Алгоритм визначення фінансових результатів від підприємницької діяльності

Фінансовий механізм підприємства — це система управління фінансами, призначена для організації взаємодії фінансових відносин і грошових фондів з метою оптимізації їхнього впливу на кінцеві результати діяльності підприємства. Взаємодія фінансових відносин досягається завдяки використанню усіх фінансових категорій (виручки, прибутку, амортизації, оборотних коштів, кредиту, бюджету, податків), нормативів, різного роду стимулів, пільг, санкцій та інших фінансових важелів.

Фінансова діяльність — це система використання різних форм і методів фінансового забезпечення щодо функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшує її результати.

Фінансове забезпечення управління здійснюється за такими основними напрямками:

­ фінансове прогнозування та планування;

­ аналіз та контроль підприємницької діяльності;

­ поточна фінансово-економічна робота.

Фінансове прогнозування та планування є однією з найважливіших ланок фінансової роботи підприємства. На цій стадії фінансової роботи визначається загальна потреба у грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності та можливість одержання таких коштів.

Планування виручки є необхідним для розробки плану прибутку від реалізації продукції або виконаних робіт, наданих послуг і визначення суми планових платежів у бюджет.

Поточний фінансовий план складається з балансу доходів та витрат грошових коштів.

Управління фінансами підприємств включає також сферу формування, розподілу та використання прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства. Розподіл прибутку є однією з форм реалізації економічних інтересів учасників процесу відтворенні Так, у результаті фінансово-господарської діяльності підприємств держава одержує свою частку у вигляді податків, підприємство — у вигляді чистого прибутку, а працівник — від розподілу і використання частини прибутку. Від регулювання розподілу чистого доходу залежить мотивація підприємницької діяльності, можливість подальшого збільшення прибутку.

Рис. 11.1. Види доходів підприємства.

+

Рис. 11.2. Складові підприємницького доходу.

Прибуток господарського товариства утворюється з надходжень від його господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З економічного прибутку товариства сплачуються передбачені законом податки та інші обов'язкові платежі, а також відсотки по кредитах банків і по облігаціях. Прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у розпорядженні товариства, яке визначає напрями його використання відповідно до установчих документів товариства.

Рис. 11.4. Формування прибутку.

Рис. 11.5. Джерела отримання доходу

Прибуток - це частина виручки, що залишається після вiдшкодування всiх витрат на виробничу i комерцiйну діяльність пiдприємства. Характеризуючи перевищення надходжень над витратами, прибуток виражає мету пiдприємницької дiяльностi i береться за головний показник її результативностi (ефективності).

Прибуток є основним джерелом фiнансування розвитку пiдприємництва, удосконалення його матерiально-техiчної бази, забезпечення всiх форм iнвестування. Уся дiяльнiсть підприємства спрямовується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або принаймi стабiлiзацiю його на певному рiвнi.

Маржинальний прибуток - різниця між ціною продажу і умовно-змінними витратами на один виріб.

Концепція маржинального прибутку займає важливе місце у розумінні бізнесу. Маржинальний прибуток — це насамперед внесок на покриття умовно-постійних витрат, і тільки тоді, коли умовно-постійні витрати перекриті (досягнута точка рівноваги), це внесок до загального прибутку.

Фінансові результати пiдприємства вимiрюються двома показниками - прибутком i рентабельнiстю.

Рентабельнiсть - це вiдносний показник ефективностi роботи пiдприємства, котрий у загальнiй формi обчислюється як вiдношення прибутку до витрат. Рентабельнiсть має кiлька модифiкованих форм залежно від того, який саме прибуток i ресурси використовують у розрахунках.

Рис. 11.7. Фактори збільшення рентабельності виробництва.

У господарському товаристві створюються резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менш як двадцять п'ять відсотків статутного фонду, а також інші фонди, передбачені законодавством України або установчими документами товариства. Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим п'яти відсотків суми прибутку товариства.

Система оподаткування — це сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджету, внесків до державних цільових фондів, що стягуються в установленому порядку.

Система оподаткування будується за такими принципами:

—обов'язковості;

—економічної доцільності;

—соціальної справедливості;

Особливостями оподаткування фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи виступає, по-перше, право обирати спосіб оподаткування; по-друге, сума податку визначається місцевими радами за місцем державної реєстрації підприємця.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, для юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.