікування суглобів, які включають в себе протезування, тобто заміну суглобу штучним. Але це крайні і не завжди виправдані заходи. Потрібно намагатися зберегти власний суглоб [22].

Лікування цих хворих вимагає міждисциплінарного підходу, оскільки доводиться мати справу із різними проблемами пацієнтів – від їхньої участі в трудовому житті до психосоціальних питань.

Фізична реабілітація – невід’ємний складник успішного лікування ревматоїдного артриту. Одним із найважливіших компонентів відновного лікування хворих на ревматоїдний артрит є лікувальна фізична культура (ЛФК). ЛФК для хворих РА показана на всіх стадіях захворювання після купірування гострого процесу. Головним засобом ЛФК є фізичні вправи, які можуть використовуватись у вигляді трьох методів: індивідуального, групового й самостійного [3].

Обов’язковими умовами ЛФК є регулярність, систематичність і спадкоємність занять (стаціонар, поліклініка, санаторій, завдання вдома). Величина фізичного навантаження при заняттях ЛФК залежить від безлічі різноманітних чинників, але вона завжди повинна відповідати фізичним можливостям пацієнта, його віку, стану здоров’я та патологічного процесу.

Вправи при ревматоїдному артриті покращують загальне самопочуття, зменшують біль, підвищують рухливість, сприяють збереженню функціональної активності суглобів, позитивно впливають на роботу серця й загальний кровообіг. Окрім цього, вони допомагають контролювати нормальнy вагy тіла [7].

Проведення ЛФК у хворих РА рекомендується після прийому анальгетиків і міорелаксантів, які зменшують уранішню скутість і больовий синдром. Фізичні вправи звичайно виконуються без предметів і з предметами: палиці, скакалки, кеглі, м’ячі, кульки, конуси. Окрім цього, використовуються лавки й гімнастичні стінки. Останнім часом використовуються спеціальні установки, де виконання вправ проводиться за допомогою підвісів, блоків і вантажів (УГУЛЬ – універсальний гімнастичний кабінет та РУП – реабі- літаційна установка приліжкова). У нашу країну вони привезені з Польщі [5].

Обсяг фізичних навантажень залежить від фази захворювання: загострення, неповна або повна клінічна фаза ревматоїдного артриту.

Отже, ЛФК залишається одним із найбільш важливих методів фізичної реабілітації, який знаходить широке застосування при ревматоїдному артриті з багатьма вираженими клінічними синдромами [4].

РОЗДІЛ 2