Застосування поверхнево-активних речовин

Метод базується на здатності поверхнево-активних речовин (ПАР) під час розчинення їх у воді знижувати міжфазний натяг на границі розділу нафта-вода, змінювати змочуваність в системі нафта-вода-поверхня породи і властивості адсорбційних шарів, що утворюються на границі розділу вода-нафта і нафта-поверхня породи. При цьому використовують розведені розчини неіоногенних ПАРі, зокрема, розчин оксіетильованих алкілфенолів, жирних кислот або спиртів, продуктів конденсації окислу етилену і окислу пропілену.

Міжфазний натяг на границі розділу нафти і водних розчинів ПАР цього типу за концентрації їх у розчинах 0,05-0,5 % знижується від 25-45 до 4-7 мН/м.

Однією з важливих властивостей ПАР, що визначають їх малу ефективність під час витіснення нафти, є їхня здатність адсорбуватися на границях розділу фаз. Внаслідок цього відбувається відставання фронту розчину ПАР з робочою концентрацією від фронту витіснення, так що розчин ПАР діє фактично на нерухому залишкову нафту. Пам'ятаючи про те, що за вказаного вище (або навіть більшого) міжфазного натягу, розчин ПАР не в змозі перевести залишкову нафту в рухомий стан, не варто очікувати суттєвого впливу розчинів цих ПАР на коефіцієнт витіснення нафти в однорідному пласті. Проте в неоднорідному колекторі, в якому можуть виявитись цілики нафти, які обминула вода, зниження міжфазного натягу може сприяти витісненню з них нафти.

Досліди, які виконані на реальних кернах зі зв'язаною водою, для розчинів ПАР з концентрацією 0,05-0,1 % за початкової нафтонасиченості пластів можуть додатково витісняти до 5-7 % нафти. Витіснення нафти розчинами ПАР такої ж концентрації з пластів, в яких вже відбувалось нагнітання води, знижує ефективність їх застосування. З повністю промитих водою моделей пласта вдавалось витіснити до 2 %нафти.

Негативний вплив на ефективність витіснення нафти розчинами ПАР справляють високі температури і підвищений вміст солей лужноземельних елементів. Необхідно зауважити, що результати дослідно-промислових робіт у різних геологічних умовах показують, що додавання ПАР у чистому вигляді не зовсім ефективний спосіб через те, що приріст нафтовилучення виявився меншим від очікуваного. Тому в даний час набувають популярності методи, що базуються на застосуванні композицій самих ПАР та з іншими хімічними реагентами.