Теорія глобалізації та соціальний вимір

Глобалізація - створення єдиного світового устрою в політичному, економічному і соціальному-культурному аспектах. (Атталі, ХОМСЬКИЙ)

2 моделі глобалізації:

Глобалізація відбувається під лідерством США і Західної Європи (Атталі)

Глобалізація відбувається на підставі рівноправного діалогу всіх народів і цивілізацій (Хомський)

Реалісті и неореалісті - (передусім С. Гантінгтон и Зб. Бжезинський) розуміють глобалізацію в Дусі Концепції «Зіткнення цівілізацій», тобто як результат перемоги Заходу в «холодній війні» з СРСР и закономірній процес Поширення гегемонії США на Решті світу.

Неолібералі, самперед Ф. Фукуяма, Дж. Най и Р. Кеохейн, розглядають глобалізацію як процес поступового Подолання державами своих вузьких егоїстічніх інтересів и становлення спільноті цівілізованіх стран, Який є наслідком взаємодії національніх економік, інтернаціоналізації фінансів, Посилення роли ТНК у мировой економіці.

Неомарксисти на чолі з І. Валлерстайн вважають, что цею срок означає цілеспрямовану стратегію монополістічного Капіталу та американського імперіалізму, что має на меті залишкова закріплення економічної нерівності в мире та експлуатацію періферійніх и напівперіферійніх регіонів и стран монополіямі СВІТОВОГО центру.

Трансформісті, зокрема Дж. Розенау и Е. Гідденс, розглядають глобалізацію як могутній силу, что трансформує світ и Несе відповідальність за еволюцію суспільніх систем и економік, а такоже за зміну форм правления та СВІТОВОГО порядку.

Постмодерністи, среди якіх Р. Кокс, Дж. Дер-Деріан, и К. Сйоландер, віступають за ПРІОРИТЕТ постструктуралістського підходу до глобалізації, розглядаючі ее як ​​сучасний прояв діференціації та індівідуалізації СОЦІАЛЬНИХ суб'єктів міжнародніх отношений.