Тема 1. Українська термінологія в професійному спрямуванні

1. Термінологія як система.

2. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія.

3. Способи творення термінів.

4. Проблеми сучасного термінознавства.

1. Термінологія як система.

Відомо, що близько 90% нових слів, що з’явилися у мові – це терміни. В Україні поняття «термін» поширюється ще з 18 століття. Слово термін відоме ще з античних часів, що означало «кордон», «кінець», «межа». У середньовіччі набуло значення «визначення», «позначення».

Термін (з латинської мови – межа, кінець) – слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі науки, культури, техніки, мистецтва, суспільно – політичного життя.

Історія розвитку різних галузей знань засвідчує, що найчастіше перевагу надають терміну, що має найдовшу традицію вжитку, часто всупереч національним традиціям.

Аналіз термінів за походженням дав змогу мовознавцям зробити висновок, що близько 40% у різногалузевих мікросистемах – це слова, запозичені з інших мов.

З грецької мови прийшла частина медичних, природничих, суспільно-політичних термінів, хімічні назви, терміни математики, астрономії, фізики, географії, мовознавства: біологія, автономія, теорема, йод, озон тощо.

З латинської мови – терміни з біології, техніки, медицини, філософії, соціально-економічні: інфекція, оренда, гербарій, еволюція тощо.

З німецької мови – військові поняття, терміни торгівлі, техніки, виробництва: солдат, офіцер, шахта, акція, маклер, гвинт тощо.

З французької мови – терміни суспільно-політичного життя, мистецтва, військової галузі, техніки: парламент, бюро, сюжет, п’єса, армія, парашут, шасі тощо.

З англійської мови – терміни мореплавства, спортивні, технічні, економічні, інформаційних технологій: бюджет, спонсор, фініш, хокей, комбайн, ескалатор, менеджер, бартер, модем, принтер, файл тощо.

З голландської мови – морські терміни: боцман, каюта, трап, матрос тощо.

З італійської мови – музичні терміни: дует, соло, тенор, піаніно, опера тощо.

Від 18 ст. активно вживається слово номенклатура (з латинської мови – перелік, список).

В основі терміна – загальне поняття, а в основі номенклатури – одиничне. Номенклатурою є серійні назви машин, приладів, верстатів, продуктів, назв рослин, найменувань підприємств тощо, наприклад: у географічній номенклатурі (Чорне море, Шацькі озера, річка Десна).

Під номенклатурними назвами розуміють:

· сукупність назв продукції, що виробляється, напр., Н. кабелів, тросів, сит, доліт, електродвигунів, центрифуг, фільтрів, конвеєрів, екскаваторів тощо.

· сукупність умовних символів, позначок, що нерідко складаються з цифр та букв: щит ТП-1 трансформатори RM 6;

· сукупність термінів без дефініцій;

сукупність міжнародних назв (греко-латинських) на позначення видів та елементів у медицині, хімії, біології, економіці. Напр., у ботанічній лексиці назви дерев: дуб, смерека, ялина); термін валюта і номенклатурні назви долар, євро, крона).

Система термінів кожної галузі складається з термінології та терміносистеми. Термінологія – розділ мовознавства, що вивчає терміни; сукупність термінів певної мови або галузі. Наприклад, можемо говорити про англійську, російську, українську термінологію, а також про термінологію математичну, юридичну, хімічну тощо. Науку, що вивчає українську термінологію, називають термінознавством.

Основні функції термінології:

· позначає наукові поняття;

· задовольняє потреби спілкування фахівців (за умови, якщо вона є загальноприйнята, унормована).

Терміносистема – сукупність термінів конкретних галузей. Наприклад, економічні поняття, терміни у сукупності складають цілісну терміносистему, яка дає нам загальне уявлення про функціонування економіки.

Основні ознаки терміна:

системність: кожний термін входить до певної терміносистеми, у якій має термінологічне значення;

точність: термін повинен якнайточніше та найповніше передавати зміст поняття (неточний термін може бути джерелом непорозумінь між фахівцями);

прагнення до однозначності: більшість термінів однозначні (хоча зустрічаються і двозначні терміни);

наявність дефініції: дефініція (визначення), чітко окреслює обмежує значення Так, дефініцією терміна аудиторський висновок є вислів “ документ, що містить результати

аудиторської перевірки”.

Деякі термінознавці називають і такі ознаки (або вимоги) до терміна:

- нейтральність, відсутність емоційно-експресивного забарвлення;

- відсутність синонімів (розвинена синонімія ускладнює наукове спілкування: профіцит- прибуток - зиск - вигода);

- інтернаціональний характер;

- стислість (дуже зручно користуватися короткими термінами, але не завжди вдається утворити короткий термін, який би при цьому був ще й точним);

- здатність утворювати похідні: зношення - зношування - зношеність - зношуваний.